2. Політика і глобальні проблеми сучасності.

Події, які відбувалися у другій половині ХХ століття, особливо в останнє десятиріччя, значно змінили політичну ситуацію в світі. Ці події ще не в повній мірі проаналізовані, але найбільш важливі з них – очевидні.

Глобальні проблеми сучасності /ГПС/ - це головні проблеми, від вирішення яких залежить саме існування, збереження і розвиток цивілізації. Умовно їх можливо об’єднати в декілька основних груп: Група проблем переважно соціально-політичного характеру: запобігання ядерної війни; зниження рівня гонки озброювання,роззброювання; формування антинасильницького світу на підставі затвердження довіри між народами, зміцнення системи спільної безпеки.

Група соціально-економічних проблем: подолання слабкорозвинутості і пов’язаної з нею злидності та культурної відсталості; пошук шляхів вирішення світового енергетичного, сировинного і продовольчого кризу; оптимізація демографічної ситуації, особливо у країнах, які розвиваються; освоєння в мирних цілях космічного простору і Світового океану.

Група соціально-екологічних проблем: поліпшення складу газової оболонки атмосфери; гармонічний розвиток живої і неживої природи; раціональне використання природнього потенціалу планети; запобігання шкідливого впливу на природу військової діяльності.

4. Група проблем, яка відноситься до людини: дотримання соціальних, економічних, політичних, індивідуальних прав і свобод; ліквідація голоду, епідемічних захворювань, неосвіченості; духовний розвиток людини; подолання відчуження людини від природи суспільства, держави, інших людей і результатів власної діяльності; подолання відчуження людини від політики і міжнародних відносин.

Головною ГПС є проблема запобігання ядерної війни. Хоча в останнє десятиріччя ця проблема стала менш актуальною, небезпека ядерної війни остаточно не вирішена і буде залишатися до тих часів, доки на озброєнні держави залишається ядерна зброя масового знищення. За підсумками вчених, у сучасному світі /переважно у США і Росії/ накопичена така кількість ядерної зброї, що його застосування зможе призвести не тільки до знищення усього людства, але й біологічного життя на нашій планеті. У перерахунок на тринітротолуол на кожного мешканця Землі тільки ядерної зброї припадає приблизно по 10 тон.

3. Політика як соціальне явище.

Отже, політика — це специфічна сфера людської діяльності, в якій виявляються відмінності інтересів соціальних груп, класів, націй тощо; ці інтереси стикаються, протиставляються чи збігаються, відбуваються безпосереднє зіставлення позицій і пошук способів, які можуть привести їх до певного компромісу та узгодженості.

Людське суспільство завжди було розшарованим, розділеним на різні за складом та ознаками групи чи категорії людей. Хто заперечує це, мусив би уявити суспільство як сукупність подібних одна одній істот. Кожна людина — неповторна особистість. Однак недоторканість індивідуальності, її свободи, тобто права і можливості бути самою собою, стають чи не найболючішою проблемою людського співіснування і взаємодії. Люди можуть, залишаючись особистостями, набувати якихось спільних ознак, властивостей, притаманних певній сукупності індивідів. Ці ознаки можуть бути зумовлені різними чинниками, наприклад, фізіологічними особливостями (тоді ми розрізняємо людей за статтю, віком, етнічною чи расовою належністю), обставинами життя (є очевидними відмінності між жителями Півдня і Півночі, міста і села, наприклад, у характері життєдіяльності, структурі цінностей, зовнішньому вигляді), місцем і роллю у системі суспільних відносин (тут розрізняють групи людей за фахом і функцією у соціальних процесах, за освітою тощо).

Інтерес, потреба у задоволенні його є рушійною силою людської життєдіяльності. Саме людської, адже інтерес — суто соціальне явище. Отже, можна так визначити поняття "інтерес". Інтерес — це об'єктивно зумовлений мотив діяльності суб'єкта (окремої людини, соціальної спільноти, суспільства в цілому), спрямований на досягнення певної мети. На відміну від простої потреби (її може мати і тварина) людські інтереси спрямовані не лише на предмет їхнього задоволення, а й на соціальні інституції, існуючі заклади, норми взаємин між людьми, на все те, від чого залежить розподіл предметів, благ, цінностей.

Політика — це не лише сфера виявлення інтересів соціальних груп, зіткнення їх і протиборства. Це також спосіб певної субординації цих інтересів, підпорядкування їх началу, яке є найбільш значущим, а отже, і обов'язковим для усього загалу.

Отже, політика як форма суспільної життєдіяльності виникла внаслідок необхідності узгоджувати, підпорядковувати приватні (групові) інтереси більш загальному інтересу — спільному і, зокрема, збереженню єдності та цілісності розшарованого суспільства.

Функція суспільного управління, окрім іншого, передбачає здійснення силового, примусового впливу на людей. Низький рівень життя людей, розвитку суспільного суб'єкта та соціальних відносин зумовлює переважання позаекономічних, примусових засобів впливу, спрямованого на здійснення загального інтересу, досягнення спільної вигоди. Суспільні, політичні змагання виникають, коли соціальна група прагне задовольнити свої певні намагання щодо решти суспільства за рахунок обмеження інтересів інших груп. Політичною ця боротьба стає, коли пануючий приватний інтерес подається як загальний, обов'язковий для всіх. У політиці часто переважне значення має не саме панування, а обгрунтування його правомірності, доведення його необхідності, завоювання покори і визнання підлеглими. Політика — це рух соціальних груп, спільнот, які намагаються здійснити свої інтереси у загальній формі, тобто у формі, яка має примусову силу для всього суспільства.