Лекция 2. Рахунки бухгалтерського обліку .

ЗМІСТ

Вступ.

1. Призначення і будова бухгалтерських рахунків.

2. Синтетичний і аналітичний облік

3. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

4. Подвійний запис на рахунках

Заключення.

Вступ

Бухгалтерський баланс надає важливу інформацію про наявні ресурси підприємства. Проте для оперативного керів­ництва необхідна постійна інформація про зміни цих ресурсів та їх джерел, які відбуваються в процесі господарської діяль­ності. Для цього потрібно відображати кожну операцію в певній послідовності. Відображення господарських операцій безпосередньо у бухгалтерському балансі практично недо­цільне, оскільки після кожної з них довелось би складати новий баланс. Крім того, баланс не може забезпечити одержання уза­гальненої інформації про обсяг змін по кожній групі засобів або їх джерел. І, нарешті, баланс відображає стан засобів гос­подарства тільки у грошовому вимірнику, облік же матеріаль­них цінностей потребує ще і натуральних вимірників. Тому по­точний облік змін засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків,

1. Призначення і будова бухгалтерських рахунків.

Рахунки бухгалтерського обліку є способом групування госпо­дарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю і змінами засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності.

Систематизація і групування господарських операцій на ра­хунках забезпечує безперервну інформацію про їх здійснення і результати діяльності, необхідну для оперативного керівницт­ва, контролю й аналізу. Для цього для кожної економічно однорідної групи засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності відкриваються окремі рахунки ("Основні засоби", "Каса", "Виробництво", "Товари", "Статутний капі­тал" тощо).

Залежно від характеру облічуваних об'єктів записи на рахун­ках можуть здійснюватися у різних вимірниках (натуральних, трудових), але з обов'язковим використанням грошового ви­мірника з метою узагальнення різнорідних засобів і процесів.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, що на них обліковуються, і завданнями обліку.

Господарські операції, незалежно від їхнього економічного змісту, завжди спричиняють збільшення або зменшення певних видів засобів або джерел їх формування. Так, наприклад, рух грошових коштів характеризується надходженням їх у касу (збільшення) або виплатою їх із каси (зменшення); рух матеріалів — це надходження на склади підприємства (збільшення) або витрачання для потреб виробництва (змен­шення); заборгованість (наприклад, постачальникам) також ха­рактеризується ЇЇ збільшенням або зменшенням (при погашенні боргу) тощо.

Збільшення і зменшення господарських засобів та їхніх дже­рел в результаті господарських операцій відображається на рахунках окремо. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийня­то зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають умовним терміном "дебет", а праву — "кре­дит". Назву рахунка пишуть посередині таблиці. Схематично будову рахунка можна показати так :

Д Назва рахунка К

Для повного уявлення про облічуваний об'єкт на кожному рахунку перш за все записують початковий стан засобів або їх джерел, що називається початковим залишком або початковим сальдо. Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів та їх джерел При цьому збільшення облічуваного об'єкта записують на одній стороні рахунка, а зменшення - на іншій. Маючи інформацію про по­чатковий залишок облічуваного об'єкта та зміни протягом звітного періоду, визначають його залишок на кінець звітного періоду.

Бухгалтерський баланс, як відомо, вділяється на дві частини: актив, у якому відображають наявні господарські засоби, і пасив, — де показують джерела їх формування. Відповідно до цього і всі рахунки бухгалтерського

