До завдань планування товарообігу відносяться:

- визначення показників товарообігу:

- оборот з продажу, товарні запаси на початок і кінець періоду, надходження товарів;

- реалізація товарів, одноденний обсяг товарообігу; 

- визначення мінімального обсягу товарообігу, який забезпечити підприємству беззбиткову роботу;  - визначення загального обсягу товарообігу;  - визначення його структури, тобто обсягу реалізації окремих товарних груп, тому що регулювання товарообігу за окремими товарними групами дозволяє регулювати і суму одержуваної прибутку;  - вивчення динаміки зміни всіх показників товарообігу за аналізований період (у фактичних і порівнянних цінах);  - аналіз і оцінка асортиментної структури;  - визначення та оцінка факторів, що впливають на обсяг і структуру товарообігу ;  - аналіз товарооборачиваемости (час обігу товарів, дні оборотів, швидкість товарообігу, кількість оборотів); 

- забезпечення інформаційної бази для обгрунтування розрахунків показників товарообігу на запланований період. 

Планування товарообігу проводиться на основі даних звітності, кон'юнктурної інформації, вивчення стану торгівлі в окремих торгових точках, різних матеріалів нормативного характеру, встановлених планових показників.  Основою для планування товарообігу служать аналітичні показники: відносні величини динаміки товарообігу (відсотки зростання і приросту), питомі ваги окремих секторів торгівлі, частка окремих груп товарів в загальній сумі товарообігу, сума обороту на 1м торгової площі, рівень запасів у днях, оборотність коштів, вкладених в товарні запаси та ін.

Теорія планування визначає зміст процесу планування та системи прийняття управлінських рішень щодо розвитку та використання необхідних ресурсів. Вона включає принципи планування та систематизацію різновидів планів.

Процес планування включає такі етапи:

• визначення та аналіз проблем;

• визначення альтернативних варіантів рішень;

• вибір найбільш оптимального рішення;

• вибір технічних методів виконання;

• визначення цілей та програм дій, які містять конкретні заходи їх реалізації.

Для досягнення різних цілей призначені різні види і типи планів. Під видом плану слід розуміти одиницю класифікацій, яка відображає частину цілого або більш загального родового поняття. Тип – це зразок, модель, форма, якій відповідає відома група предметів або явищ.

2.2. Принципи планування

Принципи планування були викладені ще Анрі Файолем на початку 20 го століття. Це такі принципи, як: єдність, гнучкість, безперервність і точність. У нас час ці принципи були доповнені А. Аккофом ще одним ключовим елементом – участю.

Принцип єдності та координації базується на систему підході до діяльності організації та управління нею, що поєднує собі різні види ресурсів та технологій їх застосування. Всі складові елементи організації взаємодіють між собою і знаходяться під взаємним впливом і повинні розвиватися у напрямку єдиних цілей в умовах взаємної збалансованості та координації. Планування в аптеці, фармацевтичній фірмі здійснюється у різних напрямках: збут, фінанси, кадри, виробництво, матеріально-технічне забезпечення ті ін. Принцип єдності передбачає, що всі ці види планів повинні бути взаємопов’язані між собою.

Принципи участі тісно пов'язаний з принципом єдності. Цей принцип передбачає участь у плановій діяльності всіх учасників економічної організації. Це означає, що до процесу планування повинні залучатися всі, кого він стосується. Це дозволяє розширити уявлення всіх виконавців про поставленні завдання та можливості їх здійснення, покращує взаємодію і зацікавленість усіх учасників процесу управління у кінцевих результатах праці, внаслідок чого формується командний стиль управління і роботи.

Принцип безперервності базується на постійному і послідовному проведенні процесу планування – розроблені плани повинні безперервно приходити на зміну один одному. Обставини іноді складаються так, що виникає потреба переглянути плани періодично, погоджуючи їх з реальністю. Керівники повинні завжди бути готовими до корекції плану, зміни його і навіть до розробки нового плану, зміни його і навіть до розробки нового плану.

Принцип гнучкості взаємопов’язаний з принципом безперервності і полягає у тому, щоб надати планам та процесам планування можливості змінювати своє спрямування у разі виникнення непередбачених обставин. Для забезпечення цього принципу плани повинні мати деякі резерви, закладенні у допоміжних ресурсах, які можна порівняти з імовірним майбутнім ризиком.

 Принципи точності означає конкретизацію та деталізацію у тій мірі, в якій це дозволять зробити зовнішні та внутрішні умови діяльності фірми.

Принцип директивності передбачає обов’язковість виконання директивних заходів планів та пов’язаних з ними рішень.

Принцип реальності полягає в забезпеченні виконання плану різними видами ресурсів, управлінськими рішеннями і рядом інших необхідних засобів.