
- •1. Види публічно-правових спорів, підвідомчих адміністративним судам України.
- •1) Поняття „Адміністративна справа”
- •2. Оскарження в адміністративних судах рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
- •3. Особливості адміністративного судочинства.
- •4. Прокурор як суб’єкт адміністративного судочинства.
- •5. Проблемні питання, пов’язані із визначенням інтересу, на захист якого стає прокурор.
Лекція 7.2. на тему:
ПРОБЛЕМИ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ
1. Види публічно-правових спорів, підвідомчих адміністративним судам України.
2. Оскарження в адміністративних судах рішень, дій та бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
3. Особливості адміністративного судочинства.
4. Прокурор як суб’єкт адміністративного судочинства.
5. Проблемні питання, пов’язані із визначенням інтересу, на захист якого стає прокурор.
1. Види публічно-правових спорів, підвідомчих адміністративним судам України.
Метод адміністративного судочинства — це сукупність способів та засобів виливу на коло суспільних відносин, визначених предметом правового регулювання.
Методами адміністративного судочинства є:
1) імперативно-диспозитивний;
2) метод автономії та рівності сторін.
Особливістю імперативно-диспозитивного методу адміністративного судочинства є те, що він є поєднанням методу, характерного для публічного права, з методом, який застосовується для регулювання відносин, що виникають в приватному праві.
Під методом автономії і рівності розуміється однакове процесуальне положення один перед одним позивача і відповідача та їх рівність перед законом і судом. Кожна зі сторін є самостійною у виборі своєї поведінки та можливості реалізації наданих їй процесуальним законом прав і здійсненні покладених на неї обов'язків.
Обов'язок визначитись, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, закон (п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС) покладає безпосередньо на суддю, вищезгадані проблеми є і суто практичними.
Три способи нормативного визначення компетенції адміністративних судів:
— загальне визначення — через поняття адміністративної справи (п. 1 ст. 3 КАСУ);
— визначення через перелік категорій справ, що належать до предмета адміністративної юрисдикції (ч. 1 ст. 17 КАСУ);
— визначення через перелік категорій справ публічно-правового характеру, що не належать до предмета адміністративної юрисдикції (ч. 2 ст. 17 КАСУ).
Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії, дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (конституційна юрисдикція, юрисдикція судів в кримінально-правових відносинах, адміністративних правопорушеннях та ін.).
Публічно-правові відносини виникають у сфері реалізації (здійснення) публічної влади. При цьому, влада законодавча та судова у своєму «чистому», процедурному вигляді за своїм характером не є управлінською, а отже, не підпадає під судовий контроль у формі адміністративного судочинства.
Особливі категорії адміністративного судочинства