
- •1. Будова нуклеїнових кислот. Пуринові і пиримідинові азотисті основи, нуклеотиди, мононуклеотиди.
- •2. Окислювальне перетворення глюкозо-6-фосфата (пентозофосфатний шунт), його значення.
- •3. Основні шляхи перетворення амінокислот в організмі: трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання.
- •4. Метаболізм нейтральних ліпідів. Біосинтез триацилгліцеролів в печінці та кишечнику.
- •5. Заг. Уява про процес аеробного окислення – дихання. Етл мітохондрій тварин, його зв’язок з процесами субстратного ф-ня.
- •6. Рівняння Міхаеліса-Ментен. Константа Міхаеліса та макс. Швидкість ферм. Реакції. Конкурентне та неконкурентне інгібування.
- •7. Структура та властивості ферментів. Ізоферменти. Механізм дії ферментів.
- •8. Дихальний шлях. Енергетика переносу електронів. Спряженість окисного фосфорилювання з процесом перенесення електронів.
- •9. Мембранозв'язані етл. С-ми синтезу стероїдів в мх. Мікросомальні етл. Дихальна с-ма мітохондрій.
- •10. Простагландини, тромбоксани і лейкотрієни. Характеристика. Біологічна роль. Молек. Механізм дії.
- •11. Характеристика гістонових та негістонових білків. Ковалентні модифікації. Біохімічні механізми конденсації та деконденсації хроматину.
- •12. Ліпіди. Властивості, розповсюдження, класифікація, значення.
- •13. Коферменти, класифікація і роль, зв'язок з вітамінами.
- •14. Перетворення білків у кишково-шлунковому тракті. Протеолітичні ферменти та їх специфічність.
- •15. Процесінг первинних транскриптів. Механізми сплайсингу рнк. Особливості процесінгу тРнк, мРнк, рРнк у про- та еукаріотів. Регуляція експресії генів шляхом альтернативного сплайсингу.
- •16. Енергетика ферментативних процесів. Енергія активації. Рівняння Арреніуса та Вант-Гоффа; Лейдлера-Скетчарда та Бренстеда-б'єрума.
- •17. Біохімічні основи регуляції клітинного циклу. Роль білка mpf, білків сімейства циклінів, ростових факторів та циклін-залежних кіназ.
- •18. Регуляція метаболізму ліпідів, жирова тканина і печінка в регуляції метаболізму ліпідів, регуляція обміну холестеролу.
- •19. Катаболізм вуглеводів, шляхи розпаду вуглеводів у тканинах, анаеробне перетворення вуглеводів.
- •20. Шляхи регуляції вуглеводного обміну, роль адреналіну та інсуліну.
- •21. Характеристика складних ліпідів, фізіологічне значення.
- •23. Молекулярні механізми проведення регуляторних сигналів. Система вторинних посередників.
- •24. Регуляція вуглеводного обміну. Роль гормонів у вуглеводному обміні. Порушення. Цукровий діабет.
- •25. Перекисне окиснення ліпідів. Регуляція пол. Біологічна активність продуктів пол
- •26. Роль білків в процесі реплікації. Поcтреплікативні модифікації днк. Роль рестриктаз у збереженні „чистоти” ген. Інформації.
- •27. Вітамін в12 – кобаломін. Будова вітаміну. Особливості всмоктування вітаміну в тонкому кишечнику. Транскобаломіни. Біологічна роль, будова в12-коферментів.
- •28. Рівні структурної організації хроматину. Хромосома, теломера та теломеразна активність.
- •29. Загальні шляхи обміну амінокислот: трансамінування, процеси дезамінування та декарбоксилювання.
- •30. Молек механізми проведення і підсилення рецепторного сигналу. Основні теорії рецепції. Вторинні месенджери. Механізми проведення та підсилення рецепторного сигналу.
- •31. Кальмодулін – регуляторний тригерний білок, його участь у роботі месенджерних каскадів.
- •32. Катаболізм триацилгліцеролів та фосфоліпідів
- •33. Класифікація кофакторів та їх характеристика.
- •34. Шляхи катаболізму пуринових та піримідинових основ, кінцеві продукти.
