15. Регламентація захисту національного товаровиробника в рамках сот.

Україна вступила до СОТ, реалізуючи прагнення створити економіку, яка завдяки використанню експортного потенціалу могла б успішно інтегруватися в європейські та світові економічні відносини. Основні принципи економічних відносин усіх розвинених країн - прогнозований і прозорий доступ до ринків та сприятливий для прямих іноземних інвестицій клімат. Ключовим питанням для України залишається впровадження структурних реформ економіки у такий спосіб, який би гарантував поліпшення ефективності роботи промислового та сільськогосподарського секторів.

Оцінці наслідків вступу до СОТ, а також пошуку нових шляхів співпраці з країнами-членами СОТ, присвятили свої роботи вітчизняні та іноземні фахівці, вчені і практики, це зокрема Сиденко В.І., Левченко З.В., Петрова Г.Є., Полонський В.Г., Новіков С.О., та інші [1-3]. Проте питання щодо захисту національного товаровиробника у зв’язку зі вступом до СОТ досліджено не достатньо.

Метою даного дослідження є визначення впливу вступу України до СОТ саме на національного виробника, аналіз змін в даній сфері, які були викликані приєднанням України до даної міжнародної організації.

Завданням роботи є визначення можливих позитивних наслідків вступу на досліджувану сферу діяльності та внесення пропозицій щодо покращення ситуації в галузі .

Розгляд та аналіз головних особливостей вступу України до СОТ, можливих позитивних та негативних наслідків щодо впливу на національного виробника, є на сьогоднішньому етапі розвитку досить актуальною проблемою.

Вступ України до СОТ поніс за собою досить значне збільшення конкуренції на українському ринку. У зв’язку з цим одразу ж після вступу стало необхідним захистити національного виробника та підвищити рівень знань про систему захисних заходів серед українських підприємств.

Так 10 квітня 2008 року Верховною Радою України за спрощеною процедурою було розглянуто проект та прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з питань захисту національного товаровиробника від субсидованого, демпінгового та зростаючого імпорту», від 10.04.2008 р. №252-VІ. Ним внесено зміни відразу до трьох законів України: Закону про захист від демпінгу, Закону про спецзаходи щодо імпорту, Закону про захист від субсидованого імпорту.

Законопроект було розроблено у зв’язку із зауваженнями країн ― членів СОТ щодо необхідності приведення законодавства України у сфері застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у відповідність до положень Угоди про застосування статті VІ ГАТТ/СОТ, Угоди про субсидії та компенсаційні заходи ГАТТ/СОТ та угоди про захисні заходи ГАТТ/СОТ, які у свою чергу регулюють порядок ініціювання та проведення антидемпінгових, антисубсидійних та спеціальних розслідувань і застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у межах СОТ [1].

Законом від 10.04.2008 р. № 252- VІ, зокрема було внесено зміни до ст. 10 Закону про захист від демпінгу. Тепер при визначенні шкоди, завданої товаровиробнику, розглядатиметься, чи були ціни на товар, що є об’єктом демпінгового імпорту, не просто нижче цін на подібний товар, а значно їх нижче. Те, чи спричинив демпінговий імпорт зниження цін, а також чи пере-шкоджав він зростанню цін, тепер оцінюватиметься за критерієм значущості.

В цілому, слід зазначити, що вище зазначені дії стали першим кроком щодо захисту національного товаровиробника від загострення конкуренції на внутрішньому ринку. Сьогодні захист вітчизняних товаровиробників в Україні здійснюється відповідно до вище зазначеного законодавства.

Відбулися деякі зміни й у процедурі антидемпінгового розслідування. Так, якщо раніше направлення Міністерством економіки відомим експертам, імпортерам, іншим сторонам антидемпінгового розслідування, яких воно вважає за необхідне залучити до участі в антидемпінговому розслідуванні, або компетентним органам країни експорту опитувальників з метою отримання інформації та доказів, що використовуються для проведення антидемпінгового розслідування, було передбачено як обов'язкову стадію такого розслідування, то тепер направлен­ня відповідного опитувальника названо правом Мінекономіки.

Крім того, після внесення змін до Закону про захист від демпінгу за Мінекономіки закріплено право вимагати від зацікавлених сторін надати інформацію та докази, необхідні для проведення антидемпінгового розслідування. Така вимога буде обов'язковою для виконання у строк, установлений Мінекономіки.

Із 16.05.2008 р. набула також чинності ст. 36 Закону про захист від демпінгу, яка передбачає, зокрема: якщо національний товаровиробник подає скаргу щодо наявного демпінгу, Міністерство економіки перед ініціацією антидемпінгової процедури має повідомити про це відповідні компетентні органи зацікавленої країни експорту.

Слід зазначити, що протягом останніх років кількість антидемпінгових справ зростає. Так за станом на січень 2009 року в Україні антидемпінгові заходи застосовуються у відношенні 15 видів увезеної продукції, по трьох ведуться розслідування, по чотирьох справах призначені перегляди.

