- •1.2. Залежність теплообміну від конструкції радіатора
- •1.3. Загальні вимоги до радіаторів
- •1.4. Еквівалентна теплова схема радіаторів з нпп або іс
- •1.5. Ефективний коефіцієнт тепловіддачі радіаторів з повітряним охолодженням
- •1.6. Розрахунковий метод визначення ефективного коефіцієнта тепловіддачі
- •2. Індивідуальне завдання Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •3. Зразки виконання роботи
- •3.1. Зразок розрахунку ребристого радіатора з вільною конвекцією
- •Розрахунку ребристого радіатора з вільною конвекцією
- •Розрахунку ребристого радіатора з вільною конвекцією
- •1. Початкові дані
- •2. Розрахунок теплових режимів радіатора
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток
- •3.2. Зразок розрахунку ребристого радіатора з примусовою конвекцією
- •1. Початкові дані
- •2. Розрахунок теплових режимів радіатора
- •3.3. Зразок розрахунку штирьового радіатора з вільною конвекцією
- •1. Початкові дані
- •2. Розрахунок теплових режимів радіатора
- •3.4. Зразок розрахунку штирьового радіатора з примусовою конвекцією
- •1. Початкові дані
- •2. Розрахунок теплових режимів радіатора
- •Список Літератури
- •Додатки Додаток а. Значення функції f(ti,tj)
- •Додаток б. Значення коефіцієнтів a1 та a2 для повітря
- •Додаток в. Фізичні параметри деяких твердих матеріалів
- •Додаток г. Значення фізичних характеристик сухого повітря при тиску 105 Па та різних температурах
- •Основи конструювання обчислювальної техніки
- •58012, Чернівці, вул.. Коцюбинського, 2
Висновки
В процесі виконання курсової роботи розраховано теплову характеристику радіатора, розраховано геометричні розміри радіатора ..., температуру радіатора в місці кріплення НПП ..., температуру p-n переходу НПП...
Список використаних джерел
Варламов Р.Г. Справочник конструктора РЭА. Общие принципы конструирования / Под ред. Р.Г.Варламова. – М.: Сов. радио, 1980. – 480 с.
Готра З.Ю. Теплові процеси в електроніці / Ю.Я. Бобало, В. Вуйцік, З.Ю. Готра, Т. Голец, В. Каліта, В.І. Лозбін, І.С. Романюк; за ред. З.Ю. Готри. – Львів: Ліга-пресс, 2007. – 360 с.
Дульнев Г.Н. Тепло- и массообмен в радиоэлектронной аппаратуре: Учебн. для вузов по спец. «Конструиров. и произв. радиоаппаратуры» / Г.Н. Дульнев. – М. : Высш. шк., 1984. – 247 с.
Конструирование РЭС. Оценка и обеспечение тепловых режимов: Учебн. пособие / В.И. Домнич, Ю.Ф. Зиньковский. – К. : УМК ВО, 1990. – 240 с.
Ненашев А.П. Конструирование радиоэлектронных средств: Учебн. для радиотехнич. спец. вузов / А.П. Ненашев. – М. : Высш. шк., 1990. – 432 с.
Федоренко А.П. Основи конструювання обчислювальної техніки : навч. посібник у 2-х част. / А.П. Федоренко, С.В. Баловсяк. – Ч. 2-га. – [Вид. 2-ге, випр. і доповн.] – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – 80 с.
Федоренко А.П. Основи конструювання обчислювальної техніки. Методичні рекомендації до лабораторного практикуму / А.П. Федоренко, С.В. Баловсяк. – Чернівці: Рута, 2008. – 92 с.
Додаток
Креслення розрахованого радіатора згідно варіанту (виконати у форматі А3).
3.2. Зразок розрахунку ребристого радіатора з примусовою конвекцією
1. Початкові дані
Дано:
Р = 13.5 Вт; RПК = 2.5 К/Вт; RКР = 0.4 К/Вт; tПM = 140 °С; tС = 25 °С; ε = 0.8; λ = 210 Вт/м∙К; υ = 3.0 м/с.
