
- •Тема 1 – 2. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємства
- •Тема 4. Структура та управління підприємством
- •Тема 5. Ринок і продукція
- •Тема 6. Планування діяльності підприємства
- •Тема 7. Персонал підприємства, продуктивність і оплата праці
- •Тема 8. Основні засоби
- •Тема. Оборотні кошти
- •Тема 9. Інвестиційні ресурси
- •Тема 10. Інноваційні процеси
- •Тема 11. Техніко-технологічна база і виробнича потужність підприємства
- •Тема 12. Організація виробництва
- •Тема. Виробнича та соціальна інфраструктура підприємства
- •Тема 13. Витрати на виробництво і реалізацію продукції
- •Тема 14. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства
- •Тема 15. Організаційний розвиток і сучасні моделі підприємств. Трансформація і реструктуризація підприємств як основа їх економічного зростання
- •Тема 16. Економічна безпека підприємства. Банкрутство і ліквідація підприємств
Тема 9. Інвестиційні ресурси
1. Згідно з чинним вітчизняним законодавством поняття інвестицій визначається як:
а) сукупність грошових коштів підприємства, яка використовується ним для одержання прибутку;
б) грошовий вираз матеріальних і нематеріальних активів підприємства;
в) сукупність майнових та інтелектуальних цінностей, що використовуються об’єктом підприємницької діяльності з метою одержання прибутку;
г) сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкт підприємницької діяльності з метою створення прибутку або досягнення соціального ефекту.
2. Інвестиційна діяльність підприємства – це:
а) пошук потенційних інвесторів та вивчення можливостей практичного одержання інвестицій;
б) вивчення можливостей одержання кредитів для вкладення грошових коштів у розширення виробництва;
в) практичні дії інвесторів та учасників інвестиційного процесу щодо здійснення інвестицій з метою одержання доходу (прибутку);
г) сукупність практичних дій щодо максимізації прибутку підприємства.
3. Якщо капітал використовується для інвестування у спеціальні цільові банківські вклади, придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів, то такі інвестиції називаються:
а) прямими;
б) реальними;
в) виробничими;
г) фінансовими.
4. Який серед перерахованих напрямків не належить до реального інвестування?
а) відкриття підприємством депозитного рахунку в комерційному банку;
б) спорудження нового адміністративного корпусу підприємства;
в) придбання ліцензій на виготовлення нового виду продукції;
г) придбання верстатів з числовим програмним управлінням для заміни існуючого обладнання основного цеху.
5. Чисті виробничі інвестиції (капіталовкладення) підприємства – це:
а) інвестиції на розширене відтворення основних засобів;
б) сума валових інвестицій та амортизаційних відрахувань підприємства;
в) різниця між валовими капіталовкладеннями та сумою амортизаційних відрахувань підприємства;
г) вкладення капіталу в певні об’єкти самим інвестором без участі фінансових посередників.
6. Із зазначених виберіть ті напрями використання грошових коштів, які не слід віднести до капітальних вкладень підприємства:
а) витрати на монтаж обладнання нового цеху;
б) придбання електрокара для складу готової продукції;
в) виплата дивідендів за реалізованими акціями підприємства;
г) витрати на підготовку технічної документації на спорудження і ведення в дію другої черги підприємства.
7. Технологічна структура виробничих інвестицій характеризує співвідношення між:
а) витратами на підготовчі та будівельно-монтажні роботи, вартість машин, механізмів, обладнання;
б) витратами на нове будівництво, реконструкцію, розширення і технічне переоснащення підприємства;
в) довго-, середньо-, короткостроковими капіталовкладеннями;
г) реальними та фінансовими інвестиціями.
8. Необхідний обсяг реальних інвестицій підприємства не залежить від:
а) політики держави щодо приватного підприємництва;
б) співвідношення між іноземними, вітчизняними та спільними інвестиціями;
в) можливостей кредитування підприємницької діяльності комерційними банками;
г) економічної ситуації на ринку (зміни попиту на продукцію підприємства).
9. Із зазначених формул виберіть ту, за якою не можна оцінити абсолютну ефективність капітальних вкладень:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
.
