- •Відповіді на програмні питання
- •Теоретичні питання - 45
- •1. Складу озброєння танку.
- •2. Боєкомплект, його призначення, склад та розміщення.
- •3. Види постріл іх призначення. Розміщення пострілів, що становлять боєкомплект гармати.
- •1. Склад та розміщення приладів прицілювання і спостереження у командира, навідника механіка-водія.
- •1. Стабілізатор озброєння танків, його призначення та характеристика, загальна будова.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій танкової гармати 2а46м-1
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій ствола танкової гармати та механізму продування.
- •1. Призначення та загальна будова люльки та огородження.
- •2. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму та механічного спускового механізму.
- •3. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.
- •1. Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.
- •2. Призначення та загальний устрій гальма відкату.
- •3. Призначення та загальний устрій гальма накатника.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова зку.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова кулемета нсвт.
- •1. Призначення, характеристика, будова, та розміщення тпн-1-49-23 (тпн-3-49). Поле зору приладу тпн-1-49-23. Органи управління, комплектність.
- •2. Призначення, характеристика, будова, та розміщення ткн-3в. Поле зору приладу ткн-3в. Органи управління, комплектність.
- •1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
- •1. Виявлення, вибір цілі і цілевказівка.
- •2. Визначення відстані до цілі.
- •3. Визначення вихідних установок для стрільби.
- •1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
- •2. Корегування стрільби
- •3. Корегування напрямку стрільби.
- •1. Призначення, характеристика сув 1а33, склад системи управління вогнем 1а33.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42, органи управління прицілу-далекоміра, поле зору та шкали прицілу-далекоміра.
- •1. Призначення, загальний устрій тбв. Органи управління обчислювача.
- •2. Призначення, загальний устрій датчиків вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку).
- •3. Призначення, загальний устрій блоку дозволу пострілу.
- •4. Призначення, загальна будова перетворювача напруги.
- •1. Механізм заряджання, його призначення, характеристика та загальна будова.
- •2. Склад механічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад гідравлічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад електричних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-підкаліберного снаряду.
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-кумулятивного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій та осколочно-фугасного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика, склад та розміщення комплексу керованого озброєння
- •2. Призначення, характеристика, загальний устрій керованого снаряду 9м112.
- •Практичні питання - 30
- •1. Підготовка стабілізатора до роботи (практичне).
- •2. Включення і виключення стабілізатора (практичне).
- •1. Установка спареного кулемета на танк ( практичне).
- •2. Заміна ствола спареного кулемета ( практичне).
- •3. Порядок неповного розбирання пкт (практичне).
- •4. Порядок неповного збирання пкт (практичне).
- •1. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії командиру танку (практичне).
- •2. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •3. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне. Дії командиру танку (практичне).
- •4. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •1. Огляд та перевірка гармати до стрільби (практичне).
- •1. Спорядження патронної стрічки вручну.
- •2. Спорядження патронної стрічки з допомогою машинки Ракова.
- •1. Порядок приведення зку з похідного положення в бойове.
- •1. Установка кулемета нсвт на танк (практичне).
- •2. Порядок неповного розбирання нсвт (практичне).
- •3. Порядок неповного збирання нсвт (практичне).
- •4. Споряджння кулеметної ленти для кулемета нсвт (практичне).
- •2. Включення і виключення системи управління вогнем танку (практичне).
- •1. Огляд та підготовка тбо до роботи (практичне).
- •1. Порядок закриття лотка на защіпку з бронебійно-підкаліберний снарядом (практичне).
- •2. Порядок закриття лотка на защіпку з осколково-фугасним снарядом (практичне).
- •3. Порядок закриття лотка на защіпку з кумулятивним снарядом (практичне).
- •4. Порядок зняття і установки лотка в конвеєр (практичне).
- •1. Огляд та підготовка мз до роботи (практичне).
- •2. Порядок роботи мз в ручному режимі (практичне).
- •3. Порядок робота мз в режиме: «Завантаження» (практичне).
- •4. Перевантаження пострілів (практичне).
- •5. Порядок робота мз в режиме: «Розвантаження» (практичне).
2. Визначення відстані до цілі.
