2.1 Мета роботи

Лабораторна робота призначена для набуття навичок:

• з аналізу та оцінки сучасного економічного стану підприємства;

• оцінки впливу кредитної політики адміністрації підприємства на його економічний стан;

• оцінки впливу гнучкості стратегії розвитку виробництва та дивідендної політики на економічний стан підприємства.

Такі моделі та алгоритми розв’язання задач аудиту дій адміністрації підприємства як аудит стратегії позикових коштів та аудиту стратегії розвитку виробництва та дивідендної політики дозволяють оцінити сучасний економічний стан підприємства та знайти оптимальні вирішення щодо співвідношення позикових та власних коштів, ефективності їх використання, та розподілу прибутку .

Впливати на економічний стан підприємства можна за допомогою залучення позикових коштів. Цей вплив дуже сильно залежить від співвідношення власних та позичених коштів та від відсоткової ставки за кредит. Ефект, отриманий за рахунок притягнення кредиту у виробництво, відомий як ефект фінансового важеля (ЭФР) [3].

Під фінансовою гнучкістю підприємства розумітимемо здатність адміністрації розподілити прибуток таким чином, щоб зберігся баланс між оплатою дивідендів акціонерам і реінвестуванням доходів для розвитку виробництва. Баланс, про який йдеться, роз’яснюється наступним чином. Бездумне направлення прибутку на розвиток виробництва може з’явитися згубним для виробництва, якщо виникає необхідність його перепрофілювання, наприклад при конверсії. Переорієнтація виробництва на новий вид продукції виникає за різними причинами (конкуренція, перевиробництво, появлення нових технологій та ін.). З іншого боку, занадто великий відсоток дивідендів веде до зменшення темпів розвитку виробництва. Тому перед аудитором стає задача оцінки дій адміністрації у звітному періоді з розподілу отриманого прибутку на фонд розвитку виробництва (ФРП) и фонд сплати дивідендів (ФВД).

Лабораторна робота виконується студентами в комп’ютерному класі з використанням програмного додатка “StratZS”, або без нього , оформлюється звіт і захищаєтья наприкінці заняття.

2.2 Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Для виконання роботи студент повинен володіти термінологією фінансового менеджменту, та знати основні показники фінансової діяльності підприємства, розуміти їх значення, та вміти надати економічну інтерпретацію розрахованих у роботі показників.

Об’єктом дослідження є підприємство, яке веде господарську та фінансову діяльність.

Для розуміння студентами суті даної лабораторної роботи та значення аналітичних розрахунків, які виконуються за допомогою програмного додатка “StratZS”, нижче наводиться методика аудиту стратегії позикових коштів та аудиту стратегії розвитку виробництва та дивідендної політики, з визначенням основних показників.

Аналіз стратегії позикових коштів

Фінансовий важіль достатньо потужний, але й у той же час дуже небезпечний інструмент підвищення рентабельності власних коштів, тому що неправильне його використання може завдати серйозної шкоди. Тому оцінка дій адміністрації підприємства за звітний період може бути основана на аналізі ефекту фінансового важеля, величина та рівень якого, багато в чому прямо залежать від обраної стратегії позичених коштів.

• Як уже згадувалося, рентабельність власних коштів (РСС) залежить від рентабельності активів (економічної рента­бельності) и ефекту фінансового важеля:

РСС = (1—П) ЭР + ЭФР.

Ефект фінансового важеля виникає з розбіжності між економічною рентабельністю й "ціною" позикових коштів (середньої ставки відсотка за кредит). Розрахувати ефект фінансового важеля (ЭФР) можна таким чином:

ЭФР = (1 – П) (ЭР – ССП)

Співвідношення ЗС/СС називають плечем важеля, або коефіцієнтом автономії.

Вважається, що його значення має коливатися від 0,8 до 1,5 [13,14]. Звідси можливо застосування обмеження :

0,8 ≤ ≤ 1,5.

• Обмеженням, що залежить від галузевої приналежності підприємства, виступає також й економічна рентабельність, яка звичайно не може в середньому перевищувати деякого рівня (наприклад, 55%).

Економічну рентабельність ЕР можна розрахувати за допомогою співвідношення:

Виходячи з рівності активу й пасиву балансу підприємства й з огляду на те, що сума власних і позикових коштів, а також кредиторська заборгованість становлять пасив, можна вважати, що

А = СС+ ЗС+ КР.

Звідси

А - КР= СС + ЗС.

Тоді економічна рентабельність розраховується так:

.