10. Сума зведених витрат обчислюється за формулою:
а) ЗВі = Сі + Кнор + КВі;
б) ЗВі = Кнор · Сі + КВі;
в) ЗВі = Сі + Кнор· КВі;
г) ЗВі = Сі + a · КВі
11. Врахування чинника часу при визначенні ефективності інвестицій необхідне для:
а) встановлення терміну довгострокового кредитування підприємства;
б) передбачення майбутніх змін у ставках процента;
в) визначення терміну окупності капітальних вкладень по кожному з представлених інвестиційних проектів;
г) приведення різночасових капітальних вкладень до одного розрахункового періоду.
12. Основним принципом оцінки економічної ефективності інвестицій з врахуванням пристосованості цієї оцінки до ринкових умов господарювання не можна вважати такий принцип:
а) віддача від інвестованих коштів повинна оцінюватись на основі одержаних підприємством прибутків;
б) повернення інвестицій повинне оцінюватись на основі величини грошового потоку;
в) за теперішньою вартістю повинні оцінюватись як суми інвестицій, так і грошових потоків;
г) дисконтна ставка повинна бути диференційована залежно від мети інвестиційного проекту та оцінки його ефективності.
13. До найважливіших показників оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій з врахуванням вимог ринку віднесений такий показник:
а) сума приведених грошових потоків;
б) чиста дисконтована вартість;
в) індекс прибутковості інвестицій;
г) вартість інвестиційного проекту.
14. Величину грошового потоку при обчисленні ефективності інвестицій можна визначити як:
а) величину чистого прибутку підприємства;
б) різницю між сумою цільового прибутку підприємства та операційними витратами;
в) суму капіталовкладень підприємства на розширене відтворення основних засобів та амортизаційних відрахувань;
г) суму чистого доходу підприємства та амортизаційних відрахувань
15. Дисконтна ставка характеризує:
а) величину річного відсотку плати за кредит комерційному банку;
б) рівень інфляції в розрахунковому році;
в) середній відсоток росту суми дивідендів;
г) норму прибутку на вкладені інвестиції.
16. В якості ставки дисконтування при оцінці ефективності інвестицій можуть бути прийняті:
а) рівень рентабельності продукції підприємства, на яку припадає найбільша частка у виробничій програмі;
б) середня кредитна або депозитна ставка;
в) індивідуальна норма дохідності інвестицій, прийнятна для підприємства;
г) альтернативні норми дохідності інвестицій із врахуванням ризику, рівня інфляції.
17. Інвестиційний проект може бути визнаний як прийнятний, якщо виконується умова (ЧТВ – чиста теперішня вартість):
а) ЧТВ = 0;
б) ЧТВ < 0;
в) ЧТВ > Ід;
г) ЧТВ > 0.
18. Індекс дохідності інвестицій обчислюється за формулою:
а) Ід =ГП · Ток ;
б) Ід = ГП/КВ;
в) Ід = КВ/П;
г) Ід = КВ/ГП.
19. Внутрішня норма рентабельності інвестицій – це така дисконтна ставка, за якої:
а) термін окупності інвестицій не перевищує п’яти років;
б) суми початкових інвестицій і теперішньої вартості грошових потоків є рівними;
в) індекс рентабельності інвестицій більший за 1;
г) індекс дохідності інвестицій рівний 1.
20. Титульний список – це:
а) замовлення на державне фінансування будівельно-монтажних робіт;
б) плановий документ, в якому зазначені перелік об’єктів капітального будівництва, його строки, витрати на будівельно-монтажні роботи та ін.;
в) баланс виробничих потужностей підприємства;
г) розподіл функцій між безпосередніми виконавцями окремих видів будівельно-монтажних робіт.
21. Під інвестиційним ризиком розуміють:
а) можливість виникнення несприятливої події, що спричиняє втрату частини інвестиційних ресурсів;
б) ймовірність виникнення додаткових витрат у процесі реалізації проекту;
в) можливе скорочення чисельності працюючих внаслідок зниження обсягів виробництва;
г) збільшення попиту на продукцію підприємства.
22. Вид угоди на товарній і фондовій біржі, який передбачає оплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладення угоди за ціною, наперед визначеною в контракті, називається:
а) дериватив;
б) ф’ючерс;
в) опціон;
г) облігація.
23. Вид угоди, яка дає право купувати або продавати цінні папери, товари чи валюту на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання угоди або на час придбання цінних паперів, товарів чи валюти, називається:
а) дериватив;
б) ф’ючерс;
в) опціон;
г) ваучер.