Лекція № 15 Слов'янські літератури епохи Відродження
Не той шляхетний, хто гербів собі навісив,
А сам насправді є прислужник бісів.
Не той шляхетний, хто пишається дідами,
А має на сумлінні чорні плями.
Шляхетність мов кришталь, що промениться ясно,
Мов скло прозоре, що блищить прекрасно,
І скарб, і гроші, і всі титули минуться,
А слава й честь навіки зостаються...
(Міколай Рей «Про справжнє шляхетство», переклад В. Коптілова)
Мета: встановити шляхи розвитку слов’янських літератур в епоху Відродження, вивчити особливості літературного процесу в Чехії, Польщі, Хорватії, ознайомитись з найвидатнішими письменниками цих країн та їх найвідомішими творами;
розвивати вміння конспектувати, навички самостійної роботи, вміння узагальнювати і робити висновки
Виховувати патріотизм.
Література
Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження: Підручник. — 3-тє вид., перероб. і доп. Затверджено МОН / Шаповалова М.С., Рубанова Г.Л. — К., 2011. — 476 с.
Моторний В.А.Історія зарубіжної літератури: Середні віки та Відродження. Львів: "Вища школа", 1982. 440 с. - С.: 386-432 (Розділ 8).
Чижевський Д. І.Порівняльна історія слов’янських літератур. – К.: Альма Матер, 2005. – 288 с.
http://litopys.org.ua/fdm/fdm13.htm
http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/259/16/
http://www.parta.com.ua/ukr/school_program/view/161/
lib.mdpu.org.ua/.../Istora_zarubignoi_literaturi_Shapovalova_M_S.Htm
Сторінка для консультацій:
http://vk.com/id142461503#/public35967609
Зміст
Загальна характеристика
Література України в добу Відродження
3. Гуманізм і Реформація в Чехії. Ян Гус. Ян Амос Коменєький
4. Література Відродження у Польщі. Міколай Рей. Ян Кохановський
1. Загальна характеристика
Cлов'янські літератури епохи Відродження ґрунтувалися на ідеї гуманізму та реформаційному русі, а також на національних літературних традиціях, що склалися протягом століть у слов'янських країнах.
Виникнення цих традицій пов'язане з прийняттям християнства, зі створенням писемності у слов'янських народів у IX ст. і з діяльністю видатних просвітителів - братів Кирила (827-869) і Мефодія (815-885).
Повідомлення №1 –Повідомлення про Кирила і Мефодія (Кравець і Вусатюк) + ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Кирило і Мефодій склали першу слов'янську азбуку і ввели в обіг першу літературну мову слов'ян - старослов'янську. «Вчити без азбуки і без книг все одно, що писати бесіду на воді»,- ці слова приписують Кирилу.
Повідомлення № 2 Слов'янська мова (Пастух) + ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Повідомлення № 3Кирилиця і глаголиця (ГАНЖА)+ ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Незважаючи на перешкоди, які чинила просвітителям католицька церква, переслідуючи Кирила і Мефодія, справа, розпочата ними, дала вагомі результати. Їхні учні започаткували літературну діяльність у Болгарії. Один із них - Константан Преславський - талановитий літератор, автор збірки проповідей, першого болгарського літопису («Історикій»), закликав слов'янські народи вивчати грамоту, бо «назі без книг народи» і «душа безбуквенна мертва в человецех». Його твір - «Азбучна молитва» - є справжнім гімном писемності і вчителям. Сенс свого життя він вбачав у продовженні великої справи вчителів:
...Хочу добре діло, розпочате
В добрий час моїми Вчителями,
Завершити, хочу тайни Слова
Ознаймити рідному народу...
(Переклад Р. Лубківського)
У західних і південних слов'ян перші літературні пам'ятки були створені старослов'янською мовою під впливом діяльності Кирила і Мефодія. Надалі ця мова плідно розвивалася лише в літературах південних слов'ян, західнослов'янські народи після X ст. прийняли як писемну латинську мову.
Поряд із творами церковного характеру (житійна література, легенди, духовні пісні) у середньовічних слов'янських літературах особливої популярності набули твори на історичну тематику (хроніки, літописи та ін.). Серед цієї групи творів у Чехії за формою і за змістом виділяється «Чеська хроніка» Козьми Празького, уякій автор не лише фіксує події з найдавніших часів до початку XII ст., а й наводить стародавні перекази і легенди, які мають велику художню вартість (легенди про Чеха, про віщу діву Лібушу та ін.). «Чеська хроніка» пройнята патріотичними ідеями, вірою у славне майбутнє чеського народу. В Польщі подібна хроніка була створена автором, ім'я якого нам не відоме, і носить тому назву «Хроніка» Галла Аноніма. Обидві хроніки написані латинською мовою. Широковідомим є сербський «Літопис» попа Дуклянина, який донісдо нас стародавні легенди народу. Жанр хроніки розвивався в слов'янських літературах і в наступні періоди.
З часом у слов'янських літературах розпочинається тривалий процес утвердження народної мови. Так, у західнослов'янських літературах поряд із латинською мовою все ширше в літературний процес проникає розмовна мова (у чеській літературі, наприклад, з кінця ХНІ ст.). У літературах південних слов'ян народні мови поступово витісняють традиційну старослов'янську.
Зв'язки середньовічних слов'янських літератур з літературами інших народів засвідчують численні переклади та оригінальні твори, в яких використані запозичені сюжети. Популярними в болгарській, чеській та інших слов'янських літературах були твори про Троянську війну, про походи Олександра Македонського та ін
Характерними для слов'янських літератур XIII- XIV ст. були ліричні твори (міська лірика в чеській літературі XIV ст.), сатирична та дидактична література.
Особливопопулярні ці жанри в чеській літературі. Слід відзначити дидактичні твори Сміля Фляшки- автора «Нової ради» (1394), вякій він звертався навіть з політичними порадами до самого короля. Анонімні сатири «Конюх і школяр», «Спір води з вином» висміювали пороки тогочасного суспільства.
Як автор дидактичних творів у Чехії відзначався Томаш (Фома) Штітни, якому належать філософські та дидактичні трактати «Про пана, пані і челядь», «Про три стани: дівочий, вдівський і родинний» та ін. Творчість Т. Штітного відіграла значну роль у розвитку літератури національною мовою.
Розвиток слов'янських літератур у IX-XIV ст. підготував грунт для сприйняття ідей гуманізму. Слов'янські країни в добу Відродження відігравали помітну роль у становленні європейської ренесансної культури. Літератури слов'янських народів були важливою ланкою загальноєвропейського літературного процесу XIV - початку XVII ст.
Особливо яскраво гуманістичні ідеї доби Відродження проявилися в чеській, польській та дубровницько-далматинській літературах. Розвиток їх у XIV- на початку XVII ст. свідчить про високий рівень духовного життя в країнах. Кращі здобутки цих літератур увійшли в загальну літературну скарбницю європейських народів.