25. Інституційно-правові засади міжнародного співробітництва держав американського та карибського регіону для забезпечення миру та безпеки

ОАД – Організація американських держав. ОАД була заснована в 1948 році Метою діяльності ОАД було проголошено, зокрема, мир і процвітання країн Західної півкулі. створено в 1992 р. Комісію ОАД з безпеки - військові питання, а проблеми розвитку. Статутні цілі організації:

• підтримання миру і безпеки на континенті;

• мирне врегулювання спірних питань між державами-членами;

• організація спільних дій проти агресії;

Серед інших органів ОАД діє Міжамериканська Рада оборони, яка займається плануванням колективної оборони континенту. У 1986 р. створено Міжамериканський комітет з боротьби із розповсюдженням наркотиків. У межах досягнення безпеки у Західній півкулі, ОАД 3 1991 р. займається питаннями контролю і скорочення озброєнь, що відповідає у цілому вимогам сучасної світової політики. Для ОАД залишається важливим завдання щонайшвидшого прийняття конкретних зобов'язань у цій сфері, що дозволить звільнити значні кошти для розвитку всього

• Субрегіональна Андська група(з 1969 р.)- спільну боротьба з наркобізнесом

• У березні 1991 р. президенти Аргентини, Бразилії, Уруг­ваю і Парагваю підписали договір про створення Спільного ринку країн півдня Америки (МЕРКОСУР) - МЕРКОСУР з Росією. 16 грудня 2003 року міністри закордонних справ країн Південного спільного ринку та Росії підписали спільну заяву про співробітництво. У ній підкреслюється необхідність поглиблення та диверсифікації політичного діалогу між Росією та членами об'єднання, взаємодії в різних сферах. Як зазначається в заяві, Росія та країни МЕРКОСУР планують створити механізм політичного діалогу та співпраці для вирішення низки важливих завдань, серед яких взаємодія в межах багатосторонніх форумів з питань міжнародного миру та безпеки, міжнародного тероризму, незаконного продажу наркотиків та організованої злочинності; бізнес-форум ГУУАМ — ОЧЕС — МЕРКОСУР, що відбувся в Криму 3—4 липня 2003 року

• Північноамериканської зони вільної торгівлі і (НАФТА) за участю США, Канади і Мексики – енергетична безпека;

26. Інституційно-правові засади міжнародного співробітництва держав африканського регіону для забезпечення миру та безпеки

Організація Африканської єдності (ОАЕ), створена в 1963 р., налічує понад 50 держав-членів. Її інституційна система включає щорічну Асамблеї глав держав і урядів, що збираєтьсядвічі на рік Рада міністрів (на рівні міністрів закордонних справ,що базується в Аддіс-Абебі (Ефіопія), Генеральний секретаріат,спеціалізовані комісії (з соціально-економічних питань; по біженцям; з обороннихпитань; з посередництва, примирення і арбітражу).

Важливою сферою діяльності ОАЄ є врегулювання суперечок і непорозумінь, які виникають між окремими членами через терито­ріальні претензії, на етнічному, релігійному підґрунті та з інших причин. ОАЄ сприяла мирному врегулюванню низки конфліктів у взаємовідносинах між країнами-членамщ пом'якшенню напруги у внутрішньополітичному житті окремих африканських держав. ОАЄ проголосила принцип недопустимості насильницької зміни кордо­нів, які встановлені між африканськими державами. Однією із пер­ших суперечок, якою займалася ОАЄ, була алжиро-марокканська територіальна суперечка. Своєї найбільшої гостроти вона набула у 1963 р., однак тільки у 1972 р. її вдалося вирішити. Успішно були вирішені ОАЄ і суперечки між Кенією і Сомалі, між Гвінеєю і Кот-д'Івуаром, Руандою і Бурунді, Малі і Буркіно-Фасо та інші. Однак ще залишились такі проблеми і кризові ситуації в Африці, які ОАЄ до сих пір не вдалося розв'язати і досягти їх мирного врегулювання (сомалійсько-ефіопська територіальна суперечка, стосунки Марок­ко і Західної Сахари, положення у Чаді, Ліберії та ін.).

У резолюції "Загальне роззброєння", містилася колективна вимога про загальне і повіне роззброєння заради збереження миру і безпеки. За рекомендацією сесії Ради міністрів (Адіс-Абеба, 1963), яка прийняла резолюції "Роз­зброєння і ядерні випробування", майже всі африканські держав" приєднались до Договору 1963 р. про заборону випробування ядерної зброї, Перша сесія Асамблеї ОАЄ (Каїр, 1964) прийняла резолюцію про перетворення Африки на без'ядерну зону. Більшість країн — членів ОАЄ підписали Договір 1968 р. про нерозповсюдження ядерної зброї. ОАЄ добивається перетворення Індійського океану на зону миру-учасники 17-ої сесії Асамблеї (Фрітаун, 1980) у спеціальній резолюції^і висунули вимогу демілітаризації Індійського океану і повернення Маврикію о. Дієго-Гарсія, який був у 1965 р. перетворений на потужну базу військово-морського флоту і військово-повітряних сил США.

Африканський Союз— міжурядова організація, що складається з 53 африканських країн. Організація була заснована 9 липня 2002 року з центром Аддис-Абеба, столиця Ефіопії. Серед планів Африканського Союзу введення єдиної валюти (афро) та створення спільних збройних сил, Метою Союзу є допомога забезпечення в країнах Африки демократії, прав людини і стабільної економіки та, особливо, забезпечення припинення всіх міжафриканських конфліктів та створення ефективного спільного ринку.

Згідно з Установчим актом Африканського союзу цілями організації є:

• зміцнення єдності та солідарності африканських держав і народів Африки;

• захист суверенітету, територіальної цілісності та незалежності держав-членів;;

• сприяння міжнародному співробітництву у відповідності до Статуту ООН і Загальної декларації прав людини;

• зміцнення миру, безпеки та стабільності на континенті;

• зміцнення та захист прав людини відповідно до Африканської хартії прав людини та народів

принципами діяльності організації є:

• суверенна рівність і взаємозалежність між державами-членами Африканського союзу;

• повага державних кордонів, які існували на момент отримання державами незалежності;

• вироблення спільної оборонної політики для африканського континенту;

• мирне вирішення конфліктів між державами-членами Союзу допомогою відповідних заходів, схвалених Асамблеєю Африканського Союзу;

• заборона на застосування сили і погрози силою між державами-членами Союзу;

• невтручання держав-членів у внутрішні справи інших держав;

• право Союзу втручання в справи держави-союзу за рішенням Асамблеї організації в разі військових злочинів, геноциду і злочинів проти людяності;

• мирне співіснування держав-членів та їх право існувати в світі і безпеки;

• право держав-членів звернутися до організації з проханням про її втручання в справи держави з метою відновлення миру та безпеки;

Першою військовою операцією АС на територію країни-члена було розміщення миротворців із ПАР, Ефіопії та Мозамбіку в Бурунді в травні 2003 року з метою забезпечення виконання мирного договору (див. Місія Африканського Союзу в Бурунді). Війська АС також були направлені до Судану із спробою забезпечити перемир'я у Дарфурському конфлікті. (2008) - направлення військ до Сомалі, куди вже прибули миротворці з Уганди.