8.Виховна функція

Центральною проблемою будь-якого навчання, а еконо­мічного особливо, можна вважати відповідь на питання: як зробити духовно-моральні сили учня підґрунтям і спону­кою до саморозвитку та самоосвіти.

Головною складністю педагогічної діяльності є те, що її ОБ'ЄКТ (учень) являє собою СУБ'ЄКТА спілкування, пізнання та праці. Йо­го (цей об'єкт) можна розвити, перетворити, тільки не вбиваючи в ньому творчу особистість. Навчання завжди зв'язано з вихован­ням: чим ефективнішою є освіта, тим надійнішим є виховний ефект навчання. Зараз на перший план виходить завдання саморозвитку, самоосвіти, саморегулювання, мобільності особистості, її здатності до швидкої перебудови у відповідь на зміну соціально-суспільних обставин.

9.Ступеневий принцип неперервної економічної освіти. передбачає поступове комплексне навчання економіки. Для цього основи економічних знань концентруються у таких 5-ти комплексах:

1. родинна економіка – 8 клас,

2. економіка підприємництва – 9 клас,

3. економіка системи суспільства – 10 клас,

4. міжнародна економіка – 11 клас,

5. основи ринкової економіки – І-ІІ курси вузів.

Термін «економічне мислення» полягає у вмінні осмислити безліч економічних подій, фактів та спостережень і здатності прийняти економічно грамотне рішення.

Економічні рішення можна приймати значно ефективніше, якщо замінити емоційні, не аргументовані твердження об’єктивним, послі­довним і обґрунтованим підходом.

Таким чином, мета економічної освіти: найприступнішими і найцікавішими методичними засобами і прийомами розвинути в учнів основи раціонального (економічного) мислення і закріпити його (хоч би у формі гри) на рівні поведінки.

Завданням курсу МВЕ є осмислення економіки майбутнім викладачем-економістом з метою формування в учнів економічного способу мислення через відбір матеріалу та форм його подання, розробку мето­дики контролю навчання тощо.

10.Створення навчальних програм з економічних дисциплін.

Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рів­ня загальноосвітньої підготовки громадян України визна­чає державний стандарт загальної середньої освіти, ос­новоположним документом якого є Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів. Він дає ці­лісне уявлення про структуру загальної середньої освіти.Державний стандарт загальної середньої освіти — звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти і гарантії держави щодо її здобуття.

Навчальний план — документ, що визначає структуру навчального року, перелік та розподіл предметів для вивчення в конкретному навчальному закладі, тижневу й річну кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет.

Навчальна програма є обов’язковим документом, що використовується викладачем і студентами як база для вивчення даної дисципліни. Навчальна програма - документ, що визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок, які необхідно засвоїти з кожного навчального предмета, а також зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання. У програмі формулюється мета і завдання вивчення курсу, подається її стисла характеристика, короткий зміст тем курсу, зміст практичних і семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.

Відповідно до навчальних програм створюють підруч­ники і навчальні посібники. До навчальних посібників належать збірники задач і вправ, хрестоматії, словники, довідники, атласи та ін.

Кожна проблема навчальної дисципліни трансформується в лекцію або урок з конкретної теми. При цьому весь курс можна представити у вигляді блоків-модулів.

Важливе значення має врахування міжпредметних і внутрішніх взаємозв’язків. Внутрішньопредметні зв’язки – вибір аспектних проблем, які є наскрізними для конкретної навчальної дисципліни і застосовуються у процесі аналізу явищ, які вивчає даний предмет. Для цього слід активізувати попередні знання, отримані у попередніх темах курсу. Міжпредметні зв’язки – узгодженість між навчальними предметами, що дає змогу розглядати факти і явища у комплексі.

До навчально-методичного комплексу економічної дисципліни входять:

1. робочі програми курсів,

2. підручники або навчальні посібники,

3. практикуми та тренінги з самостійної роботи,

4. тести для навчання та контролю засвоєння предмета,

5. наочний та роздатковий матеріал,

6. ситуаційні та навчальні ігри.