- •35. Кінетика та енергетика мембранного транспорту
- •36. Структура та властивості рнк-полімерази.
- •37. Пасивний та активний транспорт через мембрану.
- •38. Кінетика ферментативного каталізу. Швидкість ферментативних реакцій. Енергія активації.
- •39. Система циклічних нуклеотидів:структура, утворення, роль.
- •40. Гормони підшлункової залози, структура, механізм дії.
- •41. Біологічні мембрани та їх функції. Сучасне уявлення про структуру та функції мітохондрій.
- •42. Утворення моносахаридів. Біосинтез оліго- та полісахаридів.
- •43. Гормони щитовидної залози: структура, біологічна роль.
- •44. Характеристика вітамінів а, е, к. Структура, біологічна роль.
- •45. Транспортна рнк, особливості будови, роль в біосинтезі білка.
- •46. Трансамінування амінокислот, його механізм.
- •47. Транскрипція, ферменти транскрипції і її регуляція. Реорганізація хроматину при транскрипції.
- •48. Рівні організації днк, реплікація днк.
- •50. Роль металів у каталітичній активності ферментів.
- •51. Перетворення енергії в живих системах. Шляхи синтезу атф у клітині.
- •52. Молекулярні механізми проведення регуляторних сигналів
- •53. Гормони. Хімічна будова, фізіологічна роль найважливіших гормонів.Молекулярний механізм дії.
- •54. Цикл ди та трикарбонових кислот (цикл Кребса)
- •55. (№7) Ферменти. Структура ферментів, ізоферменти, механізми дії ферментів.
- •56. Структура та роль нуклеотидтрифосфатів.
- •57. Структура і біологічна роль днк.
- •58. Принцип класифікації і номенклатура ферментів.
- •59. Глюконеогенез - синтез глюкози
- •60. Структура, властивості та класифікації амінокислот.
- •61. Мембрани й міжклітинні взаємодії
- •62. Гідроліз білків в шкт. Внутрішньоклітинне перетворення білків.
- •63. Кінетика гальмування (інгібування) ферментативних реакцій
- •64. Шляхи перетворення ліпідів у клітині
- •65. Вуглеводи, будова, властивості, класифікація і роль у живій природі.
- •66. Основні етапи біосинтезу білка на рибосомах
- •67. Анаеробне перетворення вуглеводів. Спиртове бродіння.
- •68. Характеристика хромопротеїдів. Представники. Гемоглобін і транспорт кисню.
- •69. Білки, структура і біологічна функція. Рівні організації білкових структур.
- •70. Шляхи біосинтезу пуринових та піримідинових основ.
- •71. Характеристика активних центрів ферментів.
- •72. Чоловічі статеві гормони.
- •73. Поняття про кінетику ферментативного каталізу.
- •74. Регуляція біосинтезу білка в клітинах.
- •75. Метаболічний розпад пуринів та піримідинів.
- •76. Метаболізм простагландинів.
- •77. Вітаміни а та d: структуру, значення.
- •78. Структура і біологічна роль рнк. Види рнк.
- •79. Порушення обміну вуглеводів. Цукровий діабет.
- •80. Біосинтез сечовини.
- •81. Регуляція метаболізму ліпідів
- •82. Біосинтез фосфоліпідів.
- •83. Регуляція ферментного апарату клітин.
- •84. Розпад та біосинтез полісахаридів.
- •85. Біосинтез жирних кислот (жк)
- •86. Декарбоксилювання амінокислот, роль амінів
- •87. Біогенні аміни та їх значення.
- •88. Дихальний ланцюг (ланцюг переносу електронів).
- •89. Анаеробне перетворення вуглеводів, глікогеноліз.
- •90. Ейкозаноїди - похідні арахідонової кислоти, класифікація, значення.
37. Пасивний та активний транспорт через мембрану.
Мембранний транспорт - транспорт речовин крізь клітинну мембрану в клітину або з клітки. Існує три типи проникнення речовин в клітину через мембрани: проста дифузія, полегшена дифузія, активний транспорт.
