3.1. Балансовій метод

Балансовий метод планування – метод, який застосовують у плануванні для досягнення рівноваги у сферах виробничого й особистого споживання, зіставляючи ресурси (матеріальні, трудові, фінансові) і потреби в них. Система цих ресурсів в управлінні економікою дає змогу забезпечити збалансованість як окремих розділів, так і державного плану економічного і соціального розвитку країни загалом. За допомогою балансового методу планування розкривають економічні зв'язки, пропорції виробничого циклу, виявляють вузькі місця й диспропорції, встановлюють кількісні параметри дисбалансів у різних ланках економіки, передусім у співвідношеннях між платіжним попитом і його товарним забезпеченням, у зовнішньому платіжному балансі, в державному бюджеті та інших сферах.

Баланс будують у вигляді таблиці. У лівій її частині (активі) зазначають види засобів та їх розміщення, у правій (пасиві) – джерела й призначення цих засобів. Особливістю бухгалтерського балансу є рівність активу й пасиву, оскільки як в активі, так і в пасиві вказують одні й ті самі засоби, але в різних групуваннях в активі – за видами, у пасиві – за джерелами. Кожен елемент активу і пасиву (вид засобів або їх джерело) – це стаття балансу. Розрізняють статті активні – «основні засоби», «матеріали», «готова продукція», «каса» тощо і пасивні – «статутний фонд», «прибуток», «фонди економічного стимулювання» тощо. Статті балансу групуються в активі й у пасиві в певному порядку, що дає змогу контролювати використання засобів і аналізувати фінансовий стан підприємства, держави.

Усі види балансу можна звести до:

• матеріальних, або натуральних, балансів,

• балансів праці,

• вартісних, або фінансових, балансів,

• системи балансів, які входять до складу балансу народного господарства.

Матеріальні, або натуральні, баланси містять такі підгрупи, як баланси засобів виробництва, предметів споживання, виробничих потужностей, сільськогосподарської сировини, природних ресурсів. Кожна з підгруп може ще утворювати детальніші програми. Вартісний, або фінансовий, баланс містить зведений і фінансовий плани, касовий план Держбанку, Держбюджет усіх видів, баланс грошових доходів і видатків населення та ін. Особлива роль у плановому регулюванні економіки країни належить міжгалузевому балансу виробництва й розподілу суспільного продукту – методу економічного аналізу і планування пропорцій процесу розширеного відтворення в галузевому розрізі. При розробці й аналізі цього балансу широко використовують математичний апарат і сучасну електронно-обчислювальну техніку.

3.2. Нормативний метод

Нормативний метод – один з найбільш часто використовуваних методів планування. Суть його полягає в обґрунтуванні планових показників за допомогою різноманітних норм і нормативів.

Норма характеризує науково обґрунтовану максимально припустиму міру витрати ресурсу на одиницю продукції чи виду робіт (послуг) у прийнятих одиницях виміру, наприклад, витрати води на одного мешканця в літрах на добу;

Нормативи являють собою досить широкий спектр показників, що, як правило, характеризують або ступінь використання ресурсу (на одиницю площі, ваги та ін. ).

У фармацевтичній практиці нормативи використовуються при розміщенні аптечної мережі відносно кількості населення, яке повинно обслуговуватися аптекою, визначення норми праці деяких робітників аптеки, відстані між аптекою та ін.