1963 Року в місті відкрито велику кіноконцертну залу «Україна», а 1974-го — новий цирк.
Музика
Академічна
У місті діють:
Філармонія
Оперний театр
університет мистецтв імені Івана Котляревського
Будинок органної i камерної музики
У Харкові народились композитори Олександр Щетинський, Віталій Губаренко, Валентин Бібік, музикознавці Григорій Ганзбург, Юрій Щербинин, диригенти Валерій Матюхін, Олексій Рябов та інші.
Розважальна
Серед відомих музикантів Харкова естрадної сцени:Людмила Гурченко
Сергій Бабкін («5'nizza»)
Андрій Запорожець («5'nizza», «SunSay»)
Олександр Чернецький («ГПД», «Разные люди»)
Сергій «Сер» Щелкановцев («КПП»)
Сергій «Чиж» Чіграков («Разные люди»)
Захар Май
Олександр Долгов («Дождь»)
Володимир Drago
«ТНМК»
«Оркестр Че»
Олексій Коломійцев та його сайд-проект «Esthetic Empire» «ТонкаяКраснаяНить»
«Spiritual Seasons»
«Drudkh»
«Tessaract»
«Nokturnal Mortum»
«Dub Buk»
«4. А. Й. К. А.»
«Kislorod»
«Гараж Ньютона»
«пАппУри»
«WE ARE»
«Дети капитана Гранта»
«Pur:Pur»
Артур Беркут «Ария»
«BKV project»
Фестивалі
Міжнародний щорічний книжковий фестиваль «Світ Книги».[13]
Міжнародний музичний фестиваль «Харківські асамблеї».
Міжнародний кінофестиваль «Харьковская сирень».
Щорічний фестиваль письменників-фантастів «Зоряний міст».
Щорічний етнографічний та музичний фестиваль «Печенізьке поле».
Міжнародний щорічний дитячий телевезійний фестиваль «Дитятко[1]».
Міжнародний щорічний дитячий фестиваль підводних зображень «Жива вода — Дельта»
Музеї
Харківський художній музей
У Харкові працюють численні музеї:
Харківський історичний музей;
Харківський художній музей;
Харківський літературний музей;
Музей археології та етнографії Слобідської України;
Харківський музей природи та багато інших.
Бібліотеки
До найбільших харківських бібліотек належать:
Державна наукова бібліотека імені Володимира Короленка в Харкові;
Наукова бібліотека Харківського Університету;
Харківська державна наукова медична бібліотека тощо.
Дивіться основну статтю: Бібліотеки Харкова.
Парки та заповідники
Харків має велику кількість парків і скверів, історія заснування і розвитку декотрих з яких налічує понад 100-літній період, та багатий природно-заповідний фонд.
Дивіться основні статті: Перелік об'єктів природно-заповідного фонду Харкова та Парки Харкова.
Спорт
У Xаркові діють Палаци спорту «Ювілейний», «Локомотив», палац водних видів спорту «Акварена», велосипедний трек «Динамо», 32 стадіони (серед них «Металіст», «Динамо», «Спартак», «Арсенал-Баварія» та ін.), дитяча залізниця «Мала південна».
2007 Року у місті засновано хокейний клуб «Харків», який виступає у вищій лізі чемпіонату України.
Один раз на рік у серпні в місті проводиться марафонський забіг «Марафон — визволення», присвячений дню визволення Харкова.
Двічі на рік у Харкові проходять шосейні велосипедні гонки. У травні багатоденна гонка на призи газети «Вечірній Харків», та на початку серпня велогонка «Золоті колеса».
Пам'ятки і пам'ятники
Благовіщенський собор (УПЦ)
Свято-Дмитрівський храм (УАПЦ(о))
Римо-католицький костел на вул. Гоголя
Зі старих будівельних пам'яток збереглися Покровський (1689) та Успенський (пошкоджений в середині 1930-их pp.) собори та деякі ін. будівлі 19 ст.