• Обсяг позичених коштів є шуканою величиною, яка при деякому рівні власних коштів, середньої ставки за кредит та інших елементів фінансового важеля може бути оптимальною. Якщо за ціль вважати досягнення максимального ефекту фінансового важеля та через х позначити величину позичених коштів, яку треба знайти, то математична модель матиме вигляд:

Спростимо це вираз у такий спосіб:

(2.1)

Обмеженнями до цільової функції є:

, (2.2)

, (2.3)

х≥0. (2.4)

Для всіх х цільова функція є безперервною й зростаючою. Тому її екстремум знаходиться в крайній точці області, відокремленої обмеженнями (2.2)—(2.4).

Розглянемо приклад оцінки стратегії позикових коштів, використовуючи наступні дані:

Таблиця 2.1 — Вихідні дані для оцінки стратегії позикових коштів

Показник (в млн.грн.)	Попередній период	Звітний період
Актив	1300	1400
Власні кошти	500	600
Прибуток	200	225
Позикові кошти	600	550
Кредиторська заборгованість	200	250
Середня ставка відсотка, %	19	20

Якщо прийняти, що податок на прибуток дорівнює 1/3, то стан підприємства в попередньому періоді характеризують такі показники:

,

,

.

За звітний період ці показники дорівнюють:

,

,

.

Це факти. Якими могли бути показники при більш компетентному управлінні позиковими коштами? Виходячи з обмеження (2.3):

,

знайдемо крайню точкуку області:

х = 1,5 × 500 = 750.

Ця точка задовольняє й друге обмеження:

.

Підставивши величину х у цільову функцію, отримаємо:

, або 9 %.

Рентабельність власних коштів дорівнює такій величині:

РСС = *28 + 9 = 27,6, або 27,6%.

Висновок очевидний: політика позикових коштів у звітному періоді була неефективною (притягнуто 550 млн. грн. замість 750 млн. грн.). Це позначилося на рентабельності (24,5% замість 27,6%) є ефекті фінансового важеля (5,5% замість 9%).

Рекомендації керівництву щодо його дій у наступний період можна отримати, виконавши ті самі розрахунки, використовуючи як основу звітний період, але з урахуванням оптимальної величини позикових коштів.

Виходячи з обмеження (2.3), розрахуємо крайню точку:

х= 1,5 × 600 = 900.

Тоді

,

,

РСС = (27 + 7) = 25%.

Результати розрахунків зведені в табл. 2.2.

• Протокол висновку оптимальної оцінки видається у вигляді тексту, що складається з набору стандартних фраз, за винятком ключових слів і значень показників з результуючої таблиці. Приклад подібного протоколу наведений на рис. 2.1, у якому фактична інформація укладена в рамку.

Таблиця 2.2 — Результати аудиторської оцінки стратегії позичених коштів за період

Показник	Звітні дані		Оптималь не значення	Відхилення, %		Рекомендо ване значення на наступний період
	Попередній період	Звітний період
Ефект фінансового важеля (%)	7,2	5,5	9		-3,5		7
Рентабельність власних коштів(%)	25,8	24,5	27,6		-3,1		25
Економічна рентабельність (%)	28	29	28		1		27
Позичені кошти (%)	600	500	750		200		900

Протокол оцінки стратегії позикових коштів за період __________________ За звітний період обсяг позикових коштів зменшився з 600 млн. до 550 млн. грн. У результаті дій адміністрації рентабельність власних коштів зменшилася з 25,8 % до 24,5 %, а ефект фінансового важеля зменшився з 7,2 % до 5,5 %. Оптимальною дією адміністрації було б збільшення обсягу позикових коштів до 750 млн. грн.

Рисунок 2.1 — Протокол оцінки стратегії позикових коштів для аудиторського висновку

Аналіз гнучкості стратегії виробництва та дивідендної політики

Розглянемо постановку такого завдання й алгоритм його вирішення.

Оптимальне співвідношення власних і позикових коштів забезпечує максимальну рентабельність підприємства, ефективне використання власних коштів (СС). Оптимальна рентабельність власних коштів (РСС) визначає верхню межу потенціального розвитку виробництва, яка забезпечує визначений прибуток. Частка РСС йде на дивіденди, інша — на розвиток виробництва. Розподіл здійснюється на основі прийнятої на виробництві норми розподілу (НР).

Якщо як основу використовувати рентабельність підприємства, то ціль аудитора може бути сформульована так: чи могло підприємство досягти тих самих результатів з меншими власними коштами, або інакше: чи правильно встановлена норма розподілу в попередньому періоді, щоб у звітному досягти тих самих результатів.

Розглянемо формальну постановку завдання.

• Балансовий прибуток БП можна визначити як:

БП= ФРП+ ФВД.

• Власні кошти у звітному періоді рівні:

СС° = СС^П + ФРП°.

Перетворив вираження балансового прибутку, одержимо:

.

• Співвідношення є нормою розподілу прибутку (НР).

Звідси отримуємо:

ФРП= (1 - НР) БП.

При цьому, очевидно, існує наступне обмеження:

0 ≤ НР ≤ 1.