У результаті внесення змін до Закону про спецзаходи щодо імпорту в Мінекономіки з'явився обов'язок публікувати в газеті інформацію про результати аналізу справи з розслідування фактів зростання імпорту до України, а також про докази причетності факторів, що досліджуються, до розслідування. Крім того, щодо країн — членів СОТ строк застосування спеціальних заходів продовжується лише за наявності відразу двох умов: продовжує існувати необхідність у застосуванні заходів для запобігання або усунення наслідків істотної шкоди; є докази того, що зацікавлений товаровиробник перебуває в процесі адаптування до умов конкуренції. Ще одним нововведенням у застосуванні спеціальних заходів щодо імпорту до України стало набуття чинності ст. 21 Закону про спецзаходи щодо імпорту. Відповідно до неї спеціальні заходи не застосовуються щодо імпорту до України товару з країни, яка розвивається і є членом СОТ, якщо частка такого товару не перевищує 3 % загального імпорту до України подібного товару іноземного походження, за умови, що сукупна частина імпорту до України цього товару походженням з країн, які розвиваються і є членами СОТ, не перевищує 9 % загального імпорту.

Як уже зазначалося, було внесено зміни й до Закону про захист від субсидованого імпорту. Він тепер не до­пускає можливості продовження строків застосування компенсаційних заходів. Максимальний строк, протягом якого вони можуть застосовуватися, становить 4 місяці. Раніше допускалася можливість його продовження ще на 2 місяці. Для країн — членів СОТ, що розвиваються, критерій визначення незначності обсягу субсидованого імпорту інший; з 16.05.2008 р. набуло чинності положення, згідно з яким для таких країн обсяг субсидованого імпорту вважається незначним, якщо він становить менше 4% загального обсягу імпорту до України подібного товару з однієї країни — члена СОТ, що розвивається [1].

Слід зазначити, що при частці імпорту 20 % у загальному споживанні стимулюється розвиток національного виробництва. Це дає поштовх до удосконалення національними виробниками технологій, підвищення якості продукції. А коли імпорт перевищує цей показник, національні виробники знаходяться поза конкуренцією. Уряд України підрахував, що за курсу 7,8$ ми повністю захищаємо внутрішнього виробника за рівнем цін, за вищого курсу – вітчизняна продукція стає неконкурентоспроможною.

Відповідно до статистики застосування заходів торговельного захисту в Україні відомо, що:

1) антидемпінгові та спеціальні заходи станом на лютий 2010 року в Україні:

- проводиться 1 антидемпінгове і 3 спеціальних розслідування, причому 2 спеціальні розслідування були ініційовані саме асоціаціями;

- застосовується 15 антидемпінгових заходів і 5 спеціальних заходів, причому 2 антидемпінгові розслідування були ініційовані саме асоціаціями;

- переглядаються одні антидемпінгові заходи.

2) жодного разу не проводилися антисубсидиційні розслідування та відповідно не застосовувалися компенсаційні заходи.

В рамках СОТ:

- в період з 01.01.1995-31.12.2008 було ініційовано 3427 антидемпінгових розслідувань, за результатами яких застосовано 2190 антидемпінгових заходів;

- в період з 01.01.1995-30.06.2009 було ініційовано 226 антисубсидиційних розслідувань, за результатами яких застосовано 133 компенсаційні заходи;

- в період з 29.03.1995-31.12.2009 було ініційовано 198 спеціальних розслідувань, за результатами яких застосовано 99 спеціальних заходів [3].

З вище зазначеного можна побачити, що в рамках СОТ здійснюється реальна робота, щодо захисту національного виробника, і це є досить позитивним моментом по відношенню до країн-членів організації.

Слід також відзначити, що за період з 2008 по 2009 рік (після вступу України до СОТ) товарна структура експорту дещо змінилася: зменшились частки чорної металургії та хімічної продукції — до 39% та 8%, відповідно, а частка продукції сільського господарства зросла до 19%. Такі зміни пов’язані із падінням попиту та цін на зовнішніх товарних ринках через кризові явища у світовій економіці, особливо у четвертому кварталі 2008 року.

Збільшення частки експорту сільськогосподарської продукції стало можливим за рахунок відміни експортних квот на зернові культури 21 травня 2008 року та рекордний врожай зернових 2008 року — 53,3 млн. тонн. Скасування кількісних обмежень експорту, які не відповідають вимогам СОТ, можна вважати одним з позитивних наслідків приєднання до Організації.

За період вступу України до СОТ експортерам вдалось збільшити постачання на зовнішні ринки на 36% порівняно з аналогічним періодом до 2008 року, а саме: продукція металургії — на 29%, сільського господарства — на 98%, хімічної промисловості — на 15%, машин та обладнання — на 19% та

транспортних засобів — на 21%.

