Зміст моделі проектної технології

Сутність проектного

навчання

Технологія організації навчальної проектної діяльності орієнтова­на на самостійну пошуково-творчу діяльність учнів, яка може бути як індивідуальною, так і груповою. У процесі проектної діяльності дитина вчиться не тільки здобувати знання, а й тому, як їх засвоюва­ти, застосовувати на практиці. При цьому, навчально-пізнавальна діяльність школярів спрямовується на результат, який називається проектом, що в перекладі означає задум, план.

Мета проектного навчання

Реалізувати гуманістич­ний підхід до навчання, сприяти формуванню творчої особистості, діяльність якої спрямована на впроваджен­ня власних ідей, перетворення навколишнього середовища.

Класифікація проектів у початковій школі за Є Полат

За домінуючою діяльністю (дослідницько-пошукові, творчі, рольові (ігрові), прикладні, ознайомлювально-інформаційні). За предметно змістовою галуззю (монопредметні, міжпредметні, надпредметні (позапредметні). За характером координації (з безпредметною координацією, з прихованою координацією). За характером контактів (серед дітей однієї вікової групи, серед дітей різновікової групи, у співавторстві з батьками). За кількістю учасників (індивідуальні, парні, групові).За тривалістю (короткочасні, середньої тривалості, довго­строкові).

Етапи планування змісту та ходу навчального проекту

1. Організація.

2. Плану­вання.

3. Реалізація.

4. Підсумок.

Тематика проектів, які доцільно використову­вати в процесі навчання в початковій школі

З математики: задачник з математики; збірник прикладів (для своєї маленької сестрички чи братика); готуємося до ремонту (завдання передба­чаються на обчислення площі підлоги, стелі, стін); наш шкільний двір (завдання дозволяють практично познайомитися з вимірюван­ням периметра, обчисленням площі); мультфільми на математич­ну тематику (вигадування, озвучування, малювання ілюстрацій); сценарій «Математичного КВК», «Брейн-рингу».

Результати проектної діяльності молодших школярів

альбом, журнал, книжка-розкладка, макет, модель, наочні посібники, паспарту, плакат, план, серія ілюстрацій, казка, довідник, стіннівка, сценарій свята, навчальний посібник, фотоальбом.

Результат

Реалізуючи проекти, молодші школярі можуть значно по­повнити знання, навчитися працювати самостійно чи в групі, допо­відати результати своєї роботи, обговорювати їх, відбирати необхід­ний матеріал, набувати досвіду міжособистісного спілкування і взає­модії.

Сутність кооперативної навчальної діяльності

Кооперативна навчальна діяльність—це форма організації навчання в малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. Така модель легко й ефективно поєднується з традиційними формами та методами навчання і може застосовуватися на різних етапах навчання.

Компоненти кооперативного навчання

1. Позитивна взаємозалежність,

2. Особистісна взаємодія,

3. Індивідуальна і групова підзвітність.

4. Навички міжособистісного спілкування і спілкування в невеликих групах.

5. Обробка даних про роботу групи. 

Процесуальний компонент

1. Розподілити клас на групи з метою досягнення конкретного навчального результату.  2. Змінювати склад групи залежно від змісту й характеру навчальних завдань.  3. Визначити завдання кожній групі, яка розв'язує певну проблему (завдання може бути однаковим для всіх груп або різним за змістом і процедурою виконання).  4. Виконувати завдання в групі в такий спосіб, щоб можна було оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи окремо та групи загалом.

5. Кількість учнів у групі залежить від загальної кількості їх у класі, характеру й обсягу знань, що опрацьовуються, наявності необхідних матеріалів, часу, відведеного на виконання роботи.

Прийоми організації кооперативного навчання

1. Заздалегідь визначити склад груп, вивісити його в класі до початку уроку. У цьому разі вчитель контролює склад групи. 

2. Можна запропонувати учням розрахуватися за порядком номерів, об'єднати їх за якимись спільними ознаками (замість номерів можна скористатися кольоровими картками, різноманітними предметами тощо). 

3. Зберегти групи на кілька уроків у постійному складі або виділити (на певний час) постійно діючу групу експертів, спостерігачів тощо.

4. Групи можуть бути гомогенними (однорідними), тобто об'єднаними за певними ознаками, наприклад за рівнем знань, або гетерогенними (різнорідними).

5. Бажано об'єднувати в одну групу сильних, середніх і слабких учнів. У різнорідних групах стимулюється творче мислення й інтенсивний обмін ідеями.

Результат

За такої організації навчання вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Кооперативне навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формування вмінь.