32. Література „втраченого покоління” (е.Хемінгуей, е.-м.Ремарк, Фіцжеральд).

Новий л-ний напрямок – л-ра «втраченого покоління» 'явився у 20-30-х рр. 20 ст. Головною темою цього напряму є життєва доля нового покоління, що стало жертвою 1 світової війни , «втраченим поколінням» для людства, історія душевних потрясінь, які викликала в серцях цих людей війна. Вперше цей термін було використано в романі Е. Хемінгуєя «І сонце сходить» («Фієста») – епіграфом до цього твору були слова : «Ви всі – втрачене покоління». Після публікації «Фієсти» ці слова стали широко відомими і почали вживатися для позначення соц-психологічного феномена: словами «втрачене покоління» стали називати людей, що пройшли через випробування 1-ї світ. війни і втратили не тільки фізичне здоров'я, але й віру в розумність світу, в життя, в майбутнє. У романі «Фієста» автор не зображує війни безпосередньо, про неї навіть мало говорять в романі, і все ж саме війна стає трагічним тлом книги. У цьому романі змальовується група американців, які після 1-ї світ війни живуть у Європі. Молодий письменник Джек Барнс розповідає про свою трагедію. На війні він був важкопоранений і контужений, наслідки цих травм страшні. Щоб якось розвіятись, забути про своє горе, він та його приятелі, і насамперед жінка, яку він кохає, Брет постійно відвідують шинки Монмартру, веселяться на фієсті в Памп поні.

Джек намагається передати своє сприйняття післявоєнного Парижа, він описує людей, для яких «втраченість» стала модною маскою, дуже просто вирізняє тих кого війна поранила, хто заплутався в житті. Кохана жінка Берт була сестрою милосердя на війні, і це пояснює її скаліченість, цинізм, та легкодумне ставлення до життя. Сам Джек – інший, він знайшов сили позбутися безвір'я, знайти опору в житті. Нею стали праця кореспондента та природа.

Роман «Прощавай, зброє» написаний у тому ж дусі, що й «Фієста». Це розповідь про кілька місяців з життя гол героя, американця Фредеріка Генрі. Подих війни порушені в романі через свідомість її рядового учасника, «негероїчного героя», лейтенанта Генрі. Генрі служить у санітарних частинах італійської армії. Після того як він уперше побачив поле бою його погляди на війну змінилися. Він розумів що заклики до війни за демократію прикривають братовбивчу бойню і високі слова «священний», «жертва» звучать фальшиво. Він не хоче брати участь у несправедливій справі, тому - прощавай, зброє.

Серед творів Еріха-Марії Ремарка на антивоєнну тему визначне місце посідає роман «Три товариша». Ремарк переносить своє увагу від «втраченого покоління» загалом на конкретну людину, розтоптану, занапащену війною, але не зламану. «Три товариші» роман про війну уже не 1914 р, а війну, яку ведуть колишні фронтовики з жахливою дійсністю міжвоєнних 10-літь, про війну особисту – зі своїм «я». Автор глибоко проникає в психологію колишнього солдата фронтовика, який намагається повернутися в стан «людський», знайти своє місце у цьому хижому світі. У центрі твору розповідь про трьох товаришів фронтовиків у міжвоєнний час економічної розрухи та інфляції. Роберт Локамп, Отто Кестер, Готфрід Ленц – власники автомобільної ремонтної майстерні – намагаються вижити в світі злиднів, морального бруду, лицемірства. Друзі різні за хар-м: Роберт – вправний у комедії, дещо наївний, Отто – людина «лівих» переконань, «останній романтик», як він сам себе називає. Єднає їх в цьому житті – дружба і тяжка доля. Маленькою радістю для них є їхній автомобіль, прозваний «Карлом».

Методика?