Вступ України до СОТ та, як наслідок, лібералізація імпортного митного режиму призвели до більш вільного доступу товарів з країн-членів СОТ на український внутрішній ринок та збільшення обсягів імпорту. За 2009 рік зростання склало 35% порівняно з 2008 роком. При цьому даний приріст на 30 % був сформований за рахунок подорожчання енергоресурсів, зокрема, ціна імпорту природного газу збільшилась на 38% за цей же період. Тобто зростання у вартісному виразі в основному відбулось через причину, що не має прямого відношення до факту вступу країни до СОТ. З інших товарних груп, що сформували даний приріст, виділимо – транспортні засоби та сільськогосподарська продукція — по 11% кожна [3].

На мою думку, було б доцільним приділити увагу підвищенню рівня знань про систему захисних заходів серед українських підприємств, а також використовувати додаткові можливості експорту продукції національного виробника (режим найбільшого сприяння та національний режим).

Отже, можна констатувати, що питання щодо захисту національного виробника зі вступом України до СОТ були враховані, і на сучасному етапі розвитку вище зазначене законодавство виступає основою для здійснення тих чи інших операцій на внутрішньому ринку. 16 травня 2010 року виповнилося 2 роки членству України в СОТ. Вступ у СОТ – чи не єдине беззаперечне досягнення країни на міжнародній арені. Та це не почесне звання з супровідними привілеями, це членство у світовому торговому клубі, де всі грають за єдиними правилами, але – один проти одного. Тому безглуздо запитувати, що СОТ дала Україні, питання в тому, що Україна зуміла взяти, чого домоглась, яку репутацію здобула. Це залежить від наших підприємців і нашої влади, яку ми самі ж і обираємо. А отже – від нас.

У рамках СОТ дозволені наступні заходи захисту внутрішнього ринку:

• Імпортне ліцензування (Договір про процедури імпортного ліцензування)

• Оцінка митної вартості (Договір про митну вартість)

• Торговельні заходи, пов'язані з інвестиціями (Договір про торгові аспекти інвестиційних заходів)

• Технічні стандарти, регламенти, процедури (Договір по технічних бар'єрах)

• Передвідвантажувальна інспекція (Договір про передвідвантажувальні інспекції)

• Правила походження товару (Договір про правила походження)

• Санітарні, фітосанітарні та ветеринарні норми (Договір про санітарні та фітосанітрані заходи)

• Компенсаційні заходи (Договір про субсидії та компенсаційні заходи)

• Антидемпінгові заходи (Договір про застосування ст.IV ГАТТ 1994)

• Захисні заходи (Договір про захисні заходи)

• Процедура вирішення спорів в рамках СОТ врегульована в Домовленості про правила та процедури, що регулюють вирішення спорів (Understanding on Rules and Procedures Governing the Settlement of Disputes)

• Досить складна, довготривала і “не дешева” процедура

• Наступні органи задіяні у процедуру вирішення спорів в рамках СОТ:

  • Орган з вирішення спорів (Dispute Settlement Body)

  • Група з вирішення спорів (Panel)

  • Апеляційний орган (Appellate Body)

  • Секретаріат

• Діючі угоди України про вільну торгівлю передбачають два підходи в частині застосування торговельних заходів:

  • Поверхове регулювання

  • Додаткове регулювання окремих процедурних аспектів

• Досвід іноземних країни демонструє інший підхід.

Детально врегульовані особливості застосування тих чи інших заходів, що є важливим для захисту інтересів іноземних компаній у розслідуваннях

• Процедура вирішення спорів в рамках СОТ врегульована в Домовленості про правила та процедури, що регулюють вирішення спорів (Understanding on Rules and Procedures Governing the Settlement of Disputes)

• Досить складна, довготривала і “не дешева” процедура

• Наступні органи задіяні у процедуру вирішення спорів в рамках СОТ:

  • Орган з вирішення спорів (Dispute Settlement Body)

  • Група з вирішення спорів (Panel)

  • Апеляційний орган (Appellate Body)

  • Секретаріат

• Ініціаторами, а також безпосередніми учасниками процедури вирішення спорів є держави-члени СОТ, а не компанії чи асоціації

• Разом з тим, у зацікавлених компаній та асоціацій існує два варіанти участі у процедурі вирішення спору:

  • тісно співпрацювати з державними органами влади, відповідальними за участь у процедурі вирішення спорів в рамках СОТ, під час підготовки різноманітних документів, коментарів тощо. В Україні це Міністерство економіки України

  • існує також можливість надання компаніями або асоціаціями відповідної інформації незалежно від держав-сторін спору. Однак, така інформація враховується виключно на розсуд групи з вирішення спору або Апеляційного органу

Основні завдання, які, як правило, виконують асоціації під час процедури вирішення спору в рамках СОТ:

• Сприяють формуванню та погодженню спільної позиції/стратегії захисту інтересів компаній, що входять до асоціації

• Сприяють налагодженню та веденню постійного діалогу між відповідальними державними органами та компаніями, що входять до асоціації

• Готують та систематизують інформацію, пов'язану з особливостями відповідної національної галузі, що в подальшому безпосередньо використовується під час підготовки фінальних документів

• Залучають провідних юристів та консультантів до участі у процедурі вирішення спору, у тому числі до підготовки необхідних документів від імені держави

• Беруть участь у розподілі та/або сплаті поточних витрат та витрат на юридичні послуги