обліку поділяють на активні і пасивні. Активні рахунки при­значені для обліку наявності і змін засобів господарства, па­сивні — для обліку наявності і змін джерел господарських засобів. При відкритті рахунків в них записують початкові залишки (сальдо) на підставі даних статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в балансі у лівій частиш — активі, то і залишки засобів на активних рахунках записують також у лівій частині — по дебету. Джерела господарських засобів відображаються у балансі в правій частині (пасиві), отже, і залишки джерел засобів на пасивних рахунках також записують на правій сто­роні рахунка — по кредиту. Активні рахунки завжди мають де­бетове сальдо, пасивні — кредитове. У цьому полягає один із взаємозв'язків між балансом і рахунками. на кожний вид засобів, що відображений в балансі активною статтею, відкривають активний рахунок, на якому початковий залишок (сальдо) записують по дебету. Для обліку кожного джерела господарських засобів, відображеного пасивною статтею балансу, відкривають пасивний рахунок, по­вий залишок (сальдо) на якому записують по кредиту. При цьому сума всіх дебетових залишків активних рахунків відображає загальну вартість господарських засобів і дорівнює підсумку активу балансу. Відповідно сума кредитових залишків рахунків відображає загальну суму джерел засобів і є підсумком пасиву балансу. Отже, загальна сума всіх дебетових залишків активних рахунків дорівнює сумі кредитових залишків пасивних рахунків (оскільки підсумок активу балансу тотожний підсумку пасиву).Для забезпечення контролю за господарською діяльністю підприємства важливо мати відомості не тільки про залишки господарських засобів та їхніх джерел, а й про обсяг господарських операцій за звітний період, тобто величину здійснених оборотів (наприклад, обсяг затрат на виробництво, випуск продукції, реалізацію). Тому періодично, як правило, в кінці місяця, підраховують підсумки записів операцій на дебеті і кредиті рахунків, що називаються оборотами по рахунках.

Підсумок дебетових записів на рахунку називається дебетовим оборотом, а підсумок кредитових записів - кредитовим. Дебетові і кредитові обороти рахунків показують рух окремих засобів, їхніх джерел, господарських процесів за певний час. Для більшої наочності дебетовий і кредитовий обороти розміщуюгь на рахунку під рискою в одному рядку один проти одного. Якщо немає записів, на місці, де треба зазначити суму ставлять риску.

Після запису операцій на рахунках треба визначити стан засобів, їхніх джерел на кінець звітного періоду, тобто встановити кінцеві залишки (сальдо) на рахунках. Кінцевий залишок визначають виходячи з початкового залишку (сальдо) рахунка.

На активних рахунках на дебеті відображають залишок господарських засобів на початок місяця і збільшення їх, а на кредиті зменшення засобів.

Для визначення залишку на кінець звітного періоду на активному рахунку до суми початкового дебетового залишку додають суму дебетового обороту (збільшення засобів) і від знайденої суми віднімають суму кредитового обороту (зменшення засобів)

В активних рахунках кінцевий залишок, як і початковий, може бути тільки дебетовим. Він показує наявність відповідного виду засобів на звітну дату. При цьому в актив­них рахунках може бути:

1) дебет більший за кредит (тобто сума початкового дебето­вого залишку і дебетового обороту більша за суму кредитового обороту). Тоді різниця між ними показує кінцевий дебетовий залишок (наявність засобів) на кінець звітного періоду;

2) дебет дорівнює кредиту (тобто сума початкового дебето­вого залишку і дебетового обороту дорівнює сумі кредитового обороту). У цьому разі кінцевого залишку не буде і рахунок вважається закритим (відповідного виду господарських засобів на кінець звітного періоду немає).

На пасивних рахунках на кредиті відображають залишок джерел господарських засобів на початок звітного періоду і збільшення їх, а на дебеті — зменшення джерел засобів. Для визначення залишку на кінець звітного періоду на пасивному рахунку необхідно до початкового кредитового сальдо додати суму кредитового обороту (збільшення) і від одержаної суми відняти суму дебетового обороту (зменшення).

На пасивних рахунках кінцевий залишок, як і початковий, може бути тільки кредитовим. Він свідчить про наявність пев­ного виду джерел утворення засобів на звітну дату.

На пасивних рахунках може бути:

1) кредит більший за дебет (тобто сума початкового креди­тового залишку і кредитового обороту більша за суму дебето­вого обороту). В цьому разі різниця між ними показує кінцевий кредитовий залишок певного виду джерел засобів на кінець звітного періоду;

2) кредит дорівнює дебету (тобто сума початкового кредито­вого залишку і кредитового обороту дорівнює сумі дебетового обороту). В цьому разі кінцевого залишку не буде І рахунок вважається закритим (певного виду джерел господарських засобів на кінець звітного періоду немає).

