36.Визначте сутність, економічну роль та види застави при банківському інвестиційному кредитуванні.

Застáва  — один із засобів забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого рухомого або нерухомого майнапереважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 ЦКУ) Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Застава виникає на підставі договору, закону чи рішенні суду.

Види застави:

1) іпотека (застава нерухомого майна – Закон України „Про іпотеку” від 5.06.2003 р.;

2) товарів в обороті або у переробці;

3) заклад (застава рухомого майна);

4) майнових прав (орендатора, замовника з договору-підряду,комісіонера з договору комісіі);

5) цінних паперів.

Роль застави: 1) застава – вторинне джерело повернення кредиту; 2) застава – є стимулом для позичальника до повернення заборгованості; 3) застава – це джерело інформації про бізнес позичальника; 4) застава – як чинник, що обмежує нарощення забезпеченої кредит.заборг.

37. Охарактеризуйте вимоги до застави при інвестиційному кредитуванні.

При роботі із забезпеченням кредиту рекомен-дується додер­жу-ся вимог, визначених нижче.

1. Заставник повинен бути власником майна, що приймається під заставу, або мати право повного господарського володіння чи оперативного управлі-ння цим майном.2.Предмет застави має бути: високоліквідним, тобто вільно конвертув-ся в грош кошти;• придатним до тривалого зберігання (протя-гом строку користування позичкою);• за стабільни-ми цінами;• низьковитратним щодо зберігання та реалізації;• легкодоступним для контролю,

3.Не можуть бути предметом застави:• націона-льні, культурні та історичні цінності, що перебу­ва-ють у державній власності і занесені або підляга-ють зане­сенню до Держ реєстру національного культурного над­бання; вимоги, що мають особис-тий характер (тобто права, що не мають майнового змісту та не можуть бути відчужені від носіїв, наприклад, авторське), а також ін вимоги, застава яких заборо­няється законом;• об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законода-вчими актами;• майно і кошти благодійних організа-цій;• приватизаційні папери.

Особливістю інвестиційного кредитування є те, що предметом застави може бути тільки реальне (матеріальне) майно підприєм­ця (рухоме та нерухоме). Фінансові активи приймаються банком лише як додаткові.

Предмет застави не повинен бути переданий у заставу по ін­ших зобов'язаннях позичальника або бути предметом інших зо­бов'язань, у тому числі договору оренди чи лізингу. Одночасно в дог застави з б-м повинно бути передбачено, що наступ­ні застави майна, яке передано у заставу банку, не допускаються.

У випадку, коли підприємство надає в заставу державне май­но, то воно має отримати дозвіл на заставу в Фонді держмай­на України.

38. Охарактеризуйте основні методи(принципи) оцінки заставного майна при інвестиційному кредитуванні.

Застáва  — один із засобів забезпечення зобов'язань. В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого рухомого або нерухомого майнапереважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (ст. 572 ЦКУ) Заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому. Застава виникає на підставі договору, закону чи рішенні суду.

Принципи оцінки заставного майна: 1)заміщення – максимальна вартість визначається мінімальною вартістю, за якою може бути придбаний інший аналогічний об’єкт нерухомості; 2) очікування – визначення вартості майбутнього доходу, який може бути отриманий від володіння даним об’єктом нерухомості; 3) внеску – визначення як змінить вартість об’єкту нерухомості внаслідок наявності або відсутності будь-якого покращення діючих факторів виробництва; 4)залежності – місце розташування впливає на вартість; 5)зміни – вартість об’єкта не стабільна,змінюється з часом; 6) попиту та пропонування – за наявності збалансованого попиту та пропозиції ринкова ставка визначає вартість виробництва на спорудження об’єктів нерухомості.