Організаційні форми управлінської діяльності в знз.

Педагогічна рада – постійно діючий колегіальний орган управління ЗНЗ. До складу педагогічної ради входять директор, його заступники, учителі, вихователі, педагог-організатор, бібліотекар, лікар, голова батьківського комітету. Головою педагогічної ради є директор. Кількість засідань визначається потребою навчального закладу, але не менше 4 разів на рік. Для ведення протоколу педагогічної ради обирається секретар. Рішення ради приймаються простою більшістю голосів і затверджуються наказом директора.

Проблеми, які розглядаються на засіданнях педагогічної ради, можна поділити на 2 групи: науково-педагогічні та організаційно-педагогічні.

До науково-педагогічних проблем можна віднести питання, пов'язані з удосконаленням навчально-виховного процесу, впровадженням у практику результатів наукових досліджень, передового досвіду, підведенням підсумків творчого пошуку педагогів тощо.

До організаційно-педагогічних — обговорення і затвердження річного плану роботи, режиму роботи навчального закладу, допуск учнів до екзаменів, переведення з класу в клас, видача свідоцтв про базову загальну середню освіту, атестатів про повну загальну середню освіту, про нагородження випускників медалями та похвальними листами чи грамотами, про виключення учнів зі школи тощо.

На засідання педагогічної ради виносяться принципові питання життя і діяльності колективу.

Щоб розвантажити засідання педагогічної ради, в загальноосвітніх навчальних закладах використовується така форма, як наради при директорові. Питання, які тут обговорюються, пов'язані з безпосередньою організацією навчально-виховного процесу (успішності, поведінки учнів, організації позаурочної діяльності). Також можна розглядати окремі питання діяльності педагогів. Періодичність проведення таких нарад встановлює директор.

На нарадах при заступникові директора розглядаються поточні питання адміністративної компетенції. Час їх проведення відзначається в поточному плані закладу.

Оперативні наради - залежать від ситуації.

Внутрішньошкільний контроль і регулювання в управлінні.

Внутрішньошкільний контроль - це глибоке, всебічне вивчення і аналіз навчально-виховного процесу в загальноосвітньому закладі та координація на основі цього всіх відносин у колективі. Внутрішньошкільний контроль - це базова складова моніторингу навчально-виховного процесу навчального закладу. Зміст внутрішньошкільного контролю має такі напрями :

- виконання організаційно-педагогічних питань всеобучу;

• якість і хід виконання освітніх програм і державних освітніх стандартів;

• якість знань, умінь і навичок учнів;

• стан викладання навчальних дисциплін;

• стан і якість організації позаурочної виховної роботи;

• робота з педагогічними кадрами;

• ефективність спільної діяльності школи, сім'ї і громадськості з виховання учнів;

- виконання нормативних документів і прийнятих рішень.

Види і форми внутрішньошкільного контролю:

• оглядовий — ознайомлення за короткий час зі станом справ в навчальному процесі;

• попередній - з метою попередження можливих помилок учителя в підготовці та проведенні уроку чи виховного заходу;

• персональний - для надання допомоги молодим, недосвідченим педагогам, а також тим, хто отримав рекомендації за наслідками атестації;

• тематичний - контроль за розв'язанням певних педагогічних проблем (розвиток національної свідомості учнів, їх пізнавальної самостійності тощо);

• фронтальний - для перевірки в повному обсязі всієї системи роботи вчителя чи групи вчителів, його тривалість 2-3 тижні;

• класно-узагальнюючий - вивчення впливу різних учителів на учнів одного класу; причин відставання у навчанні, низької дисципліни;

- предметно-узагальнюючий — вивчення стану і якості викладання одного предмета в одному класі, на паралелі чи в кількох класах.

Використання керівництвом навчального закладу різних видів форм контролю дає змогу отримати різнобічну інформацію про стан навчально-виховного процесу і на цій основі кваліфіковано керувати педагогічним колективом.