У Харкові є ряд пам'ятників: крім звич. сов., Т. Шевченкові (1935, скульптор М. Манізер, архітектор Й. Лангбард), М. Коцюбинському (проект Н. Рябініна, 1957), з давніших В. Каразіну (1906), М. Гоголеві (1909), пам'ятний знак воїнам УПА, пам'ятник репресованим кобзарям та ін.
Громадські організації
Харківська організація Національної спілки композиторів України [3]
Об'єднання творчої інтелігенції «Круг»
Вагнерівське товариство
Шубертівське товариство
Молодіжна організація "Час змін"
Харківський Фонд підтримки молодих обдаровань
Харківський осередок всеукраїнської молодіжної організації «Фундація Регіональних Ініціатив»
nashavolya.org.ua Харківська обласна громадська організація козацтва та офіцерів запасу «Наша Воля»
Харківська обласна громадська організація «Зелений Фронт»
Міста-побратими
У Харкова 18 міст-побратимів і міст-партнерів:
Болонья, Італія (з 5 серпня 1966)
Цинциннаті, США (з 9 вересня 1989)
Нюрнберг, ФРН (з 29 квітня 1990)
Тяньцзінь, КНР (з 14 червня 1993)
Варна, Болгарія (з 25 серпня 1995)
Лілль, Франція (з 6 червня 1998)
Познань, Польща (з 24 вересня 1998)
Москва, Російська Федерація (з 22 березня 2001)
Каунас, Литовська Республіка (з 23 квітня 2001)
Бєлгород, Російська Федерація (з 18 жовтня 2001)
Нижній Новгород, Російська Федерація (з 14 грудня 2001)
Санкт-Петербург, Російська Федерація (з 23 травня 2003)
Цзінань, КНР (з 23 вересня 2004)
Брно, Чеська Республіка (з 12 квітня 2005)
Кутаїсі, Грузія (з 23 серпня 2005)
Даугавпілс, Латвія (з 6 лютого 2006)
Рішон-ле-Ціон, Ізраїль (з 13 березня 2008)
Варшава, Польща (з 2 лютого 2011)
Екологія
Цікавинки
Багато хто в Україні вважає, що харківська площа Свободи (колишня Дзержинського) — найбільша в Європі, але насправді вона лише п'ята після пляц Дефіляд у Варшаві, а також площі Куйбишева в Самарі, Московської в Санкт-Петербургу та пляс де Кенконс у Бордо. Площа Свободи спланована в 20-х роках 20 ст. архітектором В. Троценко. Вона займає 11.6 га, її протяжність по найбільшій осі складає 750 м. Міська площа таких колосальних розмірів була спеціально задумана для підкреслення столичного статусу Харкова, який був політичним центром Радянської України з 1919 по 1934 р. Також існує думка, що площа проектувалася великою, щоб за необхідності на ній міг приземлитися курьєрський літак. Площу Свободи обрамляють відповідні з її масштабами будівлі, у ряді яких виділяється гігантська будівля Будинку державної промисловості, — Держпрома.
У харків'ян та гостей міста є унікальна можливість побачити зорі посеред дня, бо в Харкові працює планетарій, другий за розмірами та можливостями в Україні після київського. Окрім лекцій в планетарії працює музей та проводяться демонстраційні спостереження в телескоп.
Цікаво, що Харків ввійшов до історії не тільки як велике промислове та культурне місто, але й відоме кількома специфічними словами, зокрема — словами тремпель та ракло. За використанням цих слів легко можна впізнати людину, що хоча б кілька років прожила в Харкові. Слово тремпель (тобто вішалка для одягу), що з'явилося на початку 19 ст.,[Джерело?] наразі використовують майже на всій Слобожанщині, у Києві та навіть в Бєлгородській області Росії.
Харкову присуджена Премія Європи 2010, це перше місто в Україні, яке отримало цю премію.