Дебет і кре­дит активних і пасивних рахунків мають різне значення. Так, на дебеті активного рахунка записують збільшення засобів гос­подарства, а пасивного рахунка — зменшення джерел засобів; на кредиті пасивного рахунка записують збільшення джерел засобів, активного — зменшення господарських засобів. Ак­тивні рахунки мають залишок тільки дебетовий (оскільки не можна використати засобів більше, ніж їх надійшло); пасивні рахунки — тільки кредитовий (оскільки джерела засобів обме­жуються наявними господарськими засобами).

У системі рахунків бухгалтерського обліку використовується невелика група активно-пасивних рахунків, на яких одночасно обліковують засоби господарства і їхні джерела, а відповідно, вони поєднують ознаки активних і пасивних рахунків (напри­клад, рахунок "Нерозділений прибуток (непокриті збитки)". В практиці обліку активно-пасивні рахунки мають обмежене за­стосування. В кінцевому результаті записи на рахунках підпорядковані одному порядку, який роз­глянуто на прикладах активних і пасивних рахунків.

Отже, на відміну від балансу, який характеризує стан госпо­дарських засобів та їхніх джерел на звітну дату, у системі ра­хунків ці засоби і джерела відображаються і контролюються безперервним виявленням у них змін, що відбуваються у ре­зультаті господарських операцій. Тому система рахунків в їхньому взаємозв'язку створює передумови для балансового узагальнення ресурсів підприємства за їх складом і розміщенням та джерелами формування на відповідну дату.

2. Синтетичний і аналітичний облік.

Групування засобів, їх джерел і господарських процесів здійснюється на рахунках з більшим або меншим ступенем деталізації. Рахунки бухгалтерського обліку, які відкривають на підставі статей балансу для обліку господарських засобів та їх джерел називають синтетичними.

План рахунків бухгалтерського обліку, його значення

і принципи будови .

Важливе значення для одержання різнобічної інформації, потрібної для управління і контролю, має застосування науково обґрунтованого плану рахунків. Під планом рахунків розуміють систематизований перелік рахунків який визначає організацію бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах з метою надання інформації, необхідної для управління і контролю. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про впровадження програми реформування системи бухгалтерсько обліку із застосуванням міжнародних стандартів" Міністерством фінансів України розроблений і затверджений (наказом від 30.11.1999, № 291) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Він є обов'язковим для всіх підприємств і організацій (крім банків і бюджетних установ).

Рахунки в Плані за економічним змістом згруповані у дев’ять класів:

1 "Необоротні активи",

2 "Запаси",

3 "Грошові розрахунки та інші активи",

4 "Власний капітал і забезпечення зобов'язань",

5 "Довгострокові зобов'язання",

6 "Поточні зобов'язання",

7 "Доходи і результати діяльності",8 "Витрати за елементами",

9 "Витрати діяльності"

У 0-ий клас (нульовий) виділено забалансові рахунки.

Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності. Тому в Плані розмежовано балансові рахунки, які об'єднані в класи за розділами активу (1, 2, 3 класи) і пасиву балансу (4, 5, 6 класи) і номінальні рахунки, необхідні для обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємства (7, 8 і 9 класи). Таким чином, показники розділів балансу заповнюються за даними рахунків 1 – 6 класів, показники Звіту про фінансові результати — за даними рахунків 7 – 9 класів.

До синтетичних рахунків, які потребують більшої деталізації об’єктів що обліковуються, Планом рахунків передбачені субрахунки, які визначають напрямки подальшої деталізації обліку, показують, в якому розрізі треба групувати показники рахунків аналітичного обліку в межах того або іншого синте­тичного рахунка, щоб мати інформацію, необхідну для уп­равління, складання балансу та інших форм звітності.

Кожному синтетичному рахунку і субрахунку, крім назви, присвоєно номер (код), тобто умовне цифрове позначення. Ви­користання кодів рахунків значно прискорює і скорочує облікову роботу, а також є необхідною умовою при автомати­зованому опрацюванні облікової інформації на обчислюваль­них машинах.

У Плані рахунків використано децимальну систему нумерації (кодування) рахунків. Це значить, що максимально можлива кількість синтетичних рахунків в Плані — не більше 99, а кількість субрахунків до відповідних синтетичних рахунків — не більше 9. За кожним класом закріплено певну серію номерів (кодів) рахунків з урахуванням деякого резерву вільних номерів (на випадок, якщо виникне потреба в додаткових синтетичних рахунках).

