
- •Глава 1. Аеропорти цивільної авіації 1.1 загальні поняття про повітряні траси та аеропорти
- •1.4. Приаеродромна територія і смуги повітряних підходів
- •Глава 2. Транспортна робота в аеропортах
- •2.1. Технологічний процес в аеропортах
- •2.2. Пропускна здатність
- •Глава 3. Інженерні споруди льотної зони 3.1. Штучні покриття
- •3.2. Злітно-посадкова смуга
- •3.4. Перони, місця стоянок та майданчики спеціального призначення
- •Глава 4. Планування аеропортів
- •4.1. Загальні принципи планування та врахування вимог з охорони навколишнього середовища
- •4.2. Вплив природно-кліматичних умов на розташування злітно-посадочних смуг та планування аеропорту
- •4.3. Орієнтування злітно-посадкових смуг у плані
- •4.4. Планування руліжних доріжок
- •4.5. Принципові схеми планування аеропортів
- •Глава 5. Визначення розмірів льотних смуг аеродромів 5.1. Принципи визначення довжини льотних смуг
- •5.2. Довжина льотної смуги для зльоту і посадки в стандартних умовах
- •5.3. Довжина літної смуги для зльоту і посадки у розрахункових умовах
- •5.4. Ширина злітно-посадкових смуг та рульових доріжок
- •5.5. Стандарти і рекомендації міжнародної
- •Глава 6. Особливі випадки проектування аеропортів 6.1. Вертолітні станції та вертодроми
- •7.2. Технічні вимоги, що запропоновані
- •7.3. Способи зображення рельєфу і методи проектування вертикального планування аеродромів
- •Глава 8. Проектування вертикальної планування
- •8.1. Особливості проектування поверхні штучних покриттів
- •8.2. Поперечний профіль і висотне
- •8.3. Проектування і поздовжнього профілю покриття
- •Глава 9. Типи штучних покриттів
- •9.1. Основні вимоги до штучних покриттів
- •9.2. Конструктивні шари штучних покриттів
- •9.3. Класифікація покриттів і загальні положення з їх конструювання
- •Глава 10. Покриття жорсткого типу
- •10.1 Бетонні покриття
- •10.2. Залізобетонні і армобетонні покриття
- •10.3. Монолітні попердньо напружені покриття
- •Глава 11. Покриття нежорсткого типу
- •11.1. Принципи призначення конструкцій покриттів нежорсткого типу
- •11.2. Асфальтобетонне покриття
- •11.3. Покриття з міцних щебеневих матеріалів підбраного складу оброблених органічними вяжучими матеріалами, влаштованих способом просочування
- •11.4. Покриття з гравійних та щебеневих сумішей, що влаштовані способом змішування
- •11.5. Спрощені покриття
- •23.5. Розрахункові навантаження на покриття злітно-посадкових смуг аеродромів
Глава 3. Інженерні споруди льотної зони 3.1. Штучні покриття
Штучні покриття аеродромів - на ЗПС, РД, МС, перонах, майданчиках спеціального призначення - споруджуються для цілорічної безперебійної роботи повітряних суден. Необхідність улаштування штучних покриттів пояснюється тим, що на грунтових аеродромах, особливо без дернового покриву, в періоди весняного й осіннього бездоріжжя і після літніх тривалих або сильних зливових дощів різко знижується несуча здатність грунту. При русі ж повітряних суден на перезволожених грунтах низької несучої здатності утворюються надмірні колії і опір коченню коліс настільки зростає, що стають неможливими зліт, посадка і рулювання.
Для підвищення несучої здатності грунтів зазвичай здійснюють: задерніння зносостійкими травами, інтенсивне ущільнення грунту з попередньою обробкою органічними в'яжучими, ретельне планування та усунення мікрорельєфу з метою забезпечення безперешкодного поверхневого стоку та осушення. Ці заходи дозволяють скоротити нельотні періоди, але в більшості випадків, особливо при розташуванні аеродромів на глинистих, суглинистих і пилуватих грунтах, є недостатніми для безперебійної роботи на протязі року.
При розташуванні аеродромів на незв'язних (піщаних) та інших пилеутворюючих грунтах, особливо в посушливих районах, де створення дернового покриву затруднено, поверхня грунтових смуг сильно запилюється та виникає колійність, що також приводить до неможливості польотів повітряних суден з таких аеродромів.
Таблиця 3.1
Показники |
Клас аеродрому |
|||||||
П/К |
А |
Б |
В |
Г |
Д |
Е |
||
Категорія нормативного навантаження |
П/К
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
|
Нормативне навантаження на умовну головну опору, кН |
850
|
750
|
550
|
400
|
300
|
80
|
50
|
|
Приблизна максимальна взлітна маса повітряного судна, т |
180
|
150 |
120 |
90 |
65 |
20 |
10 |
|
Тип головної опори |
Чотирьохколісна
|
Одноколісна |
||||||
Нормативне навантаження, еквівалентне на одноколісну опору, кН |
440 |
350 |
250 |
170 |
120 |
100 |
50 |
|
Тиск повітря в пневматиці коліс, МПа |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0.6 |
0.4 |
|
Ширина штучного покриття на ЗПС, м |
60 |
60 |
45 |
42 |
35 |
28 |
21 |
|
Довжина ЗПС |
Встановлюється розрахунком |
|||||||
Ширина штучних покрить на РД, м: магістральних і зєднувальних
допоміжних |
-
- |
22.5
21 |
21
18 |
21
18 |
16
14 |
14
12 |
10
8 |
|
Ширина укріплених узбічь РД, м: магістральних и зєднувальних
допоміжних |
-
- |
9
2 |
9
2 |
5
2 |
-
- |
-
- |
-
- |
Штучні покриття влаштовують з певними поздовжніми і поперечними ухилами: мінімальними для поверхневого стоку атмосферних опадів і талих вод, і максимальними, що забезпечують виконання злітно-посадкових операцій повітряних суден. Для відводу поверхневих вод влаштовують дренажно-водостічну систему.
На грунтових ділянках, що безпосередньо прилягають до покриттів РД, МС, перонів і майданчиків та ділянок, що піддаються впливу газових струменів реактивних двигунів, і переміщення наземних засобів механізації (аеродромні, технічного обслуговування повітряних суден і пасажирів), влаштовують покриття меншої міцності та більш простої конструкції. По краях ШЗПС на ширину 1-1,5 м також укладають покриття більш простої конструкції з метою сполучення основного покриття з грунтом бічних смуг безпеки. Основні дані про штучні покриттях, що застосовуються на аеродромах, наведені в табл. 3.1.