- •1. Будова нуклеїнових кислот. Пуринові і пиримідинові азотисті основи, нуклеотиди, мононуклеотиди.
- •2. Окислювальне перетворення глюкозо-6-фосфата (пентозофосфатний шунт), його значення.
- •3. Основні шляхи перетворення амінокислот в організмі: трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання.
- •4. Метаболізм нейтральних ліпідів. Біосинтез триацилгліцеролів в печінці та кишечнику.
- •5. Заг. Уява про процес аеробного окислення – дихання. Етл мітохондрій тварин, його зв’язок з процесами субстратного ф-ня.
- •6. Рівняння Міхаеліса-Ментен. Константа Міхаеліса та макс. Швидкість ферм. Реакції. Конкурентне та неконкурентне інгібування.
- •7. Структура та властивості ферментів. Ізоферменти. Механізм дії ферментів.
- •8. Дихальний шлях. Енергетика переносу електронів. Спряженість окисного фосфорилювання з процесом перенесення електронів.
- •9. Мембранозв'язані етл. С-ми синтезу стероїдів в мх. Мікросомальні етл. Дихальна с-ма мітохондрій.
- •10. Простагландини, тромбоксани і лейкотрієни. Характеристика. Біологічна роль. Молек. Механізм дії.
- •11. Характеристика гістонових та негістонових білків. Ковалентні модифікації. Біохімічні механізми конденсації та деконденсації хроматину.
- •12. Ліпіди. Властивості, розповсюдження, класифікація, значення.
- •13. Коферменти, класифікація і роль, зв'язок з вітамінами.
- •14. Перетворення білків у кишково-шлунковому тракті. Протеолітичні ферменти та їх специфічність.
- •15. Процесінг первинних транскриптів. Механізми сплайсингу рнк. Особливості процесінгу тРнк, мРнк, рРнк у про- та еукаріотів. Регуляція експресії генів шляхом альтернативного сплайсингу.
- •16. Енергетика ферментативних процесів. Енергія активації. Рівняння Арреніуса та Вант-Гоффа; Лейдлера-Скетчарда та Бренстеда-б'єрума.
- •17. Біохімічні основи регуляції клітинного циклу. Роль білка mpf, білків сімейства циклінів, ростових факторів та циклін-залежних кіназ.
- •18. Регуляція метаболізму ліпідів, жирова тканина і печінка в регуляції метаболізму ліпідів, регуляція обміну холестеролу.
- •19. Катаболізм вуглеводів, шляхи розпаду вуглеводів у тканинах, анаеробне перетворення вуглеводів.
- •20. Шляхи регуляції вуглеводного обміну, роль адреналіну та інсуліну.
- •21. Характеристика складних ліпідів, фізіологічне значення.
- •23. Молекулярні механізми проведення регуляторних сигналів. Система вторинних посередників.
- •24. Регуляція вуглеводного обміну. Роль гормонів у вуглеводному обміні. Порушення. Цукровий діабет.
- •25. Перекисне окиснення ліпідів. Регуляція пол. Біологічна активність продуктів пол
- •26. Роль білків в процесі реплікації. Поcтреплікативні модифікації днк. Роль рестриктаз у збереженні „чистоти” ген. Інформації.
- •27. Вітамін в12 – кобаломін. Будова вітаміну. Особливості всмоктування вітаміну в тонкому кишечнику. Транскобаломіни. Біологічна роль, будова в12-коферментів.
- •28. Рівні структурної організації хроматину. Хромосома, теломера та теломеразна активність.
- •29. Загальні шляхи обміну амінокислот: трансамінування, процеси дезамінування та декарбоксилювання.
- •30. Молек механізми проведення і підсилення рецепторного сигналу. Основні теорії рецепції. Вторинні месенджери. Механізми проведення та підсилення рецепторного сигналу.
- •31. Кальмодулін – регуляторний тригерний білок, його участь у роботі месенджерних каскадів.
- •32. Катаболізм триацилгліцеролів та фосфоліпідів
- •33. Класифікація кофакторів та їх характеристика.
- •34. Шляхи катаболізму пуринових та піримідинових основ, кінцеві продукти.
