Тема 10. Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі. Процесуально-правове становище адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції

У цій темі зроблено перехід від кримінального процесу до ци-вільного. Крім того, у ній поєднано частину, в якій дано загальні засади правового статусу адвоката в цивільному процесі та час-тину, в якій розглянуто права та обов’язки адвоката під час ве-дення цивільних справ у суді першої інстанції.

Для засвоєння матеріалу, пов’язаного з повноваженнями ад-воката в суді першої інстанції під час ведення цивільних справ, студентам доцільно спиратися на відповідні знання цивільного права та цивільного процесу.

У темі розглядаються такі питання:

І. Адвокат — правозахисник і представник у цивільному процесі

Закон України «Про адвокатуру», окреслюючи професійні права адвоката, зазначає, що він має право представляти й захи-щати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їхнім дору-ченням у всіх органах, підприємствах, установах та організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань. Та-ким чином, адвокат, набуваючи повноважень представника, зо-бов’язаний захищати законні права та інтереси свого довірителя, тобто стояти на сторожі дотримання норм права.

Вивчаючи це питання, студентам необхідно звернутися до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» Цивільно-процесуального кодексу України та глави 4 Цивільного кодексу України.

Провадження справ у суді першої інстанції регулюються роз-ділом ІІІ ЦПК України. З огляду на це студентам доцільно відно-вити в пам’яті положення розділу, де йдеться про участь адвоката в передбачених законом процесуальних діях, а також норми Закону України «Про судоустрій України».

Студенти повинні чітко розуміти, що в процесуальному пред-ставництві адвоката поєднуються дві групи правовідносин: між адвокатом та особою, інтереси якої він представляє, та між адво-катом і судом у цивільному процесі.

ІІ. Адвокат під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції

Провадження справ у суді першої інстанції регулюються роз-ділом ІІІ ЦПК України, який студентам слід поновити в пам’яті, зважаючи на участь адвоката в передбачених законом процесуа-ль¬них діях. Варто також пригадати норми Закону України «Про судоустрій України».

Студенти повинні знати, що, керуючись ст. 6 Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право запитувати та отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а також від громадян — за їхньою згодою. У разі від-хилення вимоги адвоката, він може поставити перед суддею пи-тання про витребування необхідних доказів.

На підставі ст. 143, 149, 154, 155 ЦПК України, адвокат має право порушувати клопотання про забезпечення доказів і позову та про зміну умов його забезпечення або скасування.

Якщо адвокат є представником відповідача, він користується загальними процесуальними засобами захисту, наприклад, пе-ред¬баченими ст. 99, 103, 110 ЦПК України, а також спеціальними процесуальними засобами, такими як заперечення проти позову та зустрічний позов (ст. 140, 142, 143 п. 2 ЦПК України).

Студенти повинні засвоїти повноваження представника на різ-них стадіях процесу.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Тема 11. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадіях апеляційного, касаційного провадження та під час перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами. Процесуальне представництво адвоката на стадії судового виконання

Вивчаючи вивченні цю тему, студент повинен знати Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року, оскільки з набранням ним чинності з’яви-лася така стадія процесу, як апеляційна, а перегляд рішень відбувається ще й за винятковими підставами. Набуло нового змісту касаційне провадження. Цивіль-ний процесуальний кодекс України відображає нині но-рми, які ввів зазначений закон, тому студентам слід та-кож активізувати знання ЦПК України.

Зауважимо, що деякі положення законодавства, не-обхідні для засвоєння цієї теми, вже повторювалися під час вивчення правового статусу адвоката у криміналь-ному процесі.

Оскільки ця тема є завершальною в курсі «Адвока-тура в Україні», студентам слід проаналізувати всі но-рми, вивчені ними у процесі його засвоєння, визначити, які норми є спільними для кримінального та ци¬вільного процесів, запам’ятати новели, введені в за¬конодавство після проходження студентами навчаль¬них курсів «Кримінальний процес» та «Цивільний

процес».

У темі розглядаються такі питання:

І. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадії апеляційного провадження

Відповідно до ст. 290—292 ЦПК України, сторони, а також інші особи та прокурор, які брали участь у розгляді справи, ма-ють право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду пер-шої інстанції повністю або частково.

Діяльність адвоката на стадії апеляційного провадження рег-ламентується главою 40 ЦПК України. Особливу увагу студен-там слід приділити таким аспектам діяльності адвоката на цій стадії, як терміни апеляційного оскарження, форма та зміст апе-ляційної скарги, порядок її внесення, наслідки неявки на судове засідання осіб, які беруть участь у справі, право сторін укласти мирову угоду в суді апеляційної інстанції.