1. Пасивний транспорт - це рух молекул або іонів по концентраційному або електрохімічного градієнту. Це може бути проста дифузія, як у випадку проникнення через плазматичну мембрану газів (наприклад О2 і СО2) або простих молекул (етанолу). При простій дифузії розчинені в позаклітинному середовищі невеликі молекули послідовно розчиняються в мембрані і потім у внутрішньоклітинному середовищі. Вказаний процес неспецифічний, при цьому швидкість проникнення через мембрану визначається ступенем гідрофобність молекули, тобто її жиророзчинні. Швидкість дифузії через ліпідний біслой прямо пропорційна гідрофобністі, а також трансмембранному градієнту концентрації або електрохімічного градієнту.
Осмос - пасивне переміщення деяких речовин через напівпроникну мембрану.
2. Полегшена дифузія. Більшість речовин переноситься через мембрану за допомогою занурених у неї транспортних білків (білків-переносників). Всі транспортні білки утворюють безперервний білковий прохід через мембрану. За допомогою білків-переносників здійснюється як пасивний, так і активний транспорт речовин. Полярні речовини (амінокислоти, моносахариди), заряджені частинки (іони) проходять через мембрану з допомогою полегшеної дифузії, за участю білків-каналів або білків-переносників. Участь білків-переносників забезпечує більш високу швидкість полегшеної дифузії в порівнянні з простою пасивною дифузією. Швидкість полегшеної дифузії залежить від ряду причин: від трансмембранного концентраційного градієнту переносимих речовин, від кількості переносника, котрий зв'язується з переносимою речовиною, від швидкості зв'язування речовини переносником на одній поверхні мембрани (наприклад, на зовнішній), від швидкості конформаційних змін в молекулі переносника, в результаті яких речовина переноситься через мембрану і вивільняється на іншій стороні мембрани. Полегшена дифузія не вимагає спеціальних енергетичних витрат за рахунок гідролізу АТФ. Ця особливість відрізняє полегшену дифузію від активного трансмембранного транспорту.
3. Активний транспорт - це перенесення речовини через плазматичну чи внутрішньоклітинну мембрану або через шар клітин, що протікає проти електрохімічного градієнту, тобто з витратою вільної енергії організму. У більшості випадків, але не завжди, джерелом енергії служить енергія макроергіческіх зв'язків АТФ. Різні транспортні АТФази, локалізовані в клітинних мембранах, що беруть участь у механізмах перенесення речовин, є основним елементом молекулярних пристроїв - насосів, які забезпечують виборче поглинання та відкачування певних речовин клітиною. Активний специфічний транспорт неелектролітов (молекулярний транспорт) реалізується за допомогою декількох типів молекулярних машин - насосів і переносників. Транспорт неелектролітов (моносахаридів, амінокислот та інших мономерів) може бути спряженим з симпортом - транспортом іншої речовини, рух якого по градієнту концентрації є джерелом енергії для першого процесу. Симпорт може забезпечуватися іонним градієнтом (наприклад, натрію) без безпосередньої участі АТФ.
Симпорт, антипорт і уніпорт.
Мембр тр-рт речовин розрізняється за напрямком їх переміщення та к-стю речовини, що переноситься даним переносником:
1) Уніпорт - транспорт однієї речовини в одному напрямку в залежності від градієнту;
2) Симпорт - транспорт двох речовин в одному напрямку через один переносник;
3) Антипорт - переміщення двох речовин в різних напрямках через один переносник;
Уніпорт здійснює, наприклад, потенціал-залежний натрієвий канал, через який в клітку під час генерації потенціалу дії переміщуються іони натрію.
Симпорт здійснює переносник глюкози, розташований на зовнішній (звернений в просвіт кишечнику) стороні клітин кишкового епітелію. Цей білок захоплює одночасно молекулу глюкози і іон натрію і, змінюючи конформацію, переносить обидві речовини усередину клітини. При цьому використовується енергія електрохімічного градієнту, який, в свою чергу створюється за рахунок гідролізу АТФ натрій-калієвої АТФ-азою.
Антипорт здійснює, наприклад, натрій-калієва АТФаза (або натрій-залежна АТФаза). Вона переносить в клітину іони калію, а з клітини - іони натрію.