Тип радіатора – ребристий, охолодження за допомогою примусової конвекції.
2. Розрахунок теплових режимів радіатора
1. Розглянемо рівняння (1)
tП – tC = (tП – tK) + (tK – tP) + (tP – tC).
З урахуванням того, що
θПК = tП – tK = Φ∙RПК,
θКP = tK – tP = Φ∙RКP,
рівняння (1) набуває вигляду
tP = tП – Φ (RПК + RКP).
Згідно даним задачі, врахувавши, що Р = Φ, одержимо максимально допустиму температуру радіатора в місці кріплення НПП
tP = 140 – 13.5 (2.5 + 0.4) = 100.85 °C.
2. Оскільки нам задано тип радіатора, а саме радіатор ребристий з повітряним примусовим охолодженням при швидкості повітря υ = 3.0 м/с, то згідно рис. 7 задаємся наближеними значеннями θS = tS - tC та q = Φ/A. Даному типу радіатора відповідає зона а5-б5.
При перегріві θSC ≈ 30 °C густина теплового потоку дорівнює приблизно q = 104 Вт/м2. Оскільки Φ = 13.5 Вт, то площа основи радіатора А= Φ/q = 13.5/104 = 13.5 ∙ 10-4 м2.
3. З конструктивних міркувань приймаємо: форма основи радіатора квадрат (L × L = A), розмір L = 3.67 ∙ 10-2 м.
Основа радіатора з однієї сторони має ребра, з іншої сторони до неї кріпиться НПП. Ребристий радіатор встановлюємо горизонтально, канали між ребрами також направлені горизонтально, обдув повітрям здійснюється вздовж каналів.
4. Згідно рис. 8б ребристим радіаторам, що працюють в умовах повітряного охолодження, для яких розмір L= 40 мм, відповідає зона 9. Згідно графіків при υ = 3.0 м/с ефективне значення αеф дорівнює приблизно αеф = 250 Вт/м2К.
5. Оскільки значення αеф бажано збільшити, то згідно таблиці 2 зупинимось на позиції 9, а розміри ребер радіатор вибираємо такими:
висота ребра h = 30 мм;
крок ребер SШ = 6 мм;
товщина ребра δ = δ1 = 2 мм;
довжина ребер L = 44 мм;
ширина каналу b = 4 мм.
6. Кількість ребер радіатора:
.
Отже кількість ребер N = 8.
7. Сумарна площа перерізу каналів між ребрами
AK = (N - 1) ∙ b ∙ h = (8-1) ∙ 4 ∙ 10-3 ∙ 30 ∙ 10-3 = 0.84 ∙ 10-3 м2.
8. Розрахункова швидкість повітря відносно ребер радіатора
υP = 1.25 υ = 1.25 ∙ 3.0 = 3.75 м/с.
9. Задаємося декількома значеннями середньої температури основи радіатора tP.
9.1. Нехай tP = 40 °С.
Тоді щільність повітря при tP = 40 °С згідно таблиці додатку Г
ρP = 1.128 кг/м3.
Питома теплоємність при цьому
СР = 1000 Дж/кг∙К.
Згідно формули (26) визначаємо середнє значення температури повітря в каналах між ребрами:
tm = tC + ΦP/(2 ∙ υP ∙ AK ∙ ρ ∙ СР) = 25+13.5/(2 ∙ 3.75 ∙ 0.84∙10-3 ∙ 1.128∙103) = = 27 °С.
Щоб визначити конвективну тепловіддачу з ребер радіатора визначимо:
число Рейнольдса
,
де ν – кінематична в’язкість при середній температурі tP;
число Нуссельда при умові, що для ребристих радіаторів;
= = 49.50.
Була використана формула .
Коефіцієнт конвективної тепловіддачі
31.05 Вт/м2К.