- •35. Кінетика та енергетика мембранного транспорту
- •36. Структура та властивості рнк-полімерази.
- •37. Пасивний та активний транспорт через мембрану.
- •38. Кінетика ферментативного каталізу. Швидкість ферментативних реакцій. Енергія активації.
- •39. Система циклічних нуклеотидів:структура, утворення, роль.
- •40. Гормони підшлункової залози, структура, механізм дії.
- •41. Біологічні мембрани та їх функції. Сучасне уявлення про структуру та функції мітохондрій.
- •42. Утворення моносахаридів. Біосинтез оліго- та полісахаридів.
- •43. Гормони щитовидної залози: структура, біологічна роль.
- •44. Характеристика вітамінів а, е, к. Структура, біологічна роль.
- •45. Транспортна рнк, особливості будови, роль в біосинтезі білка.
- •46. Трансамінування амінокислот, його механізм.
- •47. Транскрипція, ферменти транскрипції і її регуляція. Реорганізація хроматину при транскрипції.
- •48. Рівні організації днк, реплікація днк.
- •50. Роль металів у каталітичній активності ферментів.
- •51. Перетворення енергії в живих системах. Шляхи синтезу атф у клітині.
- •52. Молекулярні механізми проведення регуляторних сигналів
- •53. Гормони. Хімічна будова, фізіологічна роль найважливіших гормонів.Молекулярний механізм дії.
- •54. Цикл ди та трикарбонових кислот (цикл Кребса)
- •55. (№7) Ферменти. Структура ферментів, ізоферменти, механізми дії ферментів.
- •56. Структура та роль нуклеотидтрифосфатів.
- •57. Структура і біологічна роль днк.
- •58. Принцип класифікації і номенклатура ферментів.
- •59. Глюконеогенез - синтез глюкози
- •60. Структура, властивості та класифікації амінокислот.
- •61. Мембрани й міжклітинні взаємодії
- •62. Гідроліз білків в шкт. Внутрішньоклітинне перетворення білків.
- •63. Кінетика гальмування (інгібування) ферментативних реакцій
- •64. Шляхи перетворення ліпідів у клітині
- •65. Вуглеводи, будова, властивості, класифікація і роль у живій природі.
- •66. Основні етапи біосинтезу білка на рибосомах
- •67. Анаеробне перетворення вуглеводів. Спиртове бродіння.
- •68. Характеристика хромопротеїдів. Представники. Гемоглобін і транспорт кисню.
- •69. Білки, структура і біологічна функція. Рівні організації білкових структур.
- •70. Шляхи біосинтезу пуринових та піримідинових основ.
- •71. Характеристика активних центрів ферментів.
- •72. Чоловічі статеві гормони.
- •73. Поняття про кінетику ферментативного каталізу.
- •74. Регуляція біосинтезу білка в клітинах.
- •75. Метаболічний розпад пуринів та піримідинів.
- •76. Метаболізм простагландинів.
- •77. Вітаміни а та d: структуру, значення.
- •78. Структура і біологічна роль рнк. Види рнк.
- •79. Порушення обміну вуглеводів. Цукровий діабет.
- •80. Біосинтез сечовини.
- •81. Регуляція метаболізму ліпідів
- •82. Біосинтез фосфоліпідів.
- •83. Регуляція ферментного апарату клітин.
- •84. Розпад та біосинтез полісахаридів.
- •85. Біосинтез жирних кислот (жк)
- •86. Декарбоксилювання амінокислот, роль амінів
- •87. Біогенні аміни та їх значення.
- •88. Дихальний ланцюг (ланцюг переносу електронів).
- •89. Анаеробне перетворення вуглеводів, глікогеноліз.
- •90. Ейкозаноїди - похідні арахідонової кислоти, класифікація, значення.
85. Біосинтез жирних кислот (жк)
Біосинтез вищих ЖК із подальшим їх включенням до складу триацилгліцеролів жирової та інших тканин — ліпогенез — є метаболічним шляхом, що дозволяє акумулювати в організмі енергетичні резерви метаболічного палива. Фізіологічне значення пояснюється тією обставиною, що здатність тваринних клітин до створення запасів полісахаридів у вигляді глікогену є досить обмеженою, і тому глюкоза, що надходить із їжею в кількостях, які перевищують безпосередні енергетичні потреби організму, перетворюється на жирні кислоти. Найбільш активно синтез ЖК відбувається в адипоцитах, гепатоцитах, епітеліоцитах молочної залози під час лактації.
