
- •Відповіді на програмні питання
- •Теоретичні питання - 45
- •1. Складу озброєння танку.
- •2. Боєкомплект, його призначення, склад та розміщення.
- •3. Види постріл іх призначення. Розміщення пострілів, що становлять боєкомплект гармати.
- •1. Склад та розміщення приладів прицілювання і спостереження у командира, навідника механіка-водія.
- •1. Стабілізатор озброєння танків, його призначення та характеристика, загальна будова.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій танкової гармати 2а46м-1
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій ствола танкової гармати та механізму продування.
- •1. Призначення та загальна будова люльки та огородження.
- •2. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму та механічного спускового механізму.
- •3. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.
- •1. Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.
- •2. Призначення та загальний устрій гальма відкату.
- •3. Призначення та загальний устрій гальма накатника.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова зку.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова кулемета нсвт.
- •1. Призначення, характеристика, будова, та розміщення тпн-1-49-23 (тпн-3-49). Поле зору приладу тпн-1-49-23. Органи управління, комплектність.
- •2. Призначення, характеристика, будова, та розміщення ткн-3в. Поле зору приладу ткн-3в. Органи управління, комплектність.
- •1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
- •1. Виявлення, вибір цілі і цілевказівка.
- •2. Визначення відстані до цілі.
- •3. Визначення вихідних установок для стрільби.
- •1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
- •2. Корегування стрільби
- •3. Корегування напрямку стрільби.
- •1. Призначення, характеристика сув 1а33, склад системи управління вогнем 1а33.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42, органи управління прицілу-далекоміра, поле зору та шкали прицілу-далекоміра.
- •1. Призначення, загальний устрій тбв. Органи управління обчислювача.
- •2. Призначення, загальний устрій датчиків вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку).
- •3. Призначення, загальний устрій блоку дозволу пострілу.
- •4. Призначення, загальна будова перетворювача напруги.
- •1. Механізм заряджання, його призначення, характеристика та загальна будова.
- •2. Склад механічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад гідравлічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад електричних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-підкаліберного снаряду.
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-кумулятивного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій та осколочно-фугасного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика, склад та розміщення комплексу керованого озброєння
- •2. Призначення, характеристика, загальний устрій керованого снаряду 9м112.
- •Практичні питання - 30
- •1. Підготовка стабілізатора до роботи (практичне).
- •2. Включення і виключення стабілізатора (практичне).
- •1. Установка спареного кулемета на танк ( практичне).
- •2. Заміна ствола спареного кулемета ( практичне).
- •3. Порядок неповного розбирання пкт (практичне).
- •4. Порядок неповного збирання пкт (практичне).
- •1. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії командиру танку (практичне).
- •2. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •3. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне. Дії командиру танку (практичне).
- •4. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •1. Огляд та перевірка гармати до стрільби (практичне).
- •1. Спорядження патронної стрічки вручну.
- •2. Спорядження патронної стрічки з допомогою машинки Ракова.
- •1. Порядок приведення зку з похідного положення в бойове.
- •1. Установка кулемета нсвт на танк (практичне).
- •2. Порядок неповного розбирання нсвт (практичне).
- •3. Порядок неповного збирання нсвт (практичне).
- •4. Споряджння кулеметної ленти для кулемета нсвт (практичне).
- •2. Включення і виключення системи управління вогнем танку (практичне).
- •1. Огляд та підготовка тбо до роботи (практичне).
- •1. Порядок закриття лотка на защіпку з бронебійно-підкаліберний снарядом (практичне).
- •2. Порядок закриття лотка на защіпку з осколково-фугасним снарядом (практичне).
- •3. Порядок закриття лотка на защіпку з кумулятивним снарядом (практичне).
- •4. Порядок зняття і установки лотка в конвеєр (практичне).
- •1. Огляд та підготовка мз до роботи (практичне).
- •2. Порядок роботи мз в ручному режимі (практичне).
- •3. Порядок робота мз в режиме: «Завантаження» (практичне).
- •4. Перевантаження пострілів (практичне).
- •5. Порядок робота мз в режиме: «Розвантаження» (практичне).
1. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-підкаліберного снаряду.
Постріл з бронебійним підкаліберним снарядом призначений для стрільби по танках, САУ, заслінкам амбразур ДОТів, бронековпакам і іншим броньованим цілям.
При пробитті броні снарядом поразка цілей в заброньованому просторі забезпечується в основному розжареними осколками снаряда і броні.
