4.Органи досудового слідства.
Відповідно до ст. 102 КПК до органів досудового слідства віднесені слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції, слідчі органів безпеки. Досудове слідство провадиться у всіх справах, за винятком справ приватного обвинувачення, які порушуються судом не інакше, як за скаргою потерпілого, і провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, крім випадків, коли ці злочини вчинені неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд.
Чинним кримінально-процесуальним законодавством визначена підслідність кримінальних справ, які розслідують слідчі різних відомств. Найбільшу кількість складів злочинів розслідують слідчі органів внутрішніх справ (ч. 2 ст. 112 КПК). Слідчі прокуратури провадять досудове слідство у справах, перелік яких визначений ч. 1 ст. 112 КПК, а також у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", та особами, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад, працівниками правоохоронних органів. За постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися й інші злочини.
У справах про злочини проти основ національної безпеки України, проти громадської безпеки, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку досудове слідство провадиться слідчими органів СБУ (ч І ст. 112 КПК).
Слідчі податкової міліції здійснюють досудове слідство у справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, фіктивне банкрутство та деяких інших, визначених у ч. 4 ст. 112 КПК.
Незалежно від підслідності, органи досудового слідства мають однакові процесуальні права і обов'язки, здійснюють розслідування кримінальних справ за чітко визначеною процесуальною формою, яка передбачає черговість і процесуальний порядок проведення слідчих дій, диференціацію процесуальної форми залежно від категорії кримінальних справ (суспільно-небезпечні діяння, вчинені малолітніми чи особами, які визнані неосудними).
Слідчий зобов'язаний в кожному випадку виявлення ознак злочину порушити і прийняти до свого провадження кримінальну справу, провести об'єктивне розслідування з метою розкриття злочину, встановлення об'єктивної істини, захисту прав і законних інтересів громадян, відшкодування завданої злочином шкоди, виявлення й усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, забезпечення правильного застосування закону.
Слідчий вправі здійснювати самостійно всі слідчі й інші передбачені законом процесуальні дії в межах встановленої компетенції.
Для реалізації своїх прав і обов'язків слідчому надані широкі процесуальні повноваження. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про проведення слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.
Нормами КПК встановлені випадки, коли слідчий обов'язково має одержати згоду прокурора на проведення ряду процесуальних дій. Так згода може бути надана у вигляді санкціонування, погодження і затвердження. Зокрема, санкція прокурора потрібна у випадках відсторонення обвинуваченого від посади (ч. 2 ст. 147 КПК), проведення обшуку в нежитловому приміщенні (ч. З ст. 177 КПК), виїмки документів, що становлять державну та/або банківську таємницю (ч. З ст. 178 КПК). Погодження прокурора вимагають: направлення слідчим справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності і від покарання за нереабілітуючими обставинами (ст. 7—10 КПК), обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ч.2 ст. 1652 КПК) тощо. Крім того, чинним кримінально-процесуальним законодавством України передбачено необхідність затвердження прокурором рішення слідчого про ексгумацію трупа (ч. 2 ст. 192 КПК), про визначення конкретного строку для ознайомлення з матеріалами справи (ч.5 ст. 218 КПК); затвердженню прокурором підлягає також складений слідчим обвинувальний висновок (п. 11 ч. 1 ст. 227 КПК).
Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами і громадянами.
Слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукових та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими (ч. 3 ст. 114 КПК).
Розслідуючи кримінальну справу, слідчий проводить передбачені КПК слідчі дії (допит, огляд місця події, призначення експертизи та інші) з метою встановлення обставин, що підлягають доказуванню. До них чинним КПК піднесені: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння (ст. 64 КПК); причини та умови, що сприяли вчиненню злочину (ст. 23 КПК). Вказані обставини визначаються як предмет доказування у кримінальній справі. Встановивши їх, орган досудового слідства приймає у справі остаточне процесуальне рішення:
складає обвинувальний висновок і направляє справу прокурору для затвердження і подальшого направлення справи до суду для розгляду по суті;
у випадку визнання особи неосудною виносить постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, яка також затверджується прокурором;
виносить постанову про закриття кримінальної справи, якщо ним встановлені обставини, що виключають провадження в кримінальній справі. Вичерпний перелік цих обставин передбачений у ст. 6 КПК.
Таким чином, діяльність органів дізнання й досудового слідства спрямована на дослідження обставин вчиненого злочину, його всебічне, повне й об'єктивне розслідування з метою встановлення особи, яка вчинили злочин, і притягнення її до кримінальної відповідальності. Така кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання й досудового слідства здійснюється залежно від її специфіки (наприклад, розслідування злочину, вчиненого на визначеній території військової частини чи режимного об'єкта, які охороняються), поставлених перед ними завдань, у межах їх повноважень (так, органи дізнання уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність, але не можуть винести постанову про притягнення особи як обвинуваченої). Натомість слідчий не уповноважений здійснювати здійснювати оперативно-розшукову діяльність.
Органи досудового слідства - слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції, слідчі органів безпеки, які в межах підслідності кримінальних справ здійснюють досудове слідство у всіх справах, за винятком справ приватного обвинувачення і провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, крім випадків, коли такі злочини вчинені неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні або психічні вади не може сама здійснювати своє право на захист, а також коли це визнає за необхідне прокурор чи суд.
Обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі, - подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння; становлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.
Практичне заняття №5 (2 год.)