Наступні проблеми можуть негативно впливати на ефективність захисту асоціацією своїх членів:

• Відсутність єдиного підходу у членів асоціації або різних асоціацій, які діють в одній галузі, щодо стратегії захисту інтересів

• Відсутність достатньої кількості кваліфікованого персоналу або постійного стороннього юридичного радника, який би допомагав у процесі вирішення спору

• Відсутність налагодженого та добре продуманого механізму роботи з компаніями-членами (наприклад, щодо надання компаніями необхідної інформації про галузь, розподілу та сплати поточних витрат та витрат на юридичні послуги тощо)

• Відсутність постійної конструктивної співпраці з державними органами, відповідальними за роботу в рамках СОТ

Генеральна рада Світової організації торгівлі схвалила вступ України.

Голова засідання Генеральної ради посол Республіки Чилі Маріо Матус, який займається в СОТ українським питанням, поставив на голосування рішення про схвалення звіту робочої групи й проекту протоколу про вступ України в СОТ.

Генеральна рада СОТ підтримала це рішення, після чого Матус привітав із цим присутнього на засіданні Президента України Віктора Ющенка.

Посол нагадав, що врочиста церемонія підписання протоколу відбудеться о 17:15 за київським часом, а також відзначив, що повноправним членом СОТ Україна стане через 30 днів після ратифікації документа у Верховній Раді.

Керівник робочої групи з питання вступу України нагадав, що процес приєднання України до СОТ розпочався 1993 року й лише 2005 року цей процес було прискорено.

Він подякував Ющенкові за пришвидшення цього процесу.

Матус також сказав, що Україна є прикладом для інших країн як країна, яка йде шляхом лібералізації економіки, зокрема в сільськогосподарській сфері.

Крім того, Матус повідомив, що у звіті робочої групи, крім протоколу про вступ України у СОТ, є графік поступок і умов щодо приєднання до ринку товарів, а також графік специфічних умов приєднання до ринку послуг.

Як повідомлялося, Президент України Віктор Ющенко вилетів до Женеви (Швейцарської Конфедерації), щоб узяти участь у засіданні Генеральної ради СОТ й підписати протокол про вступ України.

Нещодавно перший заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан заявив, що 1,4 млрд гривень втратять аграрії, якщо Верховна Рада прийме зміни в нарахуванні податку на додану вартість у зв'язку зі вступом України в СОТ.

Міністр аграрної політики Юрій Мельник заявив, що припускає проблеми в українській цукровій, молочній і овочевій галузях сільського господарства після вступу України у СОТ.

Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк відзначив, що для України важливий вступ Росії у СОТ.

У свою чергу, віце-прем'єр Росії Сергій Наришкін заявив, що приєднання України до СОТ може позначитися на перемовинах Росії щодо вступу в цю організацію.

Процес вступу в СОТ Україна розпочала 1993 року.

До кінця цього року Україна має намір скористатися своїм правом на зміну умов власного членства в СОТ, яке їй дає стаття XXVIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі СОТ.

Відповідно до неї, члени цієї організації можуть ініціювати переговорний процес про перегляд митних ставок на черговий трирічний термін перебування в ній, який для України настає з 2012 року.

Нагадаємо, що Україна стала членом СОТ у 2008 році і, на думку вітчизняних чиновників, товаровиробників та експертів, результати цієї події вельми неоднозначні. Як заявив нещодавно з цього приводу прем'єр-міністр України Микола Азаров, "в чомусь ми виграли, але в чомусь і програли".

Право на зміни

Ще у вересні ряд галузевих об'єднань України провели спільний захід з метою переконати уряд у необхідності захисту та розвитку національного товаровиробника.

Ініціаторами виступили асоціації суднобудівників і автовиробників "Укрсудпром" і "Укравтопром", Всеукраїнське галузеве об'єднання організацій роботодавців хімічної промисловості, Всеукраїнське об'єднання "Укрлегпром", Українська аграрна конфедерація, об'єднання виробників м'ясопродуктів "Укрм'ясопродукт", союз молочних підприємств України, асоціації "Укрцукор", "Укроліяпром", "Виноградарі та винороби України" та інші.

"За три роки членства в СОТ Україна більше втратила, ніж набула, і це повинно послужити підставою для проведення переговорів про зміну умов її членства в цієї організації", підкреслив під час круглого столу голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Ініціатори заходу також наполягали і на необхідності подачі заявки до Секретаріату СОТ на перегляд зобов'язань, які Україна взяла на себе щодо доступу на її внутрішній ринок товарів і послуг.

За підсумками круглого столу було направлено відповідне клопотання до Кабінету міністрів України. І вже 19 вересня Азаров офіційно заявив про те, що Україна має намір ініціювати переговорний процес про зміну тарифних умов, на яких вона вступила до СОТ.

І хоча при цьому він не уточнив, про які саме групи товарів буде йти мова, експерти вважають, що Україна буде домагатися перегляду митних ставок на продукцію авіа-, судно- і автомобілебудування, а також легкої і харчової промисловості.