Визначаємо характеристичний параметр ребра
м-1,
де периметр поперечного перерізу ребра
U = 2(L + δ) = 2(44 + 2) ∙ 10-3 = 92 ∙ 10-3 м.
площа поперечного перерізу ребра
AP = L ∙ δ = 44 ∙ 2 ∙10-6 = 88 ∙ 10-6 м2.
теплопровідність алюмінію λP = 210 Вт/(м·К) (додаток В).
Тоді
,
.
Згідно формули (14) конвективний тепловий потік
9.76 Вт,
де перегрів основи радіатора
θ1 = tP – tC = 40 – 25 = 15 °C.
Визначимо середню температуру ребра радіатора
38.7 °C.
Було враховано, що
.
Скориставшись таблицею (додаток А), знаходимо
f(tS, tC) = f(38.7, 25) = 6.47 Вт/м2К.
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням
αВ = εψ f(tS, tC) = 0.8 ∙ 0.0625 ∙ 6.47 = 0.3235 Вт/м2К.
де коефіцієнт опромінювання
.
Тепловий потік випромінювання
ΦВ = αВ AВ (tS - tC) = 0.3235 ∙ 24.992 ∙ 10-3 (38.7 – 25) = 0.11 Вт.
Площа поверхні випромінювання радіатора
AВ = 2L[(N - 1)(b + δ) + δ] + 2h ∙ L ∙ N = 2 ∙ 44 ∙ 10-3 [(8-1)(4+2) ∙ 10-3 +
+ 2 ∙ 10-3] + 2 ∙ 30 ∙ 10-3 ∙ 44 ∙ 10-3 ∙ 8 = 24.992∙ 10-3 м2.
Сумарний тепловий потік при θР= 40 °С
Φ1 = ΦК + ΦВ = 9.76 + 0.11 = 9.87 Вт.
9.2. Тепер нехай tP = 60 °С. Тоді для повітря при цій температурі
ρP =1.06 кг/м3; CР = 1000 Дж/кг∙К; λ = 2.9∙10-2; ν = 18.97∙10-6.
tm = tC + ΦP/ (2 ∙ υP ∙ AK ∙ ρ ∙ CP) =
= 25 + 13.5 / (2 ∙ 3.75 ∙ 0.84 ∙ 10-3 ∙1.06 ∙103) = 27 °C.
Критерії Рейнольдса та Нуссельта:
.
Оскільки , то
Nu = 0.032∙Re0.8 = 0.032 (0.87∙104)0.8 = 0.032 ∙ exp(0.8 ∙ ln(0.87 ∙ 104)) = 45.37.
= 29.9 Вт/м2К.
.
mh = 12.2 ∙ 30 ∙ 10-3 = 0.336,
tg(mh) = 0.350.
Конвективний тепловий потік
22.1 Вт,
де θ2 = tP- tC = 60 – 25 = 35 °C.
58 °C.
f(tS, tC) = f(58, 25) = 7.12 Вт/м2К.
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням
αВ = εψ f(tS, tC) = 0.8 ∙ 0.0625 ∙ 7.12 = 0.356 Вт/м2К.
Тепловий потік випромінювання
ΦВ = αВ AВ (tS - tC) = 0.356 ∙ 24.992 ∙ 10-3 (58 – 25) = 0.259 Вт.
Сумарний тепловий потік при θР= 60 °С
Φ2 = ΦК + ΦВ = 22.1 + 0.26 = 22.36 Вт.
10. За двома точками (40, 9.87) та (60, 22.36) будуємо теплову характеристику радіатора Φ = Φ(tP) (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Теплова характеристика радіатора
11. Знаючи, що НПП споживає Р = 13.5 Вт з допомогою теплової характеристики Φ = Φ(tP) знаходимо середню температуру радіатора tP=45 °С.
12. Згідно формули
tП = tP + Φ(RПК+RКР) KHP = 45 + 13.5(2.5+0.4) ∙ 0.94 = 81.8 °С.
що менше допустимого значення tПМ=140 °С з достатнім запасом.