4. Елементи податків

В основі побудови механізму стягнення податків лежать елементи податків, такі, як : суб’єкт, об’єкт, ставка, одиниця оподаткування, база оподаткування, джерело сплати і квота.

Суб’єкт або платник податку - це та фізична чи юридична особа, яка безпосередньо його сплачує.

Об’єкт оподаткування вказує на те, що саме оподатковується: які операції, які товари, які доходи, яка власність, тощо. Об”єкт оподаткування має бути стабільним, піддаватись чіткому обіку, мати безпосереднє відношення до платника. Одиниця оподаткування - це одиниця виміру (фізичного чи грошового) об’єкта.

База оподаткування - це розмір об”єкта оподаткування в грошовому чи фізичному вимірі.

Ставка - це розмір податку на одиницю оподаткування.

Джерело сплати - це доход платника, з якого він сплачує податок. Джерело сплати може співпадати з об”єктом оподаткування (оподаткування доходу громадян прибутковим податком) або не співпадати (сплата податку на транспортний засіб, який не використовується для одержання доходів). Квота - це частка податку в доходах платника. В практиці оподаткування податкові квоти не встановлюються, а лише використовуються для аналізу характеристик рівня оподаткування.

5. Класифікація податків, їх характеристика

Усі податки класифікуються по двом ознакам:

1. Залежно від порядку стягнення податки підрозділяються на:

1) прямі - податки, які стягуються безпосередньо із прибутку або майна платника податків (податок на прибуток, на майно, держмито, прибутковий податок);

2) непрямі - податки, які включаються в ціну товару у вигляді певної надбавки; ці податки оплачують споживачі товарів, і вносяться в бюджет продавцями товарів, які виступають посередниками між державою й фактичними платниками податків.

Непрямі податки підрозділяються на:

а)  податок на додану вартість - це універсальний непрямий податок, він установлюється у відсотках від вартості товару, оплачують усі споживачі продукції;

б)  акцизи - це непрямий податок на окремі товари, установлюється рішенням уряду у вигляді надбавки до ціни товару. Акцизи діють у за Законом РСФСР від 6 грудня 1991 р. на цілий ряд товарів широкого вжитку: спирт етиловий, спиртовмісна й алкогольна продукція, вино, пиво, тютюнові вироби, нафта, бензин автомобільний, легкові автомобілі, а також окремі види мінеральної сировини.

Ставки акцизів по товарах ( за винятком мінеральної сировини) є єдиними. Установлено два види ставок: специфічні (у рублях і копійках за одиницю виміру підакцизних товарів) і адвалорные у відсотках до вартості товару за відпускними цінами без обліку акцизу. Останні ставки діють для двох товарів: ювелірні вироби —15 % і легкові автомобілі - 10 %. Акцизи встановлені на нафту, газ, автомобілі, вино-горілчану, тютюнову продукцію;

в)    фіскальна монополія (стягуються при державній монополії на проведення й реалізацію товару масового споживання - алкогольна, тютюнова продукція і т.д.). Сплачується при одержанні ліцензії, сертифіката на даний вид діяльності;

г)         мито- податки, що стягуються державою із провозимых через границю товарів;

2.       Залежно від рівня органів державного керування, що вирішують питання оподатковування, податки класифікуються на:

Федеральні податки встановлюються законодавчими актами Украиныи стягуються на всій її території. Ставки федеральних податків установлюються Федеральними Зборами України при цьому ставки податків на окремі види природних ресурсі акцизів на окремі види мінеральної сировини й мит установлюються Урядом. Пільги по федеральних податках можуть

установлюватися тільки федеральними законами про податки. Однак органі законодавчої (представницької) влади суб'єктів Украиныи органі місцевого самоврядування можуть уводити додаткові пільги в межах сум податків, зачислюваних у їхні бюджети. Обґрунтування права на податкову пільгу покладає на платника податків.

Податки суб'єктів України(регіональні) установлюються законодавчими актами й стягуються на всій території України. Максимальні ставки цих податків ( крім податку з роздрібних продажів) визначаються федеральними законами, а конкретні ставки - рішеннями законодавчої (представницької) влади суб'єктів.

Місцевими податками й зборами, по визначенню Податкового кодексу, зізнаються податки й збори, установлювані відповідно до податкового законодавства, рішень представницьких органів суб'єктів і нормативними правовими актами представницьких органів місцевого самоврядування й обов'язкові до сплати на всій території відповідних муніципальних утворів.

ПО СПОСОБУ СТЯГНЕННЯ

1) прямі – це податок, який сплачує одержувач доходу, прибутки, тобто джерело виплати й платник – одна особа;

2) непрямі – входять у ціну товару, перелічуються в бюджет платником, але належать товаропотребителю, який є джерелом виплати. (ПДВ, акцизи)

ПРЯМІ ПОДАТКИ ПІДРОЗДІЛЯЮТЬ

1) реальні – податки на майно (податок на майно, транспортний податок, земельний податок);

2) особисті – податки на дохід або прибуток платника ( податок на прибуток, НДФЛ).

ЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМИ

1) натуральні – властиві для ранніх форм оподатковування;

2) грошові.

ЗАЛЕЖНО ВІД СУБ'ЄКТА ОБКЛАДАННЯ 1) податки з юридичних осіб; 2) податки з фізичних осіб; 3) змішані – які сплачують і юридичні й фізичні особи.

ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РІВНЯ 1) федеральні – діють без зміни на всій території; 2) регіональні – на території суб'єкта; 3) місцеві – на територіях районів, міст, селищ і т.д.

Регіональні й місцеві називають ще територіальними. По цих податках існують правові акти на федеральному рівні й на рівні суб'єкта. Суб'єкт миє змінювати елементи податку.

ЗАЛЕЖНО ВІД ВИКОРИСТАННЯ ЯК МЕТОДУ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

1) закріплені податки – це ті, які закріплені як дохідне джерело за певним видом бюджету;

2) регулюючі податки – податки, які передаються з вищого бюджету в нижчестоящі.

ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ВИКОРИСТАННЯ

1) податки загального призначення (абстрактні);

2) цільові (спеціальні) – для фінансування конкретних заходів (ЕСН).

РЕГУЛЯРНІ ПОДАТКИ – це податки, які стягуються з певною періодичністю в плині всього часу володіння майна або заняття платником яким-небудь видом діяльності, тобто часу існування об'єкта обкладання.

РАЗОВІ ПОДАТКИ – сплата разових податків пов'язана з певними подіями (наприклад, податок на майно).