ІІ. Діяльність адвоката як процесуального представника в касаційному провадженні

Процесуальне представництво адвоката може тривати й під час касаційного провадження.

Судом касаційної інстанції є Верховний суд України.

Адвокат як процесуальний представник має право, поряд з іншими особами, визначеними ст. 320 ЦПК України, оскаржити в касаційному порядку рішення та ухвали, прийняті судом першої інстанції, що були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також ухвали та рішення суду апеляційної інстанції. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчаючи це питання, студенту слід ще раз переконатись у тому, що поняття «касаційне» він розуміє відповідно до чинного законодавства. Касаційне провадження регулюється главою 41 ЦПК України. Судом касаційної інстанції є Верховний суд Укра-їни. Законом встановлено, які особи мають право касаційного оскарження, його терміни, форми та зміст касаційної скарги, по-рядок її подачі, а також регламентовано інші процесуальні моменти, які студентові необхідно знати як такі, що пов’язані з діяль¬ністю адвоката.

ІІІ. Діяльність адвоката під час перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами

Відповідно до ст. 347-3 ЦПК України заяви про перегляд рі-шень і ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обста-винами можуть бути подані особами, які беруть участь у справі. Якщо адвокат отримав належні повноваження, він, маючи підс-тави, повинен подати таку заяву.

Стадія перегляду судових рішень у результаті судової рефор-ми набула додаткових підстав для свого виникнення. За чинним законодавством підставами для перегляду рішень і ухвал судів першої, апеляційної та касаційної інстанції можуть бути як ново-виявлені, так і виняткові обставини. Вони окреслені у главі 42 ЦПК України. Студенту доцільно проаналізувати ці підстави, а також звернути увагу на терміни подання, форму та зміст заяв, що подаються на цій стадії процесу.

ІV. Діяльність адвоката на стадії судового виконання

Відповідно до ст. 348 ЦПК України, за кожним рішенням, що набрало законної сили або допущено до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої прийнято рішення, видається один виконавчий лист.

Виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Вивчаючи це питання, студент повинен звернутися до глави 44 ЦПК України. Рекомендується звернути особливу увагу на ре-г¬ламентування подання заяв у стадії судового виконання та мож-ливість укладення сторонами мирової угоди.

Студенти повинні знати, що на всіх стадіях цивільного про-цесу адвокат-представник має надані законом процесуальні права та обов’язки. Від того, наскільки професійно й повно вони будуть реалізовані, залежить ефективність правової допомоги.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Адвокат — громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не мен-ше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю й прийняв Присягу адвоката України.

Адвокатська таємниця — питання, з яких громадянин або юриди-ч¬на особа зверталася до адвоката, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом під час здійснення своїх професійних обов’язків.

Адвокатура України — добровільне професійне громадське об’єд-нання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.

Алібі — 1) фактичні обставини, які свідчать, що обвинувачуваний або підозрюваний у момент скоєння злочину перебував у іншому місці, а тому не міг бути його учасником; 2) перебування обвинувачуваного в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ його непричетності до злочину.

Амністія — 1) пом’якшення покарання або звільнення від покарання осіб, засуджених судом, звільнення від кримінального переслідування, зняття судимості з осіб, які відбули покарання, що здійснюється актом верховної влади стосовно визначеної категорії осіб; 2) акт вищого органу законодавчої влади про відмову в порушенні кримінальної справи або її припинення чи повне або часткове звільнення особи від по¬карання, заміну покарання більш м’яким або зняття судимості з раніше засуджених.

Апеляція — одна з форм подання прокурора або оскарження учас-никами процесу рішення суду першої інстанції.

Близькі родичі — батьки, діти, усиновителі, усиновлені, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, а також подружжя.

Відвід — усунення посадової особи від провадження у справі за наявності обставин, які дають підстави вважати, що вона особисто безпосередньо або опосередковано зацікавлена у цій справі. Відвід може бути заявлено обвинуваченим, захисником, підсудним, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їхніми представниками. Посадова особа може самостійно усунутися від справи, заявивши самовідвід.

Відшкодування шкоди — компенсація майнових збитків, що настали внаслідок заподіяння шкоди.

Виправданий — особа, щодо якої винесено виправдальний вирок.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури — орган, створений при Кабінеті Міністрів України для розгляду скарг на рішення кваліфіка-ційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Доказування — у кримінальному судовому провадженні — проце-суальна діяльність вказаних у законі органів та осіб, яка полягає у ви-значенні можливих версій слідства, збиранні, перевірці та оцінюванні доказів і їх джерел, а також в обґрунтуванні достовірних висновків із метою встановлення об’єктивної істини у справі.

