- •1.Вступ.
- •2.Огляд літератури
- •2.1. Порошки як лікарська форма, їх біофармацевтична оцінка, класифікація.
- •2.2. Стадії технологічного процесу приготування простих і складних порошків. Стадії ехнологічного процесу виготовлення порошків, їх характеристика
- •Стадії технологічного процесу виготовлення порошків, їх характеристика
- •2.3. Фактори, що впливають на порядок змішування інгредієнтів при приготуванні складних порошків.
- •2.4. Апаратура, що використовується для подрібнення, змішування і дозування порошків.
- •2.5. Приготування простих порошків
- •2.6. Приготування порошків з отруйними і сильнодіючими речовинами. Тритурації, їх приготування, зберігання і використання для приготування порошків.
- •2.7. Приготування порошків з різними лікарськими речовинами, що відрізняються фізико – хімічними властивостями.
- •2.7.1. Легкопилючі речовини та введення їх в порошки;
- •2.7.2. Забарвлюючі та барвні речовини і виготовлення із ними порошків;
- •2.7.3. Важкоподрібнюючі речовини та прийоми, що дозволяють ввести їх в порошки;
- •2.7.4. Введення в порошки рідких інгредієнтів та густих екстрактів;
- •2.8. Оцінка якості, упаковка та зберігання порошків.
- •2.9. Вдосконалення технології порошків.
- •3. Експериментальна частина.
- •3.1. Аналіз рецептури порошків в даній аптеці залежно від складу, фізико – хімічних властивостей інгредієнтів.
- •3.2. Технологія окремих прорисів багатокомпонентних порошків (4-5 прорисів).
- •3.3. Шляхи оптимізації приготування порошків:
- •3.3.1. Використання напівфабрикатів для приготування порошків;
- •3.3.2. Використання засобів малої механізації на різних стадіях приготування порошків;
- •3.3.3. Приготування порошків із затрудненою технологією. Усунення несумісних поєднань компонентів при готуванні порошків.
- •4. Висновки та рекомендації.
- •5. Література.
3.3.1. Використання напівфабрикатів для приготування порошків;
Порошки з напівфабрикатів. Напівфабрикати – спеціальні внутрішньоаптечні заготівлі порошкових сумішей із двох чи більш лікарських речовин, складених у тих же співвідношеннях, що і прописи, які найбільше і найчастіше зустрічаються. При готуванні лікарських препаратів до відповідного напівфабрикату додають ті чи інші інгредієнти відповідно до рецептурного пропису.
Використання напівфабрикатів, що являють собою технічно оброблені напівпродукти, істотно скорочує час, затрачуваний на приготування складних порошків, що сприяє підвищенню їх якості і прискоренню відпустки ліків з аптеки.
У вигляді напівфабрикатів готують тільки такі лікарські суміші, які найбільш часто повторюються в рецептах аптек і являють собою раціональні (з огляду їх сумісності) сполучення лікарських речовин, що не змінюються при зберіганні протягом визначеного часу. Періодично прописи напівфабрикатів переглядають. Для кожного напівфабрикату повинні бути встановлені умови і допустимий граничний термін його зберігання.
Для попередження розшарування їх варто насипати в штангласи доверху як можна повніше. При зберіганні в аптеці їх необхідно періодично перемішувати в ступці.
Прикладом використання напівфабрикату в роботі аптеки є готування лікарського препарату за таким прописом:
Rp.: Dimedroli
Papaverini hydrochloridi ana 0,02
Glucosi 0,3
Misce, fiat pulvJS
Da tales doses №20
Signa. По 1 порошку 3 рази в день.
Напівфабрикат – папаверину гідрохлорид і димедрол нарівно.
Розрахунок: Димедролу 0,02 х 20 = 0,4 г
Папаверину гідрохлориду 0,02 х 20 = 0,4 г
суміші 0,4 + 0,4 = 0,8 г Глюкози 0,3x20 = 6,0 г
Розважування: 0,02 + 0,02 + 0,3 = 0,34 г.
Готують за правилом змішування складних порошків. У ступці розтирають 6,0 г глюкози і частину висипають на капсулу, залишивши в ступці приблизно 0,8 г. Додають 0,8 г напівфабрикату і ретельно перемішують до однорідності, потім частинами додають решту подрібненої глюкози. Розважують по 0,34 г. на 20 доз у парафіновані капсули. Оформляють до відпуску.
3.3.2. Використання засобів малої механізації на різних стадіях приготування порошків;
ЗАСОБИ МАЛОЇ МЕХАНІЗАЦІЇ (З.м.м.) — пристрої та апарати, які використовують в аптечному виробництві з метою прискорення процесу приготування ліків, полегшення роботи фармацевта та підвищення якості ліків. З.м.м. частіше застосовують у технологічних процесах, які потребують значних фізичних зусиль та займають тривалий час (подрібнення, змішування, розчинення, фільтрування, дозування), а також при допоміжних операціях. Раціонально використовувати З.м.м. при дрібносерійному приготуванні ліків. Як З.м.м. застосовують не тільки призначені спеціально для аптечного виробництва прилади, а й переобладнані, які використовують в інших галузях промисловості. Напр., на підготовчій стадії миття аптечного посуду застосовують мийні машини різної конструкції вітчизняного та зарубіжного виробництва, в яких використовується гідравлічний принцип миття (АРМ-1000, ММБ 3, «Лабор-19» та ін.). Зазвичай вони складаються з ванни для замочування та ополіскування посуду, сітчастих кошиків, пристосувань для фіксації посуду, водяного насоса тощо. Миття виконується шляхом занурення посуду у ванну з водою або методом шприцування. При виготовленні ЛП у формі порошку З.м.м. використовують для подрібнення, змішування та дозування лікарських речовин. Замість ступок для подрібнення застосовують малогабаритні млини різної конструкції, в яких подрібнення здійснюється лопатевими мішалками, що обертаються зі швидкістю до 24 тис. об/хв (апарати Ісламгулова та Лопатіна). Також використовують малогабаритні дискові або кульові млини (типу «Ексцельсіор», «Лабор-2181» та ін.), в яких одночасно з подрібненням здійснюється процес змішування компонентів пропису, або окремі змішувачі (ЗЦЛ-150, ЗЦЛ-9). Для прискорення дозування порошків розроблені дозатори порошків за масою (ДП-2, ДВА-1, 5 та ін.) та об’ємом (ложка-дозатор ТК-3, ДПР-2). Для дозування порошків використовують також прилад для автоматизованого розфасовування та упаковки ЛП у полімерну плівку, розроблений П.П. Печерським.