- •1. Структура та основні поняття курсу «Мінералогія та петрографія».
- •2. Структура кристалографії: геометрична, хімічна та фізична кристалографія, їх завдання та предмет вивчення
- •3.Поняття про кристал та кристалічне і аморфне середовища, їх властивості.
- •4. Елементи симетрії в кристалах. Класи та види симетрії. Кристалографічні сингонії.
- •5.Прості форми кристалів та їх комбінації.
- •1) Відкриті форми:
- •2)Закриті форми:
- •6.Основні закони геометричної кристалографії.
- •7.Фіз. Властивості кристалів
- •8.Ізоморфізм та поліморфізм.
- •9. Типи хімічного зв язку в мінералах
- •10. Вода в мінералах
- •11. Хімічний склад та формули мінералів
- •12. Процеси росту та розчинення кристалів
- •13. Колоїди та колоїдні мінерали. Їх властивості та характеристики.
- •14. Метаміктні мінерали. Їх властивості та характеристики
- •15. Форми знаходження мінералів у природі.
- •16. Морфологія кристалів. Поняття про обрис та габітус.
- •17.Закономірні зростки кристалів: двійники зростання та проростання, полісинтетичні двійники, паралельні та епітаксичні зростки.
- •18. Будова мінеральних агрегатів. Критерії визначення будови.
- •Морфологія мінеральних агрегатів: форми секреційного та конкреційного росту.
- •20. Псевдоморфози та параморфози мінералів. Їх особливості та характеристики.
- •26.Поняття про типоморфні ознаки мінералів
- •28. Лабораторні методи дослідження мінералів.
- •29. Польові методи дослідження мінералів.
- •30. Групи властивостей мінералів. Поняття про діагностичні властивості.
- •Власне забарвлення – Ідіохроматичне забарвлення
- •Алохроматичне забарвлення
- •Псевдохроматичне забарвлення
- •32. Колір риски
- •27. Методи дослідження мінералів. Візуальне (макроскопічне) дослідження мінералів.
- •34.Хімічні властивості мінералів
- •35. Фізіологічні властивості мінералів.Їх значення при вивченні мінералу.
- •36. Кристалохімічна класифікація мінералів. Принципи класифікації, класифікаційні ознаки та класифікаційні одиниці.
- •37.Тип простих речовин
- •38.Тип сульфідів та близьких до них сполук
- •39.Тип окисних сполук. Принцип виділення класів.
- •40.Клас оксидів та гідроксидів. Загальна характеристика
- •41.Тип галоїдних сполук (галоїди). Загальна характеристика.
- •42.Клас сульфатів. Загальна характеристика.
- •43.Клас карбонатів. Загальна характеристика.
- •44. Клас фосфатів та їх аналогів (арсенати, ванадати). Загальна характеристика.
- •45. Класи боратів та хроматів. Загальна характеристика.
- •46.Значення мінералів у народному господарстві.
42.Клас сульфатів. Загальна характеристика.
Клас сульфатів
Сульфати - це солі сірчаної кислоти (Н2SO4).
Їх частка в земній корі складає близько 0,1%. До даного класу входить 318 мінеральних видів, які часто є породоутворювальними.
Основою структури сульфатів є аніонна група [SO4]2- Деякі сульфати містять додаткові аніони [Р04], [АsO4], [С03] та воду. Головними катіонами є: Fе, Nа, К, А1, Са, РЬ, Мп, Zn.
Мінерали даного класу поділяються:
-за катіонним складом - на прості та подвійні (складні) солі;
-за аніонним складом - на безводні та водні,
-з додатковими аніонами та без них.
Структури сульфатів належать до острівного, ланцюжкового та шаруватого типів. Найбільш поширеними є мінерали з острівною будовою.
Сульфати кристалізуються переважно в нижчих сингоніях (моноклінній та ромбічній) і в природі зустрічаються у вигляді добре обмежених кристалів та їх зростків, а також зернистих, землистих, волокнистих, променистих агрегатів.
Мінерали характеризуються білим кольором з різними відтінками жовтого і зеленого, можуть бути безбарвними; малою твердістю, що не перевищує 3,5; легкою розчинністю у воді (особливо водні сульфати).
