1.4.Теорія місцевого самоврядування

Дата

Документ

Основні положення та зміни

1

2

3

7.12. 1990 р.

Закон Української РСР “Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування”

Вперше використовується термін “місцеве самоврядуван ня”, означено його систему. Запроваджено інститут комунальної власності та самостійність місцевих бюджетів. Відмінено підпорядкованість вищестоящій раді та уряду.

5.03. 1992 р.

Закон України “Про представника Президента України”

З метою зміцнення державної виконавчої влади створено інститут представників Президента України та місцеві державні адміністрації, які контролюють органи місцевого самоврядування з питань дотримання ними Конституції, законів України та Указів Президента України.

26.03. 1992 р.

Закон України “Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування”

Роздержавлення місцевих рад, виведення їх із системи органів державної виконавчої влади. Надання обласним та районним радам статусу представницьких органів. Запроваджено поняття місцеве та регіональне самоврядування самоврядування”.

16.03. 1993 р.

Закон України – Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів і місцеве та регіональне самоврядування”

Делегування державою повноважень виконавчим комітетам відповідних рад має обов’язково супроводжуватися передачею їм фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

3.02. 1994 р.

Закон України “Про формування місцевих органів влади і самоврядування”

Місцеві державні адміністрації скасовано, але відновлено виконавчі комітети районних та обласних рад. Обласні, районні, Київська та Севастопольська міські ради одночасно стали виконувати функції органів державної влади.

6.08. 1994 р.

Указ Президента України “Про забезпечення керівництва структурами державної виконавчої влади на місцях”

Встановлено підзвітність і підконтрольність Президенту України голів рад та очолюваних ними виконавчих комітетів щодо питань здійснення ними делегованих повноважень державної виконавчої влади, що, відповідно, зміцнило систему органів державної виконавчої влади.

28.06.1994 р.

Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про формування місцевих органів влади і місцевого самоврядування”

Відмінено подвійний статус обласних, районних, Київської та Севастопольської міських рад, як органів місцевого самоврядування і одночасно органів державної влади. Встановлено, що голови місцевих рад та очолювані ними виконавчі комітети підпорядковані Кабінету Міністрів України, а також голові і виконавчому комітету ради вищого рівня у питанні здійснення делеговані їм повноваження державної виконавчої влади.

8.06. 1995 р.

Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття Конституції.

Відновлення вертикалі державної виконавчої влади та зменшення впливу парламенту на діяльність державної виконавчої влади. Регламентація підзвітності Президенту України, Кабінету Міністрів, а також головам державних адміністрацій вищого рівня голів рад та очолюваних ними виконавчих комітетів у питаннях здійснення делегованих їм повноважень державної виконавчої влади.

21.08.1995 р.

Указ Президента України “Про Положення про обласну, Київську, Севастопольську міську державну адміністрацію та Положення про районну, районну у

містах Києві та Севастополі державну адміністрацію”

Визначено повноваження державних адміністрацій, які не втручаються у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень. Крім того, районні та районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації контролюють здійснення головами та їхніми виконавчими комітетами сільських, селищних і міських рад делегованих їм повноважень державної виконавчої влади.

30.12.1995 р.

Указ Президента України “Про делегування повноважень державної виконавчої влади головам та очолюваним ними виконавчим комітетам сільських Рад”

Сформульовано чіткий перелік повноважень державної виконавчої влади, що делегуються головам та очолюваним ними виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад. Причому здійснення їх є обов'язковим і за невиконання або неналежне виконання вони несуть відповідальність перед Президентом України, Кабінетом Міністрів, а також головами відповідних державних адміністрацій.

28.06.1996 р.

Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України

Закріплення існування М.С.в Україні та встанов лення переліку найважли віших повноважень органів М.С. Сформульо вано визначення основ них засад функціону вання місцевих бюджетів - матеріальної та фінансової основи самоврядуван ня. для здійснення органами М.С. делегованих повноважень гарантується фінансування.

21.05.1997 р.

Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”

Конкретизація положень про М.С., його принципів.

Визначено: систему, гарантії реалізації та захисту М.С.; правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб. Встановлення повноважень органів М.С.та відповідальності за неналежне виконання.

09.04.1999р.

7.06.

2001 р.

21.06. 2001

р.

11.07.2001 р.

11.07.2001 р.

Закон України “Про місцеві державні адміністрації”

Означено порядок організації, повноваження та порядок діяльності місцевих органів виконавчої влади, їхню співпрацю з органами М.С.та неприпустимість втручання у повсякденну діяльність по здійсненню власних повноважень. Оговорено, що місцеві державні адміністрації можуть здійснювати повноваження М.С., делеговані їм відповідними радами.

07.06.2001р.

Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування”

Визначає: поняття, принципи, порядок проходження і припинення, правовий статус посадових осіб і їх матеріальне та соціально-побутове забезпечення, відповідальність зпорушення законодавства.

21.06.2001p.

Бюджетний кодекс України

Перший системний, цілісний правовий акт, який започатковує кардинальні зміни в бюджетному процесі.

11.07.2001p.

Закон України “Про статус депутатів місцевих рад”

Визначає правовий статус депутатiв М.С. як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, встановлює гарантії депутатської діяльності та порядок відкликання депутата місцевої ради.

11.072001p.

Закон України “Про органи самоорганізації населення”

Визначає правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення.

1998p.

Концепція адміністративної реформи

Метою є поетапне створення такої системи державного управління, що забезпечить становлення України як високо розвинутої, правової, цивілізованої європейської держави.