- •Відповіді на програмні питання
- •Теоретичні питання - 45
- •1. Складу озброєння танку.
- •2. Боєкомплект, його призначення, склад та розміщення.
- •3. Види постріл іх призначення. Розміщення пострілів, що становлять боєкомплект гармати.
- •1. Склад та розміщення приладів прицілювання і спостереження у командира, навідника механіка-водія.
- •1. Стабілізатор озброєння танків, його призначення та характеристика, загальна будова.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій танкової гармати 2а46м-1
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій ствола танкової гармати та механізму продування.
- •1. Призначення та загальна будова люльки та огородження.
- •2. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму та механічного спускового механізму.
- •3. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.
- •1. Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.
- •2. Призначення та загальний устрій гальма відкату.
- •3. Призначення та загальний устрій гальма накатника.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова зку.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова кулемета нсвт.
- •1. Призначення, характеристика, будова, та розміщення тпн-1-49-23 (тпн-3-49). Поле зору приладу тпн-1-49-23. Органи управління, комплектність.
- •2. Призначення, характеристика, будова, та розміщення ткн-3в. Поле зору приладу ткн-3в. Органи управління, комплектність.
- •1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
- •1. Виявлення, вибір цілі і цілевказівка.
- •2. Визначення відстані до цілі.
- •3. Визначення вихідних установок для стрільби.
- •1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
- •2. Корегування стрільби
- •3. Корегування напрямку стрільби.
- •1. Призначення, характеристика сув 1а33, склад системи управління вогнем 1а33.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42, органи управління прицілу-далекоміра, поле зору та шкали прицілу-далекоміра.
- •1. Призначення, загальний устрій тбв. Органи управління обчислювача.
- •2. Призначення, загальний устрій датчиків вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку).
- •3. Призначення, загальний устрій блоку дозволу пострілу.
- •4. Призначення, загальна будова перетворювача напруги.
- •1. Механізм заряджання, його призначення, характеристика та загальна будова.
- •2. Склад механічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад гідравлічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад електричних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-підкаліберного снаряду.
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-кумулятивного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій та осколочно-фугасного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика, склад та розміщення комплексу керованого озброєння
- •2. Призначення, характеристика, загальний устрій керованого снаряду 9м112.
- •Практичні питання - 30
- •1. Підготовка стабілізатора до роботи (практичне).
- •2. Включення і виключення стабілізатора (практичне).
- •1. Установка спареного кулемета на танк ( практичне).
- •2. Заміна ствола спареного кулемета ( практичне).
- •3. Порядок неповного розбирання пкт (практичне).
- •4. Порядок неповного збирання пкт (практичне).
- •1. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії командиру танку (практичне).
- •2. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •3. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне. Дії командиру танку (практичне).
- •4. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •1. Огляд та перевірка гармати до стрільби (практичне).
- •1. Спорядження патронної стрічки вручну.
- •2. Спорядження патронної стрічки з допомогою машинки Ракова.
- •1. Порядок приведення зку з похідного положення в бойове.
- •1. Установка кулемета нсвт на танк (практичне).
- •2. Порядок неповного розбирання нсвт (практичне).
- •3. Порядок неповного збирання нсвт (практичне).
- •4. Споряджння кулеметної ленти для кулемета нсвт (практичне).
- •2. Включення і виключення системи управління вогнем танку (практичне).
- •1. Огляд та підготовка тбо до роботи (практичне).
- •1. Порядок закриття лотка на защіпку з бронебійно-підкаліберний снарядом (практичне).
- •2. Порядок закриття лотка на защіпку з осколково-фугасним снарядом (практичне).
- •3. Порядок закриття лотка на защіпку з кумулятивним снарядом (практичне).
- •4. Порядок зняття і установки лотка в конвеєр (практичне).
- •1. Огляд та підготовка мз до роботи (практичне).
- •2. Порядок роботи мз в ручному режимі (практичне).
- •3. Порядок робота мз в режиме: «Завантаження» (практичне).
- •4. Перевантаження пострілів (практичне).
- •5. Порядок робота мз в режиме: «Розвантаження» (практичне).
2. Включення і виключення системи управління вогнем танку (практичне).
- включити на пульті навідника тумблери ПРЕОБР., ДАЛЬНОМ ВИЧИСЛ., при цьому на пульті навідника повинні зажевріти сигнальні лампи ПРЕОБР., ДАЛЬНОМ, ВИЧИСЛ.;
- встановити рукоятку арретира на прицілі-далекомірі в положення РАССТОПОРЕНО не раніше чим через 3 хв, при цьому повинні включатися привід ГН стабілізатора і зажевріти сигнальна лампа РАССТОП. на прицілі-далекомірі;
- встановити рукоятку на ручному підйомному механізмі гармати в положення СТАБ., при цьому повинен включитися привід ВН стабілізатора.
Заняття 11. Порядок користуванням танковим балістичним обчислювачем
1. Огляд та підготовка тбо до роботи (практичне).
- відкрити кришку обчислювача;
- встановити за допомогою потенціометра Δd мм на балістичному обчислювачу величину зносу канала ствола, яку записано в формулярі танка при останній перевірці;
При відсутності відомості про знос канала ствола допускається прийняти знос за 0.
- встановити температуру заряда за допомогою потенціометра Т0з на ТБО.
Температуру заряда при довгостроковому зберіганні пострілів в танку(більше 8 год. ) можно приймати рівною температури повітря в танку. Якщо стрільба буде вестися безпосередньо після загрузки пострілів в танк, то температуру зарядів визначають до загрузки в ш табелі з пострілами. При цьому термометр для заміру необхідно покласти таким чином, щоб він торкався з однією з гільз в середині штабеля. Для забезпечення одинакової температури зарядів пострілів до загрузки їх необхідно укласти в окопі ретельно вкрити від нагріву сонцем та охолодження вночі. Укриття всіх пострілів повинно бути одинаковим. Якщо після загрузки пострілів в танк пройшло менше 8 годин, то температура заряда визначається за допомогою графіка таблиці, приклеєної до стінки башти справа від командира, при цьому необхідно знати температуру заряда до загрузки, кількість годин, що пройшло після загрузки, та температуру заряда в танку.
- встановити температуру та атмосферний тиск за допомогою потенціометрівТ0а, і Н які вказані в бюлетеня метеоданих;.
- впевнитися, що потенціометр Δvоп знаходиться в нульовому положенні (нульове положення потенціометра поправок на відхилення умов стрільби відмічено червоними крапками);
- впевнитися, що перемикач ручного ввода дальностей у обчислювач знаходиться в положенні АВТ.
- впевнитися, що тумблер ДАТЧИК КРЕНА на обчислювачі включений;
- закрити кришку обчислювача.
Тема №5. Механізм заряжання танку.
Заняття №1. Механічна частина МЗ.
1. Порядок закриття лотка на защіпку з бронебійно-підкаліберний снарядом (практичне).
Порядок укладки в лоток боєприпасів
- укласти в лоток снаряд і просунути його вперед в казенник гармати;
- укласти в лоток заряд і просунути його назад до упору в дно лотка;
- відсунути назад снаряд і укласти його в сектор нижнього напівлотка.
Бронебійно-підкаліберний снаряд укладається в передній напівлоток впритул своїм заднім торцем у вертикальну стінку виступу на основанні переднього напівлотка. Положення укладання по діаметру довільне. Після закриття лотка на защіпку снаряд утримується від осьового зсуву тільки за рахунок сил тертя, що виникають між поверхнею циліндра снаряда, що згорає, і гумовими амортизаторами захоплень.