Більшість мінералів цього класу має екзогенне походження. Вони осаджуються з водних розчинів або виникають в зоні окислення сульфідних родовищ. Незначна кількість сульфатів утворюється при гідротермальних процесах. Під час процесів метаморфізму водні сульфати переходять у маловодні та безводні.
Сульфати мають велике практичне значення. Вони застосовуються в хімічній промисловості, будівництві, медицині, сільському господарстві тощо.
Головними представниками цього класу є:
-барит(BaSO4, важкий шпат, велика питома вага, світле забарвлення, перламутровий полиск, у господарстві викорю для виготов. Барієвих солей),
-ангідрит (безводні, CaSO4, твердість 3,5-4, средня спайність, не реагує з кислотою),
-гіпс(CaSO4*2H2O,твердість 2, білий колір риски, різновиди:селеніт-паралельно-волокнисті агрегати;марїне скло-пластинчастий гіпс;алебастр-дрібнозернистий гіпс)
мірабіліт (водні), целестин,алуніт (з додатковим аніоном).
43.Клас карбонатів. Загальна характеристика.
Карбонати – це солі вугільної кислоти (Н2СО3 ).
Частка карбонатів у земній корі становить близько 1,7 %, близько 230 мін.видів. Карбонати є рудо- та породоутворювальними мінералами, часто є супутниками інших рудних мінералів у родовищах. Основою структури карбонатів є аніонанна група [СО3]2-. Деякі з них містять додаткові аніони (ОН)-. Карбонати поділяються на: безводні, водні та з додатковими аніонами. Структури найбільш поширених мінералів класу належать до острівного типу.Карбонати кристалізуються в нижчих та середніх сингонія. В природі зустрічаються у вигляді добре огранованих кристалів, агрегатів, суцільних мас. Колір карбонатів визначається хім..складом: карбонати міді – зелені/сині, карбонати урану – жовті, карбонати із рідкісними землями – жовто-помпранчеві, карбонати заліза – жовто-сірі, карбонати кобальту – рожеві, інші – безбарвні/білі. ТВ.1-4,5, досконала спайність, питома вага 1,4-7. ВЛАСТИВІСТЬ – виділення СО2 при взаємодії із соляною кислотою. Більшість карбонаті в утв. При екзогенних процесах. Це продукти хім..вивітрювання та відклади водних розчинів. Незначна частина карбонатів має гідротерм.походж. Карбонати є рудами заліза, цинку, свинцю, міді та ін.. крім того вони застосов.як флюси (домішки, які прискорюють процес плавлення руди), вогнетривкі та будівельнв матеріали, для виробництва різних цементів, для отримання харч.соди.
Представники: кальцит (молочно-білий, рожевий, жовтий, блакитний, блиск на гранях скляний, на поверх.спайності перламутр.полиск. ТВ 3, реакція із с.к), арагоніт (білий, сірий, блідо-жовтий, чорний, блиск на гранях скляний, на зламі масний, спайність недосконала, злам нерівний, ТВ 4, крихкий, реакція з с.к), магнезит (білий, сірувато-білий, жовтий, бурий до чорного, блиск на гранях скляний. В агрегатах масний, спайність доск, злам черепашковий, ТВ 4,5, крихкий, реагує з нагрітою с.к.), доломіт (сірувато-білий, риска біла, світло-сіра, блиск на гранях скляний, на поверхнях спайності перламутровий полиск, спайність досконала, злам східчастий, ТВ 3.5-4, крихкий, реакція з нагрітим порошком с.к.), сидерит (жовтувато-сірий, бурувато-сірий, бурувато-жовтий, риска безбарвна, блиск на гранях скляний. На площинах спайності перлам.полиск зі строкатою буруватою мінливістю, спайність досконала, злам нерівний. Східчастий, ТВ 4-4.5, крихкий, реагує з підігрітою с.к), малахіт ( від смарагдово-зеленого, темно-зеленого до брудно-зеленого, неоднорідний, риска світло зелена, блиск скляний. Спайність досконала, злам черепашковий, ТВ 3,5-4, крихкий, бурхливо реагує на с.к); азурит(блакитний, темно-синій, зеленувато-фіолетовий, риска блакитна. Синя, спайність досконала, злам черепашковий, ТВ 3,5-4, крихкий. Реакція з с.к.)