Біосинтез ЖК каталізується синтазою ЖК. Ця ферментна система локалізована в цитоплазмі та потребує в якості затравки ацетил-КоА. В цикличній реакції одна молекула подовжується семикратно на двовуглецеві фрагменти. В якості кінцевого продукту реакції утворюється аніон С16-кислоти, пальмітат. Фактичний субстрат реакції подовження ланцюга малоніл-КоА на кожній стадії конденсації відщеплює карбоксильну групу у вигляді СО2. Відновником в синтезі жирних кислот виступає НАДФН + Н+. В результаті на синтез однієї молекули пальмітата йде одна молекула ацетил-КоА, 7 молекул малоніл-КоА та 14 молекул НАДФН + Н+; при цьому утворюються 7 молекул СО2, 6 H2O, 8 КоА и 14 НАДФ+.
А. Синтаза ЖК складається з двох ідентичних пептидних ланцюигів, тобто являє собою гомодимер. Кожний з двох пептидних ланцюигів, може каталізувати сім різних реакцій, з яких складається синтез пальмітату. Просторове поєднання кількох послідовних реакцій в такому мультиензиматичному комплексі має ряд принципових переваг по відношенню до окремих ферментів: не допускуються конкурентні реакції, послідовні реакції узгоджені як на конвеєрі, реакції протікають особливо ефективно завдяки високій концентрації субстрата через незначні втрати за рахунок дифузії.
Кожна половинка синтази жк може зв'язувати субстрат тіоло-складноефірним зв'язком (ацильний або ацетильний залишок) по двом SH-групам: цистеїнового залишка (Cys-SH) і 4'-фосфопантотеїнової групи (Pan-SH). Pan-SH, дуже схожий на кофермент А, пов'язаний з доменом синтази, який наз-ся ацилпереносним білком АПБ. Ця частина фермента функціонує як "довга рука", яка фіксуеє субстрат і передає його від одного реакційного центра до іншого. Реакція при цьому залежить від узгодженості дій обох половинок синтази. Ензим функціонально активен лише у вигляді димера.
Активність мультиензиматичного комплекса просторово розподілена по трьом різним доменам. Домен 1 каталізує перенос субстратів ацетил-КоА і малоніл-КоА [АПБ]-S-ацетилтрансфераза [1] та [АПБ]-S-малонілтрансфераза [2] і наступну конденсацію обох партнерів 3-оксоацил-[АПБ]-синтазою [3], домен 2 відновлює ростучий ланцюг жирної кислоти за допомогою 3-оксоацил-[АПБ]-редуктази [4], 3-гідроксиацил-[АПБ]-дегідратази [5] та еноїл-[АПБ]-редуктази [6]. Нарешті, домен 3 після семи циклів подовження ланцюга каталізує вивільення готового продукта за допомогою ацил-[АПБ]-гідролази [7].
Б. Реакції синтази жирних кислот. Біосинтез пальмітата починається з переносу ацетильної групи на вже згаданий залишок цистеїну (Cys-SH) [1] та малонільної групи на 4-фосфопантетеїн (Pan-SH) в АПБ [2]. Подовження ланцюга відбувається внаслідок переносу ацетильної групи на атом вуглецю С-2 малонільного залишку (блакитна стрілка), причому вільна карбоксильна група відщеплюється у вигляді СО2 [3]. Наступні 3 стадії (відновлення 3-оксогрупи [4], відщеплення води [5] та нове відновлення [6]) призводят до ЖК з 4 вуглецевими атомами. Ацилтрансфераза [1] переносить цей проміжний продукт на цистеїновий залишок, звільняючи Pan-SH для приєднання наступного малонільного залишку. Після семи циклів ацил-[АПБ]-гідролаза [7] «розпізнає» та звільняє кінцевий продцкт — молекулу пальмітинової кислоти.
