24. Науковий стиль мовлення (призначення, особливості, мовні ознаки, підстилі, жанри)

Мовний стиль – усвідомлена суспільством підсистема в системі загальнонародної мови, закріплена за тими, чи іншими ситуаціями спілкування, яка історично склалася й характеризується набором засобів вираження і певним принципом їхнього відбору. Науковий стиль – функціональний різновид літературної мови, що обслуговує сферу і потреби науки.

Основне призначення стилю – повідомлення про результати наукових досліджень, систематизація знань. Головними ознаками наукового стилю є широке використання науково-термінологічної лексики, слів з абстрактим значенням та іншомовного походження. Показовим є членування тексту на розділи, підрозділи, параграфи, введення формул, таблиць, діаграм. Лексичні тектові одиниці репрезентують точність, логічність, узагальненість, аргументацію висловлених положень. Розрізняють власне науковий, науково-навчальний, науково – популярний підстилі науокового стилю. Власне науковий репрезентується таким жанрами, як дисертація, монографія, наукова стаття, доповідь, дипломна, магістерська, курсова робота.

Науково-популярному підстилю важлива доступність викладу наукової інформації, розрахованої на нефахівців.

Науково-навчальний підстиль реалізується в підручниках, посібниках для учнів шкіл та студентів вищих навчальних закладів, слухачів мережі просвітницьких установ. Науковий стиль реалізується в таких жанрах: дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія, виступи на науових конференціях, дискусії, доповіді на наукові теми.

25. Українська термінологія у професійному спілкування. Термін, його ознаки, типи термінів.Способи творення термінів у сучасній українській мові

Термін – слово або словосполучення, що позначає поняття спеціальної сфери спілкування в науці, виробництві, техніці, у конкретній галузі знань.

Ознаки терміна:

Системність. Кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення.

Точність. Термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття, яке він позначає.

Наявність дефініції. Кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.

Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до терміна:

- нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення;

- відсутність синонімів

- здатність утворювати похідні

Три типи: терміни – прості слова; терміни – складні слова; терміни-словосполучення

Способи творення термінів

Наукові терміни української мови утворюються такими основними способами:

Вторинна номінація ( використання наявного в мові слова для називання наукового поняття: гідрометричний равлик, споживчий кошик, гальмівний барабан, відплив капіталу, миша комп’ютера, вексельний портфель, брівка траншеї, поливне крило. Це найдавніший спосіб термінотворення.

Словотвірний ( утворення термінів за допомогою префіксів (надвиробництво, перезволоженість), суфіксів (підгортальник, оборотність), складанням слів і основ (вакуум-помпа, матеріаломісткість, сумішоутворювач), скороченням слів (СЕП (система електронних платежів), МК (магістральний канал). Цей спосіб термінотворення ( один із найпродуктивніших на всіх етапах становлення термінології, включаючи сучасний.

Синтаксичний ( використання словосполучень для називання наукових понять: планування виробництва, капіталодефіцитні країни. Терміни(словосполучення становлять понад 70% сучасних термінів. Синтаксичний спосіб ( найпродуктивніший спосіб творення термінів у наш час.

Запозичення ( називання наукового поняття іншомовним словом: контролінг, ліверидж, седиментація, ка

ртридж, бюргшафт).

10