На думку аналітика з макроекономіки ІГ "Арт-капітал" Олега Іванця, насправді зобов'язання, які Україна взяла на себе при вступі до СОТ, не створюють будь-яких істотних перешкод для розвитку її економіки, а преференції, які вона отримала для певних галузей, не є справжнім стимулом для їх розвитку.

"Ми бачимо, що за майже 10 років дії дуже жорстких обмежень імпорту на ринку автопрому в Україні так і не почали збирати автомобілі, які могли б повноцінно конкурувати з імпортними аналогами", – підкреслює експерт.

А ось впровадження аналогічних обмежень на ввезення сільськогосподарської техніки з його точки зору було б цілком виправданим.

"За умови, що одночасно будуть створені стимули для розвитку її виробництва в Україні. Адже на сьогодні це найбільш перспективна галузь машинобудування", вважає Іванець.

Поряд з цим керівник проектів АК Kreston GCG Олександр Куксін впевнений, що вступ України до СОТ мав цілу низку негативних наслідків.

"Одним з яскравих прикладів тому є колосальне зростання обсягів імпорту деяких продуктів харчової промисловості. Зокрема, обсяги ввезення масла і жирів зросли з менш ніж 1% в 2008 році до 40% в 2009 році, свинини – в 3 рази. І подібна тенденція діє і в багатьох інших галузях", додав експерт.

Тому, на думку Куксіна, Україні слід було б добитися перегляду тарифів на продукцію харчової та легкої промисловості, а також – автобудування.

Області преференцій

Отже, цілком очевидно, що пропозиції України про перегляд тарифних зобов'язань будуть стосуватися окремих товарних позицій в деяких галузях. І, згідно з даними Азарова, з кінця вересня уряд займається збором пропозицій від зацікавлених галузевих асоціацій та об'єднань експортерів.

"Йтиметься, насамперед, про галузі, підконтрольні великому бізнесу, які постачають левову частку своєї продукції на внутрішній ринок і при цьому конкурують із західними виробниками", - припускає Іванець.

Першим і головним у цьому списку, на його думку, є автопром. Адже зараз цей сегмент відновлюється набагато більш активно, ніж інші.

"Але, незважаючи на досить гарні позиції вітчизняних виробників, споживання імпортних автомобілів також зростає", – нагадує експерт.

А тому посилення протекціоністських заходів в даній ситуації виглядає цілком природним.

Нагадаємо, що на сьогодні "Укравтопром" є чи не єдиним галузевим об'єднанням, яке голосно заявило про свою позицію у перегляді митних ставок і активно домагається позитивного результату.

"Інших аналогічних галузей досить мало, оскільки Україна взагалі виробляє дуже мало споживчих товарів", зазначив Іванець.

Так, наприкінці вересня президент корпорації "Богдан" Олег Свинарчук заявив про те, що умова вступу України до СОТ, що передбачає зведення ввізного мита на легкові автомобілі нанівець, має бути переглянута.

В іншому випадку, на його думку, країна може втратити власне автовиробництво.

При цьому Свинарчук нагадав, що на цей час в Україні створені потужності з виробництва майже 450 тисяч автомобілів, і підкреслив, що важливу роль у цьому процесі зіграли саме закони щодо захисту вітчизняного автовиробництва, які діяли до вступу України до СОТ.

Зараз же, переконаний він, українському автопрому необхідно виходити на новий етап розвитку, що неможливо без відповідного захисту ринку.

Поряд з цим Всеукраїнська асоціація автомобільних імпортерів і дилерів (ВААІД) оприлюднила інформацію, згідно з якою Україна нібито вже подала заявку до Секретаріату СОТ на проведення консультацій із зацікавленими сторонами про відновлення мита на імпорт легкових авто з 10 до 25%, а також фіксації його на найближчі 15 років.

Як вважають у ВААІД, це не тільки спричинить зростання цін на автомобілі, а й призведе до чергового сплеску "сірого" імпорту.

В свою чергу, експерти групи AUTO-Consulting припускають, що даний конфлікт інтересів буде вирішений на користь автовиробників. Справа в тому, що європейці побічно зацікавлені в збереженні і навіть збільшенні мит, оскільки побоюються, що Україна може стати плацдармом для експансії на ринок ЄС зібраних на її підприємствах китайських або корейських автомобілів.

І, оскільки мито розповсюджуватиметься не тільки на імпорт авто в Україну, а й на експорт подібних машин в країни ЄС, воно може стати своєрідним захисним бар'єром. А тому – ймовірність того, що пропозиції України отримають підтримку країн ЄС, достатньо велика.

Неминучий дисбаланс

Було б логічним припустити, що ініціюючи корекцію умов членства України в СОТ, влада прагне створити оптимальні передумови для розвитку економіки в цілому, а не обмежується елементарної підтримкою того чи іншого лобі.

Проте не всі експерти дотримуються подібної думки.

"Ймовірно, уряд, бачить негативні наслідки вступу України до СОТ і ставить перед собою мету шляхом зміни тарифів відновити конкурентоспроможність українських виробників", - припускає Куксін.

