- •1. Будова нуклеїнових кислот. Пуринові і пиримідинові азотисті основи, нуклеотиди, мононуклеотиди.
- •2. Окислювальне перетворення глюкозо-6-фосфата (пентозофосфатний шунт), його значення.
- •3. Основні шляхи перетворення амінокислот в організмі: трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання.
- •4. Метаболізм нейтральних ліпідів. Біосинтез триацилгліцеролів в печінці та кишечнику.
- •5. Заг. Уява про процес аеробного окислення – дихання. Етл мітохондрій тварин, його зв’язок з процесами субстратного ф-ня.
- •6. Рівняння Міхаеліса-Ментен. Константа Міхаеліса та макс. Швидкість ферм. Реакції. Конкурентне та неконкурентне інгібування.
- •7. Структура та властивості ферментів. Ізоферменти. Механізм дії ферментів.
- •8. Дихальний шлях. Енергетика переносу електронів. Спряженість окисного фосфорилювання з процесом перенесення електронів.
- •9. Мембранозв'язані етл. С-ми синтезу стероїдів в мх. Мікросомальні етл. Дихальна с-ма мітохондрій.
- •10. Простагландини, тромбоксани і лейкотрієни. Характеристика. Біологічна роль. Молек. Механізм дії.
- •11. Характеристика гістонових та негістонових білків. Ковалентні модифікації. Біохімічні механізми конденсації та деконденсації хроматину.
- •12. Ліпіди. Властивості, розповсюдження, класифікація, значення.
- •13. Коферменти, класифікація і роль, зв'язок з вітамінами.
- •14. Перетворення білків у кишково-шлунковому тракті. Протеолітичні ферменти та їх специфічність.
- •15. Процесінг первинних транскриптів. Механізми сплайсингу рнк. Особливості процесінгу тРнк, мРнк, рРнк у про- та еукаріотів. Регуляція експресії генів шляхом альтернативного сплайсингу.
- •16. Енергетика ферментативних процесів. Енергія активації. Рівняння Арреніуса та Вант-Гоффа; Лейдлера-Скетчарда та Бренстеда-б'єрума.
- •17. Біохімічні основи регуляції клітинного циклу. Роль білка mpf, білків сімейства циклінів, ростових факторів та циклін-залежних кіназ.
- •18. Регуляція метаболізму ліпідів, жирова тканина і печінка в регуляції метаболізму ліпідів, регуляція обміну холестеролу.
- •19. Катаболізм вуглеводів, шляхи розпаду вуглеводів у тканинах, анаеробне перетворення вуглеводів.
- •20. Шляхи регуляції вуглеводного обміну, роль адреналіну та інсуліну.
- •21. Характеристика складних ліпідів, фізіологічне значення.
- •23. Молекулярні механізми проведення регуляторних сигналів. Система вторинних посередників.
- •24. Регуляція вуглеводного обміну. Роль гормонів у вуглеводному обміні. Порушення. Цукровий діабет.
- •25. Перекисне окиснення ліпідів. Регуляція пол. Біологічна активність продуктів пол
- •26. Роль білків в процесі реплікації. Поcтреплікативні модифікації днк. Роль рестриктаз у збереженні „чистоти” ген. Інформації.
- •27. Вітамін в12 – кобаломін. Будова вітаміну. Особливості всмоктування вітаміну в тонкому кишечнику. Транскобаломіни. Біологічна роль, будова в12-коферментів.
- •28. Рівні структурної організації хроматину. Хромосома, теломера та теломеразна активність.
- •29. Загальні шляхи обміну амінокислот: трансамінування, процеси дезамінування та декарбоксилювання.
- •30. Молек механізми проведення і підсилення рецепторного сигналу. Основні теорії рецепції. Вторинні месенджери. Механізми проведення та підсилення рецепторного сигналу.
- •31. Кальмодулін – регуляторний тригерний білок, його участь у роботі месенджерних каскадів.