Допит — найпоширеніша процесуальна дія, під час якої у встанов-леному законом порядку фактичні відомості по суті справи отримують від сторін, потерпілих, свідків, особи, яка скоїла злочин, від експерта.

Затримання підозрюваного у скоєнні злочину — короткочасне (не більше 72 годин) позбавлення волі особи, взяття її під варту.

Захист — свідома, цілеспрямована діяльність як самого обвинува-ченого (підозрюваного), так і захисника, законного представника, громадського захисника, цивільного відповідача та його представни-ка.

Захисник — учасник кримінального процесу, помічник суду у з’ясуванні всіх обставин справи, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого та підсудного або пом’якшують чи виключають їхню відповідальність, і надають їм необхідну юридичну допомогу.

Засуджений — особа, щодо якої винесено обвинувальний вирок.

Істина — всестороння й повна відповідність дійсності висновків слідства та суду про обставини злочину та винність особи.

Касація — подання прокурора або скарга учасника процесу щодо скасування або зміни судового рішення в касаційному порядку.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури — орган, який формують Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київ-ська, Севастопольська міські Ради народних депутатів для визначення професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською дія-ль¬ністю, та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів.

Нововиявлені обставини — нові обставини, раніше невідомі орга-нам попереднього слідства та суду.

Обвинувачуваний — особа, щодо якої на підставі достатності до-казів, про скоєння нею злочину в установленому законом порядку винесено постанову про притягнення до участі в справі як обвинува-ченого.

Підозрюваний — особа, затримана за підозрою у скоєнні злочину, або особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.

Підсудний — обвинувачений, якого віддано до суду.

Покарання — особливий засіб державного примусу за скоєне пра-во¬порушення.

Помилування — акт індивідуального характеру, виданий верховною владою, який повністю або частково звільняє засудженого від покарання або замінює призначене судом покарання на більш м’яке.

Поняті — сторонні особи, яких запропонують працівники органів дізнання або попереднього слідства бути присутніми під час проведення обшуку, виїмки, огляду, пред’явлення осіб і предметів для впізнання, відтворення обстановки та обставин дії, опису майна.

Потерпілий — особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Презумпція невинності — принцип кримінального процесу, відповідно до якого обвинувачуваний визнається невинним, поки його винність не буде безсумнівно доведено й визнано вироком суду, що набрав законної сили.

Приватний повірений — після проведення на початку 60-х років ХІХ ст. судової реформи так називався адвокат, який досяг 18 років (за винятком жінок) склав екзамен в окружному суді або судовій палаті й отримав свідоцтво на право ведення судових справ.

Присяжний повірений — після проведення на початку 60-х років ХІХ ст. судової реформи так називався адвокат, який мав вищу юридичну освіту, практичний стаж відповідної судової роботи, та був помічником присяжного повіреного не менше п’яти років.

Протокол — документ, що його склав слідчий, про проведення ним певних судових дій, про їхній зміст і наслідки.

Скарга — звернення в державний або громадський орган або до їх-ніх посадових осіб з приводу порушення законних прав та інтересів конкретної фізичної або юридичної особи.

Спілка адвокатів України — громадська, добровільна, професійна, незалежна, самоврядна всеукраїнська організація адвокатів.

Функція захисту — діяльність сторони захисту щодо заперечення звинувачення, підозри, виявлення та обґрунтування обставин, які ви-правдовують обвинувачуваного (підсудного) або пом’якшують його вину та відповідальність. На стороні захисту виступають захисник, пі-дозрюваний, обвинувачуваний (підсудний), цивільний відповідач і його представник.

Цивільний відповідач — фізична або юридична особа, яка в силу закону несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочин-ними діями обвинувачуваного.

Цивільний позивач — фізична або юридична особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину й висунула під час провадження кримінальної справи до обвинувачуваного або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за його дії, цивільний позов, тобто вимогу про відшкодування збитків.

Юридична допомога — сприяння громадянам, посадовим та юри-дичним особам у вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням норм права.

Юридична консультація — колектив адвокатів, створений президією колегії адвокатів для організації роботи з надання юридичної допомоги.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

БЛОК (Модуль) 1

ТЕМИ:

1. Поняття та сутність адвокатури.

2. Адвокатура в Україні в дореволюційний період (1864—1817 роки).

3. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 рік — кінець ХХ ст.).

4. Засади та гарантії адвокатської діяльності.