У той же час Іванець вважає, що поки Кабмін лише намагається підтримати українських виробників легкових авто, і що це не дасть позитивного результату.

"Як показує практика, такі кроки призводять тільки до того, що український споживач отримує товар гірше і дорожче, ніж, скажімо, в ЄС. Для того щоб протекціоністські заходи працювали, необхідно поєднувати їх із зобов'язаннями виробників щодо підвищення якості продукції", додав він.

При цьому експерт застерігає, що державне регулювання цього роду провокує конфлікти, подібні до того, що виник між автовиробниками і автоімпортерами.

Таким чином держава створює особливі умови для однієї групи компаній і відбирає частку бізнесу в іншої. І аналогічна ситуація вже має місце і в багатьох ключових сегментах економіки.

Якщо ж при перегляді умов членства України в СОТ ще якась група виробників отримає преференції, до цих сегментів додадуться нові.

Як додає Куксін, подібного роду сценарію не варто очікувати в легкій і, тим більше, харчової промисловості.

Що ж стосується загальної оцінки потенційних пропозицій України щодо перегляду умов її членства в СОТ, то тут також думки експертів розходяться.

Куксін вважає, що в плані подальшого розвитку вітчизняної економіки пропозиції України щодо перегляду умов її членства в СОТ є достатньо збалансованими.

У той же час Іванець впевнений, що будь який баланс тут геть відсутній.

"В уряду немає загального плану розвитку економіки, отже – немає і зв'язку між умовами членства України в СОТ і конкретними кроками щодо виведення вітчизняної промисловості на конкурентний рівень", – підсумовує він.

Розглянемо докладніше ті зміни, які відбудуться в національному законодавстві у зв'язку зі вступом України у СОТ.

Банківська справа

З дня вступу України до СОТ набудуть чинності зміни до Закону України "Про банки і банківську діяльність", внесені Законом України від 16 листопада 2006 року № 358V. Згідно з цими змінами, іноземні банки будуть мати право на відкриття філій і представництв в Україні. Нагадаємо, що нині іноземним банкам для роботи на Україні доводиться створювати новий банк або купувати вже діє.

Для відкриття філії або представництва на Україні необхідно дотримання наступних умов: держава, у якій зареєстрований іноземний банк, має належати до держав, які беруть участь у міжнародному співробітництві в сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансування тероризму, а також співпрацює з Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF); банківський нагляд у державі, в якій зареєстрований іноземний банк, відповідає Основним принципам ефективного банківського нагляду Базельського комітету з питань банківського нагляду; між НБУ і органом банківського нагляду держави, у якій зареєстрований іноземний банк, укладено угоду про взаємодію в сфері банківського нагляду, гармонізації принципів та умов; мінімальний розмір капіталу філії на момент його акредитації повинен бути не менш ніж 10 мільйонів євро. Крім того, діяльність філій іноземних банків повинна відповідати вимогам, висунутим НБУ і до інших учасників банківської системи. Для початку діяльності на Україні філії іноземних банків повинні бути акредитованими Національним банком. Вклади фізичних осіб у закордонних філіях банків гарантуються в такому ж порядку і розмірах, що і для інших суб'єктів банківської діяльності.

Зовнішньоекономічна діяльність

Насамперед зазначимо набуття чинності частини 13 статті 71 Митного кодексу України, якою визначено, що правила справляння плати за митне оформлення поза митних органів або поза робочим часом повинен встановити КМУ.

З дня вступу у СОТ втрачає чинність постанова КМУ від 27 січня 1997 року № 65 "ПРО ставки митних зборів", яким було встановлено значну кількість митних мит, включаючи збір за митне оформлення товарів. З того ж дня набуває чинності постанова КМУ від 18 січня 2003 року № 93 "ПРО справляння плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів", яким встановлюється тільки дві мита: збір за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів та збір за митне оформлення товарів і транспортних засобів у місцях розташування митних органів поза робочим часом, установленим для митних органів.

В результаті цих законодавчих перетворень з усіх митних зборів залишаться тільки два: 1) збір за митне оформлення товарів та інших предметів у зонах митного контролю на територіях і в приміщеннях підприємств, що зберігають такі товари та інші предмети; 2) збір за митне оформлення у робочим часом, встановленим для митниці.

Якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів буде проводитися в робочий час, воно обійдеться в 20 доларів США за одну годину роботи. За роботу ж митників за межами митниці або в приміщенні митниці в надурочний і нічний час, а також у вихідні дні доведеться заплатити 40 доларів США, а у святкові та неробочі дні - 50 доларів США.

Законом, прийнятим 10 квітня 2008 року, встановлюється, що не допускається обмеження імпорту товарів, щодо яких встановлюються певні квоти, до повного використання цих квот. Передбачено також, що в митному оформленні товарів, що ліцензуються і навантажуються навалом, не може бути відмовлено за незначні відхилення вартості, кількості чи ваги від тих значень, які містяться в ліцензії. Інформація щодо ліцензування у разі необхідності може опубліковуватися, як правило, за 21 день до дати запровадження режиму ліцензування, але не пізніше дати його впровадження.