- •32. Катаболізм триацилгліцеролів та фосфоліпідів
- •33. Класифікація кофакторів та їх характеристика.
- •34. Шляхи катаболізму пуринових та піримідинових основ, кінцеві продукти.
- •35. Кінетика та енергетика мембранного транспорту
- •36. Структура та властивості рнк-полімерази.
- •37. Пасивний та активний транспорт через мембрану.
- •38. Кінетика ферментативного каталізу. Швидкість ферментативних реакцій. Енергія активації.
- •39. Система циклічних нуклеотидів:структура, утворення, роль.
- •40. Гормони підшлункової залози, структура, механізм дії.
- •41. Біологічні мембрани та їх функції. Сучасне уявлення про структуру та функції мітохондрій.
- •42. Утворення моносахаридів. Біосинтез оліго- та полісахаридів.
- •43. Гормони щитовидної залози: структура, біологічна роль.
- •44. Характеристика вітамінів а, е, к. Структура, біологічна роль.
- •45. Транспортна рнк, особливості будови, роль в біосинтезі білка.
- •46. Трансамінування амінокислот, його механізм.
- •47. Транскрипція, ферменти транскрипції і її регуляція. Реорганізація хроматину при транскрипції.
- •48. Рівні організації днк, реплікація днк.
- •50. Роль металів у каталітичній активності ферментів.
- •51. Перетворення енергії в живих системах. Шляхи синтезу атф у клітині.
- •52. Молекулярні механізми проведення регуляторних сигналів
- •53. Гормони. Хімічна будова, фізіологічна роль найважливіших гормонів.Молекулярний механізм дії.
- •54. Цикл ди та трикарбонових кислот (цикл Кребса)
- •55. (№7) Ферменти. Структура ферментів, ізоферменти, механізми дії ферментів.
- •56. Структура та роль нуклеотидтрифосфатів.
- •57. Структура і біологічна роль днк.
- •58. Принцип класифікації і номенклатура ферментів.
- •59. Глюконеогенез - синтез глюкози
- •60. Структура, властивості та класифікації амінокислот.
- •61. Мембрани й міжклітинні взаємодії
- •62. Гідроліз білків в шкт. Внутрішньоклітинне перетворення білків.
- •63. Кінетика гальмування (інгібування) ферментативних реакцій
- •64. Шляхи перетворення ліпідів у клітині
- •65. Вуглеводи, будова, властивості, класифікація і роль у живій природі.
- •66. Основні етапи біосинтезу білка на рибосомах
- •67. Анаеробне перетворення вуглеводів. Спиртове бродіння.
- •68. Характеристика хромопротеїдів. Представники. Гемоглобін і транспорт кисню.
- •69. Білки, структура і біологічна функція. Рівні організації білкових структур.
- •70. Шляхи біосинтезу пуринових та піримідинових основ.
- •71. Характеристика активних центрів ферментів.
- •72. Чоловічі статеві гормони.
- •73. Поняття про кінетику ферментативного каталізу.
- •74. Регуляція біосинтезу білка в клітинах.
- •75. Метаболічний розпад пуринів та піримідинів.
- •76. Метаболізм простагландинів.
- •77. Вітаміни а та d: структуру, значення.
- •78. Структура і біологічна роль рнк. Види рнк.
- •79. Порушення обміну вуглеводів. Цукровий діабет.
- •80. Біосинтез сечовини.
- •81. Регуляція метаболізму ліпідів
- •82. Біосинтез фосфоліпідів.
- •83. Регуляція ферментного апарату клітин.
- •84. Розпад та біосинтез полісахаридів.
- •85. Біосинтез жирних кислот (жк)
- •86. Декарбоксилювання амінокислот, роль амінів
- •87. Біогенні аміни та їх значення.
- •88. Дихальний ланцюг (ланцюг переносу електронів).