Характеристика бронебійно-підкаліберних снарядів.
тип снаряда |
індекс |
вага кг |
Vо м/сек. |
Д пр стрільби |
Бронебійність |
Вага пороху, кг/заряд |
|||
Назва |
Снаряд |
Заряд |
Постріл |
Снаряд |
В польоті |
||||
БПС |
3БМ9 |
3ВБМ3 |
19,5 |
5,67 |
3.45 |
1800 |
2410 |
140/600 |
8 4Ж40 |
БПС сердечник ст. |
3БМ12 |
3ВБМ6 |
19,7 |
5,67 |
3.615 |
1800 |
2410 |
140/600 |
8 4Ж40 |
БПС сердечник кв |
3БМ15 |
3ВБМ7 |
19,7 |
5,9 |
3.9 |
1780 |
|
150/600 |
8 4Ж40 |
БПС |
3БМ17 |
3ВБМ8 |
19,7 |
6,09 |
|
1750 |
|
|
8 4Ж40 |
БПС сердечник кв |
3БМ22 |
3ВБМ9 |
20,2 |
6.55 |
4.495 |
1715 |
|
170/600 |
8 4Ж40 |
БПС сердечник ст. |
3БМ26 |
|
|
|
|
|
|
|
8 4Ж63 |
БПС |
3БМ29 |
|
|
|
|
|
|
|
8 4Ж63 |
БПС об.у |
3БМ32 |
3ВБМ13 |
|
6,7 |
|
1715 |
|
250/600 |
|
БПС |
3БМ42 |
3ВБМ17 |
20,7 |
7,05 |
|
1715 |
|
210/600 |
8 4Ж63 |
Склад. Артилерійський постріл з бронебійно-підкаліберним снарядом складається з двох основних частин: снаряду з додатковим пороховим зарядом основного порохового заряду.
Снаряди та заряди укупорені в пенали і футляри зберігаються та транспортуються в дерев’яних ящиках багаторазового використання.
Вся укупорки зберігається, так як вона підлягає здачі на склад для повторного використання.
Загальний устрій.
Бронебійно-підкаліберний снаряд складається:
- балістичний наконечник;
- корпус з бронебійним сердечником (вольфрам, молібден, титан, хром, нікель, оу);
- розйомне ведуче кільце;
- обтюруючий поясок;
- згораючий циліндр з додатковим пороховим зарядом;
- лопасті стабілізатора в гнізда яких вставлені мідні центруючи штифти;
- трасер.
Балістичний наконечник виготовлений з більш м’якого матеріалу ніж бронебійний сердечник та при зустрічі з бронею «прилипає» до неї.
Корпус БПС залишається перед бронею, о сердечник пробивши броню розлітається за бронею.
Ведуче кільце складається з трьох окремих секторів зв’язаних з корпусом снаряда упорним гребнем і зкріплені між собою обтюруючим пояском.
Наклонні зуби на передніх гранях секторів виключають утикання снаряду при заряджанні.
Центрування снаряду в стволі забезпечується обтюруючим пояском та мідними штифтами стабілізатора.
Після загоряння бойового порохового заряду, при вході його в циліндричну частину канала ствола обтюруючий поясок і мідні центруючі штифти обжимаються.
При подальшому русі до вильту снаряду з ствола поясок виконує роль обтюратора. В каналі ствола центрування здійснюється розємним ведучим кільцем і опорною поверхнею лопатей стабилизатора.
Ведуще кільце сприймає тиск порохових газів і отримує разом зі снарядом обертальний рух.
Після вильоту снаряда за дульний зріз гармати, під дією порохових газів і центробіжної сили від ведучого кільця, проходить відділення його секторів від корпуса.
Сектори падають перед танком на відстані 150-1000м з кутом розльоту 2 град.
Стійкість польоту снаряда забезпечується стабілізатором.
Більшість БПС мають в своїй донній частині трасер.
Трасер червоного кольору, призначений для створення видимої вогневої траси польоту снаряда, і необхідний для визначення відхилення снаряду від цілі та правильного коректування вогню. Він загоряється в каналі ствола від полум’я порохових газів бойового заряду та горить на протязі 2-3 сек.
Трасер складається із: - гайки трасера; - запалювача; - трасуючого складу.
Корпус гільзи основного заряду, що згорає, і циліндр додаткового заряду бронебійного підкаліберного снаряда, що згорає, є частинами бойового порохового заряду.