Істотно знизяться і експортні мита. Так, згідно зі змінами, що вносяться Законом України від 16 листопада 2006 року № 356-V у Закон України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину", починаючи з першого року вступу України у СОТ, ставки експортного мита на худобу і шкірсировина поетапно будуть зменшуватися: для живої худоби - починаючи з 50 % від митної вартості товару, а потім щорічно на 5 % до кінцевої ставки 10 %; для шкіряної сировини - з 30 %, а потім щороку на 1 % до досягнення 20% рівня.

Законом України від 7 липня 2005 року № 2773-IV з моменту вступу України у СОТ передбачається також зменшення діючих ставок експортних мит на деякі види насіння олійних культур: на 1 % щороку і до 10 % митної вартості товару, що експортується. Нагадаємо також, що з цього ж моменту, згідно із Законом України від 31 травня 2007 року № 1113-V, будуть скасовані індикативні ціни на насіння олійних культур.

Законом України "Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з очерету" від 30 листопада 2006 року, який набуде чинності з 1 січня року, наступного за роком вступу України у СОТ (тобто з 1 січня 2009 року), встановлена щорічна квота на ввезення в Україну з 1 січня до 31 грудня цукру-сирцю в обсязі 260 тисяч тонн зі ставкою ввізного мита в розмірі 2 % від його митної вартості.

З моменту вступу України у СОТ в новій редакції буде викладено Закон України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів". Ставки мита у відповідність з цим Законом будуть встановлені в євро за 1 тонну. При цьому передбачено їх планомірне зниження протягом семи років.

З 1 січня 2009 року набуде чинності Закон України від 13 грудня 2006 року № 441-V "ПРО ставки вивізного (експортного) мита на лом легованих чорних металів, лом кольорових металів і напівфабрикатів з їх використанням", що передбачає введення експортного мита у відсотках до митної вартості та поетапне їх зменшення. За шість років експортне мито по різних видах брухту повинна знизитися з 30 % до 15 %.

Відповідно до Закону України "Про металобрухт" нині заборонено експорт, а також вивезення за межі митної території України давальницької сировини брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів, продуктів первинної металургійної переробки у формі зливків, чушок, пластин та інших напівфабрикатів з нерафінованої міді. З дня вступу у СОТ Україна дозволить експорт зазначеного металургійної сировини; протягом п'яти років встановлюються спеціальні експортні мита. На п'ятирічний період також встановлюється обмеження щодо осіб, які мають право на експорт брухту легованих чорних металів, брухту кольорових металів і напівфабрикатів з їх використанням. Експортувати ці товари можуть тільки спеціалізовані металургійні переробні підприємства, на яких виготовлені такі товари, за наявності експортного сертифіката якості. Система управління якістю на цих підприємствах повинна відповідати вимогам стандартів ISO 90002001, підтверджений сертифікатом відповідності. Вивезення брухту як давальницької сировини буде здійснюватися виключно за умови попередньої сплати в бюджет експортного мита грошима (вексельна або інші форми розрахунків не допускаються).

Видавнича справа

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 2 листопада 2006 року № 317-V до статті 25 Закону України "Про видавничу справу", через п'ять років після вступу України до СОТ будуть скасовані обмеження на використання іноземного капіталу в сфері послуг за поширення друкованої продукції. Підприємствам, частину іноземних інвестицій у статутному фонді яких перевищує 30 %, буде дозволено розповсюдження видавничої продукції на території України.

Інтелектуальна власність

Значно зміняться розміри зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Зокрема, постановою КМУ від 19 вересня 2007 року № 1148 затверджено зміни до Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності. Зі вступом до СОТ буде діяти єдина шкала зборів, тобто розмір збору не буде залежати від країни, де знаходиться платник. Розміри зборів будуть значно вищими, ніж збори, нині встановлені для резидентів країн з валових національним доходом на душу населення менше трьох тисяч доларів США на рік, однак нижче зборів, які на даний час платять резиденти інших держав.

При цьому якщо зараз автори винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи топографії інтегральної мікросхеми платять більшу частину зборів щодо зазначених об'єктів у розмірі 50 % від встановлених ставок, то зі вступом до СОТ зазначені категорії осіб будуть платити відповідні збори в розмірі лише 5 % від встановлених ставок. Крім того, встановлені пільги для неприбуткових установ і організацій, які будуть платити ці збори в розмірі 10 %. Всі зазначені пільги не будуть застосовуватися до зборів за видачу ліцензій та передачі прав на ці об’єкти інтелектуальної власності.

Нові ставки зборів встановлюються в національній валюті України, хоча, як і зараз, резиденти інших країн зможуть платити в доларах США або євро за курсом НБУ на день сплати.

Крім того, законом від 10 квітня ц.р. українське законодавство гармонізується з Угодами ТРІПС. Зокрема, врегульовані питання використання знаків для товарів і послуг в доменних іменах і визнання таких знаків широко відомими.