- •89. Анаеробне перетворення вуглеводів, глікогеноліз.
- •90. Ейкозаноїди - похідні арахідонової кислоти, класифікація, значення.
2. Окислювальне перетворення глюкозо-6-фосфата (пентозофосфатний шунт), його значення.
Біологічна роль: 1) утворення НАДФ * Н2; 2) синтез рибозо-5-Ф, що використовується в реакціях синтезу РНК, ДНК, АТФ, КоА,НАД,ФАД. Гексозомонофосфатний шлях [ГМП, пентозофосфатним шляхом] є окислювальним обміном речовин у цитоплазмі, в якому, як і в гліколізі, вихідним субстратом служить глюкозо-6-фосфат. ГМП поставляє два важливих вихідні з'єднання для анаболічних процесів: НАДФН + Н + (NADPH + Н +), необхідний для біосинтезу жирних кислот і ізопреноїдів, і рибозо-5-фосфат, попередник в біосинтезі нуклеотидів.
А. Гексозомонофосфатний шлях - окислення: В процесі окислення глюкозо-6-фосфат перетворюється на рибулозо-5-фосфат. При цьому утворюються 1 CO2 і 2 НАДФН + Н +. Значно складніша частина шляху - відновна - залежно від обміну речовин або перетворює частину утвореного пентозофосфата знову в гексозофосфат, або включає його в гліколіз для деградації. У більшості клітин за рахунок ГМП руйнується не більше_10%_глюкозо-6-фосфату.
Б. Реакції Окислювальна частина ГМП починається з окислення глюкозо-6-фосфату глюкозо-6-фосфатдегідрогеназою. При цьому утворюється НАДФН + Н + і 6-фосфоглюколактон - внутрішньомолекулярний складний ефір (лактон) 6-фосфоглюконата. Специфічна гідролаза розщеплює складноефірний зв'язок і залишає вільної карбоксильну групу 6-фосфоглюконата. Останній фермент окисної частини, фосфоглюконатдегідрогеназа, відщеплює карбоксильну групу 6-фосфоглюконата у вигляді CO2 з одночасним окисленням гідроксильної групи при С-3 до кетогрупи. Поряд з другої молекулою НАДФН + Н + при цьому утворюється кетопентоза, рибулозо-5-фосфат, яка під дією ізомерази перетворюється на рибозо-5-фосфат, вихідна сполука для нуклеотидного синтезу.
Відновлювальна частина Функція відновної гілки полягає в тому, щоб виробництво НАДФН + Н + і пентозофосфатів відповідало метаболічним потребам клітин. Зазвичай потреба в НАДФН + Н + набагато вища, ніж у пентозофосфатах. У цих умовах 6 молекул рибулозо-5-фосфату під дією трансальдолаз і транскетолаз утворюють 5 молекул фруктозо-6-фосфату, які ізомеризуються в 5 молекул глюкозо-6-фосфату. Глюкозо-6-фосфат знову бере участь в окислювальному частини ГМП в процесі отримання НАДФН + Н +. Неодноразове повторення цих реакцій дозволяє окислити глюкозо-6-фосфат до 6 CO2. При цьому утворюється 12 НАДФН + Н+, а пентозофосфат не утворюється. При взаємному перетворенні фосфатів цукрів у відновлювальної частини ГМП особливо важливі два ферменти. Трансальдолаза переносить С3-ланки від седогептулозо-7-фосфату, кетоцукру з 7 атомами вуглецю, на альдегідну групу гліцеральдегід-3-фосфату. Аналогічним чином транскетолаза каталізує перенесення С2-фрагмента з одного фосфату цукру на інший. Реакції відновлювальної частини ГМП оборотні, тобто гексозофосфати можуть безпосередньо перетворюватися на пентозофосфати. Це перетворення може відбуватися при високій потреби клітини в пентозофосфатах, наприклад на стадії реплікації ДНК і S-фазі клітинного циклу