5. Проблеми організації економічної освіти в Україні.

Економічне виховання - організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури учнів.Важливим компонентом економічної культури є економічна свідомість — знання основних законів економіки, підвищення ефективності виробництва, перебудови його структури, вдосконалення виробничих відносин, системи управління та методів господарювання. Чинником економічної свідомості є економічне мислення: здатність до осмислення явищ економічного життя з урахуванням досягнень науки і техніки. Економічна культура передбачає формування у школярів-студентів моральних та ділових якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності: суспільної активності, підприємливості, ініціативності, господарського ставлення до суспільного добра, раціоналізаторських здібностей, відповідальності, оновлення технологічних процесів, підвищення продуктивності праці, високої якості продукції, особистого успіху й добробуту.

Економічна освіта (особливо для школярів) — це досить нова галузь освіти, тому в процесі її формування і розвитку важливо не наробити помилок. Економічна освіта – це підготовка спеціалістів з планування, обліку, фінансів та інших напрямків економічної роботи в н/г, а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук (ПС).

Зміна соціально-економічних умов (економічна криза та перехід до нової економічної системи) призвела до кризи у сфері вищої і середньої освіти в Україні. Ця криза спричинена багатьма фактора­ми: застарілою системою освіти; «відпливом умів» з науки та освіти; соціальною незахищеністю викладачів та учнів; недостатнім фінансу­ванням; падінням престижності освіти та професії викладача; зміною попиту на робочу силу та ін.

Тому була розроблена “Концепція неперервної освіти з економіки”, де по-новому поглянули на доцільність викладання економіки як базової дисципліни протягом 5-6 років. У «Концепції» доведено, що економіка є найважливішою скла­довою соціального середовища, його опорним стрижнем (як і куль­тура). Економіка — це особливий простір, у якому постійно перебу­ває людина як соціальна істота. Є різні визначення економіки як науки.

І. Економіка— це наука, що вивчає об'єктивні закони і катего­рії суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання; методи і форми організації та управління виробництвом.

2. Економіка — система знань про методи ефективного господа­рювання.

ф3. Економіка— суспільна наука, яка описує і аналізує вибір сус­пільства за обмежених ресурсів для задоволення потреб.

Предметом економіки є економічні зв'язки і відносини у сфері суспільної діяльності.

Об'єктом дослідження економіки як науки є суспільне вироб­ництво в усіх його проявах.

Головним завданням економічної науки, завданням економіс­тів-професіоналів є вивчення й оцін­ка ефективності господарювання на різних рівнях, у різноманітних конкретних умовах, ці­ле­спрямоване економічне регулювання виробничих, розподільчих та обмін­них процесів у сус­піль­стві, створення передумов для подальшого зростання ефективності праці.

Методологія економічної науки передбачає дослідження і піз­нання фактів, принципів і тео­ре­ти­ч­них закономірностей, що визна­чають економічну політику держави та економічну поведінку лю­­­дей. Вона сприяє вирішенню таких питань, як економічне підне­сення, економічна свобода, зайнятість, розподіл прибутків, рівень цін та ін.

6.сучасне розуміння економіки

Для розробки методики викладання економіки дуже важливо визначитися в тому, що таке економіка, що становить її зміст і суть.5комплексів, що концентрують основи сучасних економічних знань

1. Сімейна економіка

Людина та її потреби, сім’я — основна «економічна» ланка, грошові доходи людини, сімейний бюджет, сім’я і ринок, сімейна економіка й економіка суспільства.

2. Економіка підприємництва

Підприємництво, його економічні та соціальні функції, види підприємництва, процес виробництва, управління підприємством, фонди і ресурси підприємства, економічні показники діяльності підприємства, людина на підприємстві, підприємство в ринковому середовищі.

3. Економічна система суспільства

Економічний потенціал суспільства й економічна політика держави, економічні функції держави, макроекономічне регулювання ринкової економіки, фінансова система, грошово-банківська система, система соціального партнерства, управління економікою на державному та регіональному рівнях.

4. Міжнародна економіка

Міжнародні економічні відносини і світовий ринок, міжнародна торгівля, міжнародний рух капіталу та робочої сили, світова валютна система, міжнародна економічна інтеграція, зовнішньоеко­номічна політика України.

Для вищих навчальних закладів, які готують фахівців для невиробничої сфери:

5. Основи ринкової економіки

Вступ до економіки, ринок, його функції; моделі ринкової еконо­міки, попит і пропонування, ціни і заробітна плата, банки і монетарна політика, економічна нестабільність; інфляція і безробіття, національ­ний дохід і національний продукт, економічна роль держави.

7???? Економічне мислення та поведінка як мета ек освіти.Зрозуміло, що економічне мислення та економічна поведінка існують об’єктивно, але питання їх формування та розвитку є дуже складними. Якщо теоретичне формулювання цих цілей майже не викликає спротиву, то практична реалізація цих положень — дійсно проблема.

Економічне мислення — явище суб’єктивного порядку, безпосередньо пов’язане з економічним життям суспільства як його органічна частина. З одного боку, економічне мислення є процесом відтворення людською свідомістю, у визначеній логічній послідовності, економічних взаємин із відповідними їм економічними законами. З іншого ж — це процес осмислення і переосмис­лення, засвоєння людьми нагромаджених суспільством економіч них знань. Економічну свідомість при цьому можна розуміти як наслідок відтворення суб’єктами господарювання економічних умов життя у вигляді економічних ідей, поглядів, теорії, концепцій, що визначають суспільну стратифікацію і виражають своє ставлення до економічної діяльності в кожен конкретний історичний момент.