Тема 5. Припинення суб’єктів підприємницької діяльності

1. З якого моменту підприємство вважається ліквідованим?

1. з моменту прийняття рішення реєструючим органом;

2. з моменту прийняття рішення господарським судом;

3. з моменту прийняття відповідного рішення лiквiдацiйною комісією;

4. з моменту виключення підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

2. Фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності втрачає статус підприємця з моменту:

1. повідомлення про це реєструючого органу;

2. повернення до органу державної реєстрації оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію;

3. закриття реєстраційної справи суб’єкта підприємницької діяльності;

4. виключення його з Реєстру суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Коли не може здійснюватися підприємницька діяльність?

1. у випадку несвоєчасного повернення кредиту;

2. у випадку закінчення строку дії ліцензії;

3. у випадку відсутності на рахунку у суб’єкта підприємницької діяльності коштів;

4. у випадках систематичного невиконання господарських договорів.

4. Скасування державної реєстрації здійснюється:

1. на підставі рішення органу державної реєстрації;

2. на підставі рішення органу державної влади, що здійснює контроль за діяльністю суб’єктів господарювання;

3. за заявою власника (власників) або на підставі рішення суду (господарського суду);

4. виключно на підставі рішення господарського суду.

5. У яких формах здійснюється реорганізація підприємства?

1. санації, перетворення, перереєстрація, виділення, поділу;

2. приєднання, реструктуризації, примусового поділу, перетворення;

3. об’єднання, перетворення, санації, виділення, поділу;

4. злиття, приєднання, перетворення, виділення, поділу.

6. При якій з форм реорганізації не відбувається припинення юридичної особи:

1. приєднання;

2. поділ;

3. перетворення;

4. виділ.

7. Який строк визначений законодавством для заявлення претензій кредиторів під час ліквідації підприємства за рішенням власника?

1. не менше 6 місяців;

2. не менше 2 місяців;

3. не менше 1 року;

4. місячний строк.

8. Пропуск встановленого ліквідаційною комісією строку для заявлення вимог кредиторів при ліквідації підприємства за рішенням власника тягне за собою:

1. такі вимоги повинні надсилатися безпосередньо до суду (господарського суду);

2. ліквідаційна комісія не зобов’язана розглядати такі вимоги і вони визнаються погашеними;

3. ліквідаційна комісія вправі відмовити у задоволенні таких вимог незалежно від наявності майна боржника;

4. вимоги, заявлені після закінченого строку, задовольняються після усіх вимог, виявлених або заявлених у строк.

9. Підставою для порушення справи про банкрутство є:

1. письмова заява будь-кого з кредиторів за наявності умов, передбачених законодавством;

2. неспроможність боржника задовольнити протягом місяця визнані ним претензії кредиторів;

3. наявність заборгованості перед бюджетом;

4. загроза фінансової неспроможності.

10. Щодо яких суб’єктів не може бути порушена справа про банкрутство?

1. казенних підприємств;

2. виробничих кооперативів;

3. благодійних фондів;

4. асоціацій.

11. Хто має право пред’являти претензії та позови по стягненню дебіторської заборгованості підприємства-банкрута?

1. комітет кредиторів;

2. керівник підприємства – банкрута;

3. господарський суд;

4. арбітражний керуючий.

12. У який строк після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство кредитори повинні подати до господарського суду заяви з майновими вимогами до боржника?

1. протягом трьох місяців;

2. протягом одного року;

3. протягом одного місяця;

4. протягом двох місяців.

13. Санація – це:

1. процедура продажу майна боржника;

2. передбачена судом процедура нагляду за збереженням майна боржника;

3. заходи, що здійснюються з метою відновлення платоспроможності боржника;

4. визнання боржника таким, до якого не можна застосовуватись процедури банкрутства.

14. Мирова угода – це:

1. угода між кредитором та боржником про відстрочку, розстрочку чи прощення боргів;

2. угода між боржником та господарським судом про порядок погашення боржником заборгованості;

3. домовленість між кредиторами про списання в односторонньому порядку частини заборгованості боржника;

4. угода між кредиторами і господарським судом про припинення провадження справи про банкрутство.

15. Суб'єкт банкрутства – це:

1. юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів);

2. фізична особа, на яку у встановленому порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника;

3. фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому порядку;

4. боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

16. Які судові процедури можуть бути застосовані до боржника?

1. ліквідація банкрута;

2. реорганізація банкрута;

3. санація боржника;

4. мирова угода;

5. розпорядження майном боржника.

17. Положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не застосовуються до:

1. колективних підприємств;

2. підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо стосовно них прийнято відповідне рішення;

3. казенних підприємств;

4. дочірніх підприємств.

18. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають:

1. не менше пятидесяти мінімальних розмірів заробітної плати;

2. не менше ста мінімальних розмірів заробітної плати;

3. не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

19. Заява про порушення справи про банкрутство подається:

1. боржником;

2. арбітражним керуючим;

3. кредитором;

4. господарським судом.

20. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі:

1. не більше трьх осіб;

2. не більше семи осіб;

3. не більше одинадцяти осіб;

4. не більше п’яти осіб.