Номери (коди) синтетичних рахунків — двозначні. Субра­хункам присвоєно порядкові номери (коди) в межах відповідного синтетичного рахунка. Номер (код) кожного суб­рахунку складається з номера синтетичного рахунка і порядко­вого номера самого субрахунку. При цьому перша цифра но­мера (коду) субрахунку означає номер класу, друга — номер синтетичного рахунка, третя — номер субрахунку.

Наприклад, код 103 означає: 1 — клас "Необоротні активи", О — номер синтетичного рахунка "Основні засоби", 3 — номер субрахунку "Будівлі і споруди"; код 201 означає: 2 — номер; класу "Запаси", 0 — номер синтетичного рахунка "Виробничі запаси", 1 — номер субрахунку "Сировина і матеріали" і т.д.

Економічний зміст і призначення окремих класів рахунків.

Рахунки класу 1 "Необоротні активи" призначені для обліку довгострокових інвестицій підприємства в матеріальні, нематеріальні і фінансові активи. До них належать рахунки: 10 – "Основні засоби",

12 "Нематеріальні активи", 13 "Знос необоротних активів", 14 "Довгострокові фінансові інвестиції" 15 "Капітальні інвестиції" та ін.

Рахунки класу 2 "Запаси" призначені для обліку обороти матеріальних активів, що знаходяться в різних операційні циклах підприємства (запаси, виробництво, готова продукція. До них належать рахунки: 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні і швидкозношувані предмети", 23 "Виробництво", 26 " Готова продукція", 28 "Товари" та ін.

Рахунки класу 3 "Грошові кошти, розрахунки та інші активи"

призначені для обліку оборотних фінансових активів (грошових коштів, фінансових інвестицій, коштів у розрахунках), а витрат майбутніх періодів. До них належать рахунки: І", 31 "Рахунки в банках", 33 "Інші кошти", 36 "Резерв сумнівних боргів", 39 "Витрати майбутніх періодів" та ін.

Рахунки класу 4 "Власний капітал і забезпечення зобов’язань" за своїм змістом об'єднуються в дві групи рахунків. Перша група рахунків (40 — 46) призначена для обліку об’єктів власного капіталу підприємства (рахунки 40 "Статутний капітал", 41 "Пайовий капітал", 42 "Додатковий капітал",43"Резервний капітал", 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)" та ін.). Друга група рахунків (47 — 49) призначена для обліку джерел фінансування майбутніх витрат і платежів (рахунки 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 48 "Цільове фінансування і цільові надходження").

Рахунки класу 5 "Довгострокові зобов'язання" призначені для обліку зобов'язань, які виникають у підприємства протягом операційного циклу діяльності підприємства (постачання, ви-ва, реалізації тощо) строком погашення більше 12 місяців після дати складання балансу. До них належать рахунки: 50 "Довгострокові позики", 51 "Довгострокові векселі видані",

52 "Довгострокові зобов'язання з оренди", 54 "Відстрочені податкові зобов'язання" та ін.

Рахунки класу 6 "Поточні зобов'язання" призначені для обліку зобов'язань, які будуть погашені у звичайному порядку операційної діяльності підприємства протягом 12 місяців від дати балансу. До них належать рахунки: 60 "Короткострокові позики ", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 64 "Розрахунки по податках і платежах", 65 "Розрахунки по страхуванню", 66 "Розрахунки по оплаті праці" та ін.

Рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності" і класу 9 " витрати діяльності" призначені для складання Звіту про фінансові результати. Тому для кожної статті Звіту передбачений окремий рахунок:

70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 72 "Дохід від участі в капіталі", 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та ін.

Рахунки класу 8 "Витрати за елементами" призначені для відображення витрат за елементами: 80 "Матеріальні витрати",81"Витрати на оплату праці", 82 "Відрахування на соціальні заходи", 83 "Амортизація",

84 "Інші операційні витрати" та ін. Підприємства можуть одночасно використовувати рахунки класів 8 і 9, що дасть змогу системно одержувати інформацію, потрібну для заповнення відповідного розділу Звіту про фінансові результати, а потім перегрупувати ці витрати за видами діяльності і центрами відповідальності.