5. Організаційні форми діяльності адвокатури.

6. Професійні та соціальні права адвоката, його обов’язки.

7. Дисциплінарна відповідальність адвоката.

Контроль знань здійснюється у формі усного захисту контро-ль¬них запитань, виконання самостійних письмових робіт і написання рефератів.

Контрольні запитання для перевірки знань

1. Поняття адвокатури.

2. Назвіть найвидатніших судових ораторів Стародавньої Гре-ції та Риму.

3. Форми здійснення професійної діяльності адвокатів у сере-д¬ні віки.

4. Передумови допуску до адвокатської професії в середні ві-ки.

5. Відмінність адвокатури ХХ ст. від адвокатури попередніх віків.

6. Хто виконував роль захисників за часів Київської Русі?

7. Формування адвокатури за польсько-литовської доби.

8. Що таке Литовські статути?

9. Дайте визначення поняття Магдебурзького права.

10. Адвокатура в часи Гетьманщини.

11. Кодекс українського права «Права, по которым судится ма-ло¬российский народ».

12. Оплата адвокатської праці.

13. Відповідальність адвоката.

14. Як називалися адвокати?

15. На які категорії поділялися повірені?

16. Діяльність присяжних повірених.

17. Діяльність приватних повірених.

18. Діяльність адвокатури на західноукраїнських землях.

19. Адвокатура згідно з Положенням про адвокатуру 1922 ро-ку.

20. Адвокатура України згідно з Положенням про адвокатуру СРСР 1939 року.

21. Особливості організації адвокатури на Західноукраїнських землях до їх возз’єднання з Українською РСР.

22. Адвокатура України згідно з Положенням про адвокатуру Української РСР 1962 року.

23. Адвокатура України згідно з Положенням про адвокатуру Української РСР 1980 року.

24. Оплата праці адвокатів у різні періоди існування адвокату-ри в Україні.

25. Визначення адвокатури.

26. Засади, на яких ґрунтується діяльність адвокатури в Украї-ні.

27. Назвіть і розкрийте гарантії адвокатської діяльності.

28. Хто може бути адвокатом в Україні?

29. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.

30. Функції Вищої кваліфікаційної комісії.

31. Які функції виконуються адвокатами?

32. Професійні права адвокатів.

33. Соціальні права адвокатів.

34. Які обов’язки має адвокат?

35. Поняття та предмет адвокатської таємниці.

36. Підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відпові-дальності.

37. Помічник адвоката.

38. Спілка адвокатів та її завдання.

39. Конституція України про засади забезпечення підозрюва-ному, обвинуваченому, підсудному права на захист, презумпцію невинності та змагальності.

40. Способи залучення адвоката як захисника до участі в справі.

41. Випадки, коли не може бути прийнято відмову від захис-ника.

42. Момент допуску до участі у справі захисника.

43. Дії захисника за наявності колізії в питанні про винність чи невинність підзахисного.

БЛОК (Модуль) 2

ТЕМИ:

8. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

9. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.

10. Адвокат як правозахисник і представник у цивільному про-цесі. Процесуально-правове становище адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.

11. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадіях апеляційного касаційного провадження та під час перег-ляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами. Процесуальне представництво адвоката на стадії судового виконання.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Нормативні акти

1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.

2. Закон України «Про адвокатуру».

3. Закон України «Про виконавче провадження».

4. Закон України «Про судоустрій України».

5. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.

6. Кримінально-процесуальний кодекс України.

7. Цивільний кодекс України.

8. Цивільно-процесуальний кодекс України.

9. Указ Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рів¬ня адвокатури» від 30 вересня 1999 року: Особлива частина / Під ред. М. О. Потебенька. — К., 2001.

10. Основні положення про роль адвокатів: Прийняті у серпні 1990 року VІІІ Конгресом ООН по запобіганню злочинам.

11. Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань: За-тверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 302.

12. Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури: Затверд¬жено Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.

13. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури: Затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.

14. Порядок визначення розміру допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та у зв’язку з вагітністю і пологами особам, які мають постійно обчислюваний доход, та особам, доход яких повністю може бути обчислений лише за результатами роботи за рік: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 651.

15. Правила адвокатської етики: Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів 1 — 2 жовтня 1999 року.

16. Порядок оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 1999 року № 821.

17. Статут громадської організації «Спілка адвокатів України»: За-тверджений Установчим з’їздом Спілки адвокатів України 22.09.1990 року із змінами і доповненнями, внесеними на ІІ позачерговому з’їзді Спілки адвокатів України 16.01.1993 року.