У випадку, якщо весь прибуток реінвестується, то НР = 0, у протилежному випадку — НР = 1.

Завдання аудитора — аналіз саме цього показника: чи правильно була обрана політика встановлення НР у попередньому періоді. Оцінити це неважко, бо результати за звітний період є.

Насамперед необхідно встановити, чи є можливість підприємства виплатити більше дивідендів із прибутку. Такий варіант можна подати таким чином:

БП = (ФРП - ∆) + (ФВД + ∆),

або ж залишити більше коштів на розвиток:

БП = (ФРП +∆) + (ФВД - ∆).

У першому випадку це можна досягти за рахунок збільшення НР:

ФРП¹ = ФРП — ∆,

ФРП¹ = (1 - НР) БП - ∆ = БП – НР × БП - ∆,

ФРП¹ = БП - (ФВД+∆/БП)БП,

де (ФВД+∆)/БП - нова норма розподілу прибутку (НР¹) .

Звідси отримаємо:

ФРП¹ = БП - НР¹ × БП = (1 - НР¹) БП.

Відповідно власні кошти зменшуються на ту саму величину:

СС°₁ = СС^П + ФРП¹ = СС° - ∆.

Для забезпечення функціонування підприємства у звітному періоді необхідно збільшити СС на величину ∆, оскільки її сума та позичені кошти ЗС групують капітал підприємства К:

СС + ЗС = К.

Тоді можна одержати:

К°₁ = (ЗС° + ∆) + (СС° - ∆).

У протилежному випадку — більше коштів на розвиток — зменшення НР веде до збільшення ФРП:

ФРП¹ = ФРП+ ∆ = БП ,

де, — нова норма розподілу (НР¹ ).

Звідси

ФРП¹ = (1 - НР¹) × БП.

Сума власних коштів, що перебуває в розпорядженні підприємства, збільшиться:

СС° = СС^П + (ФРП + ∆),

СС°₁ = СС^П + ФРП¹ =СС° + ∆ .

Як і раніше, величина капіталу дорівнює:

К°₁ = (ЗС° - ∆) + (СС° + ∆).

• Як ми вже зазначали, співвідношення ЗС/СС – важливіший показник. Згідно з роботою [14] він має знаходитися в межах:

або або

Аналогічним шляхом можна вивести й співвідношення для протилежного випадку (збільшення ФРП):

• Вирішивши нерівності, отримаємо:

Очевидно, якщо ∆ отримує негативне значення, то підприємство у звітному періоді зменшувало потребу у ЗС. Це свідчить про завищену НР. З позитивною величиною ∆ підприємство має залишкові СС, які краще було б направити у ФВД. Тому, чим ближче значення ∆ до нуля, тим правильніше політика адміністрації в розподілу прибутку.

Величина ∆ дозволяє розраховувати нову норму розподілу прибутку, яка забезпечила б в звітному періоді досягнення тих самих показників:

, або ,

що те саме

, або ,

де, НР¹ , НР — нова й попередня норми розподілу прибутку у звітному періоді.

● Для аудиторської оцінки необхідно поєднати норму прибутку, рентабельність, власні та позичені кошти в одну аналізвальну послідовність. Перед тим згадаємо декілька формул.

● Економічна рентабельність розраховуватиметься за формулою:

.

● Знаменник (ОФ + ОБС) еквівалентне (СС + ЗС), бо це пасив балансу, тому правомочна заміна:

.

Ідентифікатор "о" вказує на звітний період. Зазначимо, що маніпуляції зі знаменником (збільшення на одного з його доданків обов’язково зменшує на ту саму величину другий доданок) не впливають на величину ЭР °:

,

.

• Але оптимальне співвідношення ЗС/СС впливає на величину рентабельності власних коштів (РСС), тому що

РСС = (1 – ПН) .

Середня ставка відсотка за кредит (ССП) розраховується як середньозважена величина за кожним видом позичених коштів.

● Таким чином, на основі наведених співвідношень аудиторський процес за оцінкою дій адміністрації можна подавати набором таких операцій:

1. Визначити величину за формулою:

.

2. Розрахувати прирости для СС і ЗС:

; .

3. Визначити плечо фінансового важеля:

.

4. Розрахувати рентабельність власних коштів:

РСС°₁ = (ЭР° + (ЭР°-ССП°)) .

5. Визначити нову норму розподілу прибутку:

НР¹ = НР^П + .

6. Для оцінки дій адміністрації використаємо формулу:

.

Вона показує процент відхилення фактичної вартості власних коштів від оптимальної величини. Розглянемо два приклади.

Приклад 1. Припустимо, що стан підприємства характеризується показниками, значення яких наведені в табл. 2.3. Виконуємо оцінку дій адміністрації.

