Ііі Переклад реалій

В. Коптілов у праці «Актуальні питання українського художнього перекладу» визначив реалії як слова, що позначають предмети та явища, невідомі культурі МП: проїзний квиток (укр.) − travel card (GB) – реалія для США; хліб − реалія для ескімосів («Отче наш» − «... лососину нашу щоденну...»).

Зорівчак Р.П. пропонує таке визначення цього поняття: “Реалії – це моно- і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких вміщає (в плані бінарного зіставлення) традиційно закріплений за ним комплекс етнокультурної інформації, чужої для об’єктивної дійсності мови-сприймача”

Олександр Чередниченко не цілком погоджується з таким визначенням цієї категорії. Він говорить про реалію як носія етнокультурної інформації, не властивої для об’єктивної дійсності мови-сприймача в певний історичний момент. [Чередниченко, С. 170-176, С. 186-192].

Реалії бувають:

1) за семантикою:

− діалектні − позначають предмети та явища вузького ареалу;

− ареальна назва загальнонаціональних реалій: бараболя (картопля); рендель, кільчики, вуйко; ніч на Зельського Йвана (ніч на Івана Купала).

− термінологічні − терміни набувають в сучасному світі переносних значень:

рутин цвіт − реалія для ВБ (rue [ru:] рута запашна).

2) з історико-семантичного погляду:

− власне реалії: коломийки, постоли, würstchen

− історичні реалії – семантичні архаїзми: щезник (за давніми віруваннями гуцулів чорт, що раптово з'являється, раптово зникає, і скликає всіх міфічних істот у танок), смерд (Смерди — у Київській Русі — залежні селяни, що віддалися під захист князя та отримували землю в його володіннях), згінні дні, a priest’s hole (за часів переслідування католиків в Англії)

3) у структурному плані

− одночлени: півкопи (гріш), twopence, pfening

− полі члени номінативного характеру: курна хата, soup-opera

– реалії-фразеологізми: стати під вінок, лоби заголити...

4) з перекладацької точки зору є Р. явні та приховані: піч, вишиванка, рушник, скриня

(предмети побуту існують і в англ., нім., і в рос. культурах, але екстралінгвістичне наповнення різне): «Пісня про рушник» Андрія Малишка у рос. перекладі «Годы молодые»

! Неможна казати, що реалії перекладаються. Їм можна знайти:

− семантико-стилістичний відповідник;

− зробити трансляційне перейменування з поясненням, шляхом (за Р. П. Зорівчак [Зорівчак, с. 53−58]):

− транскрибування/транслітерування

− гіперонімічного перейменування (генералізація)

− дескриптивної перифрази

− комбінованої реномінації

− калькування

-- знаходження ситуативного відповідника

− міжмовної транспозиції на конотативному рівні

− уподібнення (синонімічна заміна)

− контекстуального розтлумачення.

1) Транскрибування / транслітерування реалій: «Флояра» ю. Федьковича: «Сестри сидять у каганця. Шиття дошивають» (в перекладі: Flute (втрата нац.. Колориту), kaganets (незрозуміло)).

+ сприяє перенесенню в атмосферу чужої мови, а не перекладу;

− транскрибувати треба власні назви, імена, які мають нац. колорит: Orest,

Boryslav Laughs І. Франка

– промовисті імена калькувати/знаходити еквівалент: переклад повісті Михайла Коцюбинського “Fata Morgana” А.Бернгардом: “Коло Графійки сидів Олекса Безик, якого на селі звали Півтора Лиха” – “Next to Hafiyka sat Olexa Bezik whom the villagers called Hard Luck”. (читач може зрозуміти, яке значення прізвиська), а от Джон Вір протранскрибував прізвище Прийдеволя при перекладі повісті “Борислав сміється” - Priydevolya (повністю втрачено семантичну значущість прізвища) [Мовні реалії, с. 4].

2) Гіперонімічне перейменування (заміна видового поняття родовим): Маланка у «Fata

Morgana» була «у чистій сорочці та старенькій свитці» − «in a clean blouse and an old coat»

“–“ відбувається дереалізація реалій

«−» втрачаються семи локальності, семантико-диференційних ознак

«+» нейтралізаційний метод, дозволяє уникнути надлишкової актуалізації тексту.

3) Дескриптивна перифраза застосовується, коли потрібний високий рівень експліцитності в тексті (описовий зворот через характері риси): коровай − a wedding bread; опришок – peasant rebel; полонина – a mountain meadow.

«−» надмірна описовість може розбігатися з худ. дійсністю;

«+» відтворюють семантику реалій.

4) Комбінована реномінація = транскрипція + описова перифраза / + гіперонім: tschoumaks – waggeners; chumacks, wandering cariers, who fetched salt from the Crimea…

5) Калькування (запозичення, коли структурно-семантичні моделі мови-джерела відтворюються поелементно матеріальними засобами МП)

− повне: skyscraper – небоскреб – хмарочос;

– часткове (переклад+побудова за іноземною моделлю): Dritten Reich – Третій Рейх

6) Міжмовна конотативна транспозиція (заміна реалії МО на реалію МП): за ознакою

червоного кольору та символу дівочої цнотливості замінено укр. калину на англ.

cranberry (журавлину).

7) Метод уподібнення (відтворення семантично-стилістичних функцій реалій МО в реалії-аналозі МП): козачок − valet (відомий американський літературознавець В.В.Брукс

опублікував у 1921р. статтю про Т.Шевченка, під заголовком “Out of a Kozak they made a valet and out of a valet a genius was born”)

“–” небезпека штучного перенесення Рец.П. у рідне мовне середовище

«−» нівелювання національного колориту тексту МО.

8) Контекстуальне розтлумачення (роз’яснення суті реалій у найближчому контексті):

kopa, the community council – копа, народна рада.

Кожен перекладач має невичерпний творчий потенціал для донесення того, що зветься неперекладним − реалій.

Сідер Флорін надає наступний перелік шляхів відтворення реалій:

1) транскрипція

2) переклад

а) неологізм

− калька

− напівкалька

− засвоєння

− семантичний неологізм

б) приблизний переклад

− родо-видова відповідність

− функціональний аналог

− опис, пояснення

в) контекстуальний переклад.

Література:

Зорівчак Р. П. Реалія і переклад / Роксоляна Петрівна Зорівчак. − Львів : Вид-во при ЛДУ,

1989. − 215 с.

Комиссаров В. Н. Современное переводоведение / В. Н. Комиссаров. − М: ЭТС, 2002. − 424 с.

Коптілов В. В. Актуальні питання українського художнього перекладу / Віктор Вікторович Коптілов. – К., Дніпро, 1971. – 132 с.

Чередниченко О. І. Про мову і переклад / Олександр Іванович Чередниченко. – К. : Либідь, 2007. −

Мовні реалії та проблеми їх перекладу http://www.ocbima.com/pageid-819-4.html

Завдання:

1) конспект http://www.rusnauka.com/NIEK_2006/Philologia/17526.doc.htm

2) конспект переліку шляхів відтворення реалій за Сідером Флоріним: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%97

3) конспект с. 37−58 Кияк Т.Р. «Теорія і практика перекладу».