Дальність до цілі (орієнтирів і місцевих предметів) з танка визначають:
- далекоміром;
- за кутовою величиною цілі (орієнтира, місцевого предмета);
- візуально (порівнянням відстані до цілі із заздалегідь відомою відстанню або за ступенем видимості цілі).
В окремих випадках про дальність до цілі може бути повідомлено екіпажу командиром підрозділу.
Основним способом визначення відстані до цілі в танку є вимірювання з використанням далекоміра (лазерного або оптичного). Залежності від умов обстановки вимірювання відстані до цілі лазерним далекоміром може здійснюватися після виявлення, вибору цілі й прийняття рішення на її ураження або безпосередньо перед пострілом.
У разі несправності далекоміра або неможливості його застосування через метеорологічні умови і через сильної запиленість дальність до цілі визначається по її кутовій величині за допомогою сітки (шкал) прицілу (приладу спостереження), далекомірної шкали або візуально.
Дальність до цілі по її кутовій величині визначають при стрільбі з місця і з зупинки, коли відома висота, ширина або довжина виявленої цілі, (її частини) (мал.3). Вимірювання відстані до цілі відбувається двома способами:
Перший спосіб: за допомогою шкал прицілу (приладу спостереження) вимірюють кут, під яким видна ціль розмір цілі (у метрах) поділяють на кут у тисячних і отримують дальність до цілі в кілометрах.
Другий спосіб визначення дальності до цілі – за кутовою величиною її висоти. Для цього в поле зору прицілу (приладу спостереження командира танка) є далекомірна шкала. При визначенні дальності за допомогою далекомірної шкали необхідно пам’ятати, що вона розрахована для цілі висотою 2,7 м. Визначення дальності за кутовою величиною її висоти може здійснюватися з використанням прицільних марок сітки прицілу. У цьому випадку найбільша точність у визначенні дальності буде досягатися за умови перебування цілі на рівній місцевості і на горизонті зброї, коли видима і габаритна висоти цілі однакові.
Окомірний спосіб визначення дальності до цілі з танка може застосовуватися в тих випадках, коли немає можливості виміряти її за допомогою далекоміра або по кутовій величині цілі.
Визначення дальності порівнянням із заздалегідь відомою відстанню здійснюється таким способом:
- на око визначають у метрах віддалення цілі від орієнтира (місцевого предмета або рубежу), дальність до якої заздалегідь виміряна по карті, далекоміром або пристріляна;
- отриману величину додають до відомої відстані до орієнтира (місцевого предмета або рубежу), якщо ціль розташована далі, або віднімають, якщо ціль розташована ближче, і в результаті одержують дальність до цілі.
3. Визначення вихідних установок для стрільби.
Вихідними установками називаються установки, призначені для проведення першого пострілу з гармати (першої черги з кулемета). При рішенні вогневої задачі вогнем одного танка вихідні установки визначаються, як правило, навідником і тільки в окремих випадках їх призначає командир танка. При стрільбі підрозділом прямою наводкою вихідні установки визначаються, як правило, екіпажем танка, а при стрільбі напівпрямою і непрямою наводкою (із проведенням пристрілювання або без нього) вони вказуються командиром підрозділу.
Вихідними установками при стрільбі з танків прямою наводкою у загальному випадку є встановлення прицілу, прицільна марка, точка прицілювання або прицільна марка і точка прицілювання.
Вибір вихідних установок для стрільби залежить від виду зброї, особливостей СУО, наявності технічних пристроїв для обліку умов стрільби, режимів стрільби та інших факторів.
Вихідні установки для стрільби з танків прямою наводкою призначають:
- встановлення прицілу – відповідно до виміряної дальності до цілі з урахуванням сумарної поправки дальності на рух цілі, танка і відхилення умов стрільби від табличних (нормальних);
- прицільну марку – центральну прицільну марку (центральний косинець) або бічну прицільну марку, що відповідає величині сумарної поправки напрямку стрільби на рух цілі, танка, боковий (косий) вітер і крен танка;
- точку прицілювання – центр цілі або іншу точку прицілювання вище (нижче), лівіше (правіше) від центра цілі на величину сумарної поправки на вертикальне переміщення танка, цілі і крен танка, а також на напрямок стрільби.
Заняття 7. Підготовка стрільби. Корегування стрільби