Сільське господарство

Згідно із Законом України від 31 травня 2007 року № 1112-V, із Закону України "Про податок на додану вартість" буде виключена стаття 81, яка передбачає спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.

Зараз сільськогосподарські товаровиробники не платять ПДВ у бюджет і залишають ці кошти у власному розпорядженні для використання у виробничих цілях на підставі пункту 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість". Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України" від 28 грудня 2007 року встановлено, що пункт 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" діє до 1 січня року, наступного за роком, в якому парламент ратифікує протокол про приєднання України до СОТ. Також з 1 січня року, наступного за роком, в якому парламент ратифікує протокол про приєднання України до СОТ, сума ПДВ, яка зараз направляється переробними підприємствами на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо і м'ясопродукти, буде перераховуватися у державний бюджет.

Законом України "Про внесення змін у Закон України "Про молоко та молочні продукти" від 30 листопада 2006 року з дня вступу України до СОТ скасовуються мінімальні закупівельні ціни на молоко, квотування виробництва і продажу сільськогосподарськими товаровиробниками молока, а також вилучаються положення Закону України "Про молоко і молочні продукти", які передбачають підтримку експорту молочних продуктів і створення Фонду сприяння розвитку ринку молока і молочних продуктів.

Але зовсім без підтримки українські сільгоспвиробники не залишаться. Передбачається, що державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників буде здійснюватися за рахунок тих спеціальних режимів обкладення ПДВ, які не суперечать вступу до СОТ, з одночасною щорічної компенсацією витрат сільгосптоваровиробників. Суми такої компенсації пропонується встановлювати щорічно в законі про державний бюджет на черговий рік.

Страхова діяльність

Численні перетворення у зв'язку з членством України в СОТ очікують і суб'єктів страхової діяльності. Так, законами від 16 листопада 2006 року і 31 травня 2007 року внесені зміни в Закон України "Про страхування".

З дня вступу у СОТ страховики-нерезиденти отримають безпосередній, але обмежений доступ до страхового ринку України. Під час перехідного періоду (5 років) резидентам дозволяється укладати договори страхування з іноземними страховими компаніями тільки у встановлених випадках: страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники); перестрахування; страхового посередництва, такого як і брокерські агентські операції щодо перестрахування винятково зі страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями та інших ризиків з вищенаведеного переліку; а також допоміжних послуг зі страхування, таких як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику і задоволення претензій.

А через п'ять років після вступу України у СОТ на території нашої держави будуть скасовані обмеження на посередницьку діяльність, пов'язану з укладенням договорів страхування з іноземними страховиками.

Після вступу до СОТ залишається чинною частина 9 статті 15 Закону України "Про страхування", згідно з якою страхові та перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні. Але згідно з останніми змінами такі брокери-нерезиденти не будуть зобов'язані бути зареєстрованими як платники податку на Україні, досить буде повідомити уповноваженому органу про намір здійснювати діяльність на території України. Держфінпослуг оприлюднить таку інформацію на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і в друкованих засобах масової інформації. Зазначена норма, таким чином, значно спрощує процес входу страхових і перестрахових брокерів-нерезидентів на український страховий ринок, либерализуя національне законодавство шляхом встановлення рівних умов доступу до ринку для українських та іноземних брокерів.

Зазначимо, що ринок страхових послуг готовий до майбутніх перетворень і на підзаконному рівні.

З метою реалізації згаданих змін в законодавстві про страхування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг) затверджено кілька нормативних актів, які вступають в силу з моменту вступу України у СОТ. Це, зокрема, Вимоги до порядку укладення договорів зі страховиками-нерезидентами. Згідно з цим Вимогам, особа, яка має намір укласти такий договір, повинна отримати від страховика-нерезидента в письмовій формі інформацію (підтвердження) про відповідність його діяльності умовам, встановленим Законом України "Про страхування".

У відповідності з Вимогами до порядку здійснення посередницької діяльності на території України з укладання договорів страхування зі страховиками-нерезидентами страхові посередники зможуть здійснювати посередницьку діяльність на території України з укладання договорів страхування/перестрахування лише з тими страховиками-нерезидентами, які мають право здійснювати страхову діяльність на Україні у відповідності з Законом України "Про страхування".

Необхідно також відзначити, що планується повний допуск філій іноземних страхових компаній на ринок України через п'ять років після вступу у СОТ, що передбачено Законом України "Про внесення змін у Закон України "Про страхування" від 7 липня 2005 року. Розпорядженнями Держфінпослуг ще в 2006 році затверджено: Порядок реєстрації філій страховиків-нерезидентів, Порядок ліквідації філій страховиків-нерезидентів, Положення про здійснення нагляду за діяльністю філій страховиків-нерезидентів та застосування заходів впливу за порушення ними законодавства про фінансові послуги, Вимоги до гарантійного депозиту філії страховика-нерезидента, Ліцензійні умови провадження страхової діяльності філіями страховиків-нерезидентів. Всі зазначені нормативно-правові акти набудуть чинності через 5 років після вступу України у СОТ, тобто в 2013 році.