74.Облік довгострокових зобов'язань

Довгострокові зобов'язання (Long-term Liabilities) – зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Довгострокові зобов'язанпя - зобов'язання інші, ніж поточні Кредит - економічні відносини, що виникають між кредитором позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотку.

Вексель - письмово оформлене боргове зобов'язання встановленого зразка яке засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошові коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу у передбачений в ньому термін, з виплатою фіксованого відсотка, якщо інше не передбачено умовами випуску.

Відстрочені податкові зобов'язання — тимчасова різниця у сумі податку НЕ прибуток, яка виникає внаслідок невідповідності суми прибутку за даними бухгалтерського обліку і прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Класифікація:

довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов’язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

75.Облік поточних зобов'язань

Поточні зобов'язання (Current Liabilities) – зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов'язань належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов'язання. Поточні зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення .

76.Загальні принципи та варіанти обліку доходів, витрат і фінансових результатів

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період необхідно порівняти доходи звіт­ного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів. Загальні правила формування в обліку інформації про доходи встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», яке застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності. Порядок формування в обліку інформації про витрати визна­чає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Для визначення фінансового результату діяльності за звітний період необхідно дотримуватися принципів визнання доходів і витрат, а саме: нарахування, відповідності, періодичності. Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій у тому звітному періоді, коли відбува­ється господарська операція, не враховуючи моменту отримання чи сплати грошових коштів, оскільки не завжди оплата грошових коштів збігається за звітними періодами з моментом здійснення господарської операції. Принцип нарахування застосовується в поєднанні з принци­пом відповідності, який полягає у порівнянні доходів і витрат звітного періоду, тобто витрати, понесені для отримання доходу, повинні бути погоджені із цим доходом. Наприклад, якщо підприємство визнало дохід від реалізації готової продукції в момент відвантаження її покупцям, то одно­часно необхідно визнати собівартість реалізованої продукції. У даному разі дохід визнається в момент збільшення актива — дебіторської заборгованості, а витрати — одночасно зі зменшен­ням активів (товарів). Для визначення фінансового результату, виходячи з принципу періодичності, доходи та витрати підприємства розподіляються за звітними періодами. Згідно з П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» звітним періодом є календарний рік, але для наявності оператив­ної інформації для прийняття управлінських рішень установлені проміжні звітні періоди — місяць, квартал. Для новоствореного підприємства перший звітний період може бути меншим 12 міся­ців, але не може бути більшим 15 місяців. Звітним періодом під­приємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації. Доходи, витрати і фінансовий результат діяльності підприємс­тва визначаються наростаючим підсумком за звітний період. Бухгалтерський облік повинен надати повну, достовірну інфо­рмацію про доходи, витрати, прибутки (збитки) підприємства за звітний період. Така інформація є основою для аналізу і прийнят­тя управлінських рішень, а тому доцільно відображати результа­ти за видами діяльності підприємства. Згідно з П(С)БО 3 необ­хідно відображати окремо результати звичайної діяльності і результати від надзвичайних подій. Звичайна діяльність — це будь-яка основна діяльність під­приємства, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок її проведення. Надзвичайна подія — це подія або операція, яка відрізняєть­ся від звичайної діяльності підприємства та не очікується, що во­на повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. Доходи і витрати від надзвичайних подій необ­хідно відображати відокремлено від результатів звичайної діяль­ності, зважаючи иа можливий суттєвий вилив даних подій на кі­нцевий результат діяльності підприємства.