
- •Відповіді на програмні питання
- •Теоретичні питання - 45
- •1. Складу озброєння танку.
- •2. Боєкомплект, його призначення, склад та розміщення.
- •3. Види постріл іх призначення. Розміщення пострілів, що становлять боєкомплект гармати.
- •1. Склад та розміщення приладів прицілювання і спостереження у командира, навідника механіка-водія.
- •1. Стабілізатор озброєння танків, його призначення та характеристика, загальна будова.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій танкової гармати 2а46м-1
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій ствола танкової гармати та механізму продування.
- •1. Призначення та загальна будова люльки та огородження.
- •2. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму та механічного спускового механізму.
- •3. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.
- •1. Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.
- •2. Призначення та загальний устрій гальма відкату.
- •3. Призначення та загальний устрій гальма накатника.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова зку.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова кулемета нсвт.
- •1. Призначення, характеристика, будова, та розміщення тпн-1-49-23 (тпн-3-49). Поле зору приладу тпн-1-49-23. Органи управління, комплектність.
- •2. Призначення, характеристика, будова, та розміщення ткн-3в. Поле зору приладу ткн-3в. Органи управління, комплектність.
- •1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
- •1. Виявлення, вибір цілі і цілевказівка.
- •2. Визначення відстані до цілі.
- •3. Визначення вихідних установок для стрільби.
- •1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
- •2. Корегування стрільби
- •3. Корегування напрямку стрільби.
- •1. Призначення, характеристика сув 1а33, склад системи управління вогнем 1а33.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42, органи управління прицілу-далекоміра, поле зору та шкали прицілу-далекоміра.
- •1. Призначення, загальний устрій тбв. Органи управління обчислювача.
- •2. Призначення, загальний устрій датчиків вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку).
- •3. Призначення, загальний устрій блоку дозволу пострілу.
- •4. Призначення, загальна будова перетворювача напруги.
- •1. Механізм заряджання, його призначення, характеристика та загальна будова.
- •2. Склад механічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад гідравлічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад електричних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-підкаліберного снаряду.
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-кумулятивного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій та осколочно-фугасного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика, склад та розміщення комплексу керованого озброєння
- •2. Призначення, характеристика, загальний устрій керованого снаряду 9м112.
- •Практичні питання - 30
- •1. Підготовка стабілізатора до роботи (практичне).
- •2. Включення і виключення стабілізатора (практичне).
- •1. Установка спареного кулемета на танк ( практичне).
- •2. Заміна ствола спареного кулемета ( практичне).
- •3. Порядок неповного розбирання пкт (практичне).
- •4. Порядок неповного збирання пкт (практичне).
- •1. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії командиру танку (практичне).
- •2. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •3. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне. Дії командиру танку (практичне).
- •4. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •1. Огляд та перевірка гармати до стрільби (практичне).
- •1. Спорядження патронної стрічки вручну.
- •2. Спорядження патронної стрічки з допомогою машинки Ракова.
- •1. Порядок приведення зку з похідного положення в бойове.
- •1. Установка кулемета нсвт на танк (практичне).
- •2. Порядок неповного розбирання нсвт (практичне).
- •3. Порядок неповного збирання нсвт (практичне).
- •4. Споряджння кулеметної ленти для кулемета нсвт (практичне).
- •2. Включення і виключення системи управління вогнем танку (практичне).
- •1. Огляд та підготовка тбо до роботи (практичне).
- •1. Порядок закриття лотка на защіпку з бронебійно-підкаліберний снарядом (практичне).
- •2. Порядок закриття лотка на защіпку з осколково-фугасним снарядом (практичне).
- •3. Порядок закриття лотка на защіпку з кумулятивним снарядом (практичне).
- •4. Порядок зняття і установки лотка в конвеєр (практичне).
- •1. Огляд та підготовка мз до роботи (практичне).
- •2. Порядок роботи мз в ручному режимі (практичне).
- •3. Порядок робота мз в режиме: «Завантаження» (практичне).
- •4. Перевантаження пострілів (практичне).
- •5. Порядок робота мз в режиме: «Розвантаження» (практичне).
1. Призначення, загальний устрій тбв. Органи управління обчислювача.
Танковий балістичний обчислювач 1В517 системі lА33 забезпечує автоматичне вироблення кутів прицілювання і бічного упередження гармати залежно від:
- дальності, заміряної прицілом-далекоміром;
- зміни дальності за рахунок власного ходу танка;
- крену осі цапф гармати;
- швидкості бічного вітру;
- швидкості відносно переміщення цілі;
- відхилення умов стрільби від нормальних при стрільбі із гармати бронебійними, кумулятивними і осколково-фугасними снарядами.
Танковий балістичний обчислювач 1В517 складається із таких основних блоків:
- комутатора;
- функціонального вузла;
- блока поправок;
- віхідного пристрою;
- пристрою вводу інформації;
- пристрою управління;
- блоку обчислювача.
На лицьовій панелі балістичного обчислювача розташовані потенціометри для введення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних і ручного введення дальності.
Органи управління балістичного обчислювача 1В517:
- потенціометр 1 Δd (мал. 16) для введення поправки на знос каналу ствола;
- потенціометр 2 Тз ºС для введення поправки на температуру заряду;
- потенціометр 3 Тв ºС для введення поправки на температуру повітря;
- потенціометр 4 Н [мм рт.ст] для введення поправки на атмосферний тиск;
- потенціометр 5 Δ V оп [%] для введення поправки на зміну початкової швидкості снаряда залежно від партії зарядів;
- вимикач 9 датчик крена для відключення каналу датчика крену при перевірках системи lА33 під час технічного обслуговування;
- перемикач 8 і потенціометр 7 Д (м) для ручного введення дальності при непрацюючому прицілі-далекомірі і перевірках системи управління вогнем.
2. Призначення, загальний устрій датчиків вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку).
Датчик вітру 1Б11 призначений для вироблення сигналів, пропорційних бічній складовій швидкості вітру, і включає в себе крильчатку, сполучен із генератором напруги. Датчик вітру розміщений в корпусі із листової броні, в якому є вхідні вікна труби із крильчаткою, що закриваються заслінками. Заслінки мають автоматичний привід і відкриваються для виміру бічної складової швидкості вітру під час циклу заряджання, тобто безпосередньо перед пострілом;
Датчик крену призначений для вироблення сигналу, пропорційного куту крену осі цапф гармати, і представляє собою гіроскопічну вертикаль. При відхиленні вертикальної вісі корпусу від вертикалі місця з датчика знімаються сигнали, які у вигляді напруги змінного струму із частотою 400 Гц подаються в танковий балістичний обчислювач для вироблення поправки до кутів прицілювання і бічного упередження на крен вісі цапф гармати. Встановлюється датчик крену на чотирьох амортизаторах так, щоб його вертикальна вісь була паралельна осі обертання башти щодо корпусу, а стрілка «Н - вісь»на його кришці була паралельна вісі цапф гармати;
Датчик власної швидкості танка призначений для зняття сигналу з тахогенератора, пропорційного швидкості руху танка і являється тахогенератором (ТГП – l), вмонтованим в праве направляє колесо танка. Корпус тахогенератора пов'язаний з корпусом танка, а ротор за допомогою гнучкого валика із направляючим колесом, тому сигнал.
Датчик курсового кута - це косинусний потенціометр, движок якого через редуктор пов'язаний з погоном корпусу таким чином, що обертання движка потенціометра щодо його корпусу здійснюється синхронно із обертанням башти.
Ці всі датчики називаються датчиками вхідної інформації;