Таблиця 2.3 — Результати аудиторської оцінки гнучкості стратегії розвитку й дивідендної політики

Показник	Попередній	Звітний період
(в млн. грн.)	період	фактичний	оптимальний	відхилення
РСС	32	20	23,5	-14,9
ЭР	20	15,4	15,4
БП	2,2	2	2
СС	5	7	5,2	34,6
ЗС	6	6	7,8	-23,1
ЗС/СС	1,2	0,85	1,5
ССП	10	10	10
НР	0,1	0,2	0,92	-88,9

1. Розрахуємо :

.

2. За допомогою визначимо величини СС і ЗС, які слід було б використовувати у звітному періоді (не знижав рентабельності):

СС°₁ = СС° - = 7 - 1,8 = 5,2 (млн.грн.),

ЗС°₁ = ЗС° + = 6 + 1,8 = 7,8 (млн.грн.).

3. Визначимо плечо фінансового важеля:

.

4. Рентабельність власних коштів дорівнює:

РСС°₁ = (15,4+ (15,4-10))* =23,5.

5. Нова норма розподілу дорівнює:

НР¹ = 0,1 + = 0,92.

6. Відхилення фактичних даних від оптимальних дорівнює:

.

У результаті розрахунків можна зробити висновок про те, що дії адміністрації кваліфікуються як незадовільні, оскільки відхилення дорівнює 35% від допустимих 10%.

Інші показники в табл. 2.3 розраховані таким чином:

; ;

; .

Сформульований в результаті проведених розрахунків протокол дивись на рис. 2.2

Протокол оцінки стратегії розвитку та дивідендної політики підприємства за період __________________ За звітний період рентабельність власних коштів зменшилася з 32 % до 20 %. Вартість власних коштів виявилась надлишковою на 34,6 % . Вартість позикових коштів виявилась недостатньою на 23,1 %. Норма розподілу прибутку в попередньому періоді була занижена на 88,9 %. Для отримання оптимальних показників у звітному періоді обсяг позикових коштів слід би збільшити на 23,1 %.

Рисунок 2.2 — Протокол оцінки стратегії розвитку та дивідендної політики для аудиторського висновку.

Приклад 2. Стан підприємства характеризується такими даними (табл. 2.4):

Таблиця 2.4 — Результати аудиторської оцінки стратегії розвитку і дивідендної політики

Показник	Попередній період	Звітний період
		фактичний	оптимальний	відхилення
РСС, %	32	44	41,25	6,7
ЗР, %	20	22.5	22,5
БП, млн.грн.	2.2	3,2	3,2
СС, млн.грн.	5	5,22	5,69	-8,3
ЗС, млн.грн.	6	9	8,53	5,5
ЗС/СС, %	1,2	1,72	1,5
ССП, %	10	10	10
НР, %	0,9	0,7	0,79	13,9

Проведемо розрахунки, що дозволяють дати оцінку діям адміністрації:

1. (млн.грн.).

2. СС°₁= 5,22 - (-0,47) = 5,69 (млн.млн.грн.),

ЗС°₁ = 9 + (-0,47) = 8,53 (млн.млн.грн.).

3. .

4. РСС°₁ = (22,5 + (22,5 - 10)) = 41,25.

5. НР¹ = 0,9+ = 0,79.

6. .

Відхилення становить менш 10%, що дає підставу вважати дії адміністрації задовільними. Інші показники дорівнюватимуть:

; ;

; .

Протокол для аудиторського висновку в цьому випадку виводиться у тій самій формі. Різниця тільки в інших ключових словах й значеннях показників.

● Рекомендації на наступний період можуть бути надані, якщо скористатися ще одним показником — внутрішніми темпами зростання (ВТР). Під ВТР розуміють збільшення СС як необхідну умову збільшення обороту (виторгу від реаліза­ції). Формула для розрахунку така:

ВТР = РСС (1 - НР).

Оскільки ВТР показує потенційну можливість зростання СС на величину , то підприємство має можливість в наступному періоді збільшити СС у порівнянні з попереднім:

СС ^пос = СС°₁ + СС°_{1 ,}

Однак зміна ВТР безпосередньо впливає на зростання (зниження) обороту тільки в тому випадку, якщо не змінилася структура пасиву (збереглися співвідношення між СС і ЗС). Тому зміна СС обумовлює зміну ЗС у такий спосіб:

ЗС^пос = ПР^○₁ ×СС^пос.

Який же рівень економічної рентабельності слід втримати в наступному періоді? Існують два випадки:

а) ЭР⁰>ЭР^п,

що означає: економічна рентабельність зросла у звітному періоді у порівнянні з попереднім. У наступному періоді значення ЭР має бути не менш у порівнянні зі звітним:

б) ЭР⁰ < ЭР^п,

що означає, що економічна рентабельність знизилась. У цьому випадку адміністрації необхідно добитися її збільшення до рівня ЭР^п.