
- •Відповіді на програмні питання
- •Теоретичні питання - 45
- •1. Складу озброєння танку.
- •2. Боєкомплект, його призначення, склад та розміщення.
- •3. Види постріл іх призначення. Розміщення пострілів, що становлять боєкомплект гармати.
- •1. Склад та розміщення приладів прицілювання і спостереження у командира, навідника механіка-водія.
- •1. Стабілізатор озброєння танків, його призначення та характеристика, загальна будова.
- •1. Призначення, характеристика, загальний устрій танкової гармати 2а46м-1
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій ствола танкової гармати та механізму продування.
- •1. Призначення та загальна будова люльки та огородження.
- •2. Призначення та загальна будова електричного спускового механізму та механічного спускового механізму.
- •3. Призначення та загальна будова блокуючого пристрою.
- •1. Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.
- •2. Призначення та загальний устрій гальма відкату.
- •3. Призначення та загальний устрій гальма накатника.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова зку.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова кулемета нсвт.
- •1. Призначення, характеристика, будова, та розміщення тпн-1-49-23 (тпн-3-49). Поле зору приладу тпн-1-49-23. Органи управління, комплектність.
- •2. Призначення, характеристика, будова, та розміщення ткн-3в. Поле зору приладу ткн-3в. Органи управління, комплектність.
- •1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
- •1. Виявлення, вибір цілі і цілевказівка.
- •2. Визначення відстані до цілі.
- •3. Визначення вихідних установок для стрільби.
- •1. Підготовка стрільби. Попередня та безпосередня підготовка.
- •2. Корегування стрільби
- •3. Корегування напрямку стрільби.
- •1. Призначення, характеристика сув 1а33, склад системи управління вогнем 1а33.
- •1. Призначення, характеристика, загальна будова прицілу-далекоміра 1г42, органи управління прицілу-далекоміра, поле зору та шкали прицілу-далекоміра.
- •1. Призначення, загальний устрій тбв. Органи управління обчислювача.
- •2. Призначення, загальний устрій датчиків вхідної інформації (вітру, крену, швидкості руху, курсового кута танку).
- •3. Призначення, загальний устрій блоку дозволу пострілу.
- •4. Призначення, загальна будова перетворювача напруги.
- •1. Механізм заряджання, його призначення, характеристика та загальна будова.
- •2. Склад механічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад гідравлічних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Склад електричних вузлів їх призначення та розміщення в танку.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-підкаліберного снаряду.
- •2. Призначення, характеристика та загальний устрій бронебійно-кумулятивного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика та загальний устрій та осколочно-фугасного снаряду.
- •1. Призначення, характеристика, склад та розміщення комплексу керованого озброєння
- •2. Призначення, характеристика, загальний устрій керованого снаряду 9м112.
- •Практичні питання - 30
- •1. Підготовка стабілізатора до роботи (практичне).
- •2. Включення і виключення стабілізатора (практичне).
- •1. Установка спареного кулемета на танк ( практичне).
- •2. Заміна ствола спареного кулемета ( практичне).
- •3. Порядок неповного розбирання пкт (практичне).
- •4. Порядок неповного збирання пкт (практичне).
- •1. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії командиру танку (практичне).
- •2. Порядок переведення бойового відділення з похідного положення в бойове. Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •3. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне. Дії командиру танку (практичне).
- •4. Порядок переведення бойового відділення з бойове положення в похідне Дії навідника-оператора танку (практичне).
- •1. Огляд та перевірка гармати до стрільби (практичне).
- •1. Спорядження патронної стрічки вручну.
- •2. Спорядження патронної стрічки з допомогою машинки Ракова.
- •1. Порядок приведення зку з похідного положення в бойове.
- •1. Установка кулемета нсвт на танк (практичне).
- •2. Порядок неповного розбирання нсвт (практичне).
- •3. Порядок неповного збирання нсвт (практичне).
- •4. Споряджння кулеметної ленти для кулемета нсвт (практичне).
- •2. Включення і виключення системи управління вогнем танку (практичне).
- •1. Огляд та підготовка тбо до роботи (практичне).
- •1. Порядок закриття лотка на защіпку з бронебійно-підкаліберний снарядом (практичне).
- •2. Порядок закриття лотка на защіпку з осколково-фугасним снарядом (практичне).
- •3. Порядок закриття лотка на защіпку з кумулятивним снарядом (практичне).
- •4. Порядок зняття і установки лотка в конвеєр (практичне).
- •1. Огляд та підготовка мз до роботи (практичне).
- •2. Порядок роботи мз в ручному режимі (практичне).
- •3. Порядок робота мз в режиме: «Завантаження» (практичне).
- •4. Перевантаження пострілів (практичне).
- •5. Порядок робота мз в режиме: «Розвантаження» (практичне).
1. Наводка зброї. Види наведення зброї і їх характеристика.
При стрільбі по цілях, що роблять фланговий або косий рух, наводка здійснюється методом вичікування або методом супроводу цілі.
Наводка методом вичікування цілі полягає в тому, що навідник виводить обрану прицільну марку вперед по ходу цілі на три-чотири фігури і утримує її по висоті на рівні обраної точки прицілювання до того моменту, поки точка прицілювання не підійде до прицільної марки. При з’єднанні точки прицілювання з обраною прицільною маркою проводиться постріл з гармати (черга з кулемета).
Наводка методом вичікування застосовується, як правило, при стрільбі з вимкнутим стабілізатором або з включеним стабілізатором з танків, які не мають пристрою (механізму) відпрацювання бокового попередження.
Наводка методом супроводу цілі застосовується при стрільбі з танків в автоматичному режимі при наявності пристрою бокового попередження і відпрацьовування його гарматою за умови, що ціль протягом 5–6 с робить прямолінійний рух з однаковою швидкістю.
У цьому випадку навіднику необхідно після виміру дальності протягом 3 с утримувати прицільну марку (центральний косинець) на рухомій цілі. Цього часу досить для того, щоб був відпрацьований необхідний кут бокового попередження гармати або кулемета за допомогою автоматизованих приладів наведення. Постріл з гармати (черга з кулемета) у цьому випадку відбувається при з’єднанні прицільної марки (центрального косинця) з обраною точкою прицілювання на цілі.
При стрільбі з танків, що не мають пристрою відпрацювання бокового попередження, наводка методом супроводу цілі здійснюється таким чином: навідник, узявши необхідне попередження на рух цілі вибором відповідної прицільної марки, переміщає лінію прицілювання відповідно до кутового переміщення цілі і робить постріл (чергу) при найбільш правильному положенні прицільної марки відносно точки прицілювання.
Цілі, по яким веде вогонь танк прямою, напівпрямою і непрямою наводкою.
Технічні можливості комплексів озброєння танків дозволяють екіпажам вести вогонь із застосуванням різних видів наведення і способів стрільби. Ведення вогню з танків може здійснюватися прямим, напівпрямим і непрямим наведенням.
Види наведення:
Пряме наведення – застосовується при стрільбі по цілях, котрі спостерігаються з танка, на дальностях, що забезпечуються шкалами прицілів або балістичним обчислювачем системи управління вогнем (СУВ). При цьому точка прицілювання суміщається з вибраною точкою на цілі чи в безпосередній близькості від неї.
Вогонь прямим наведенням є основним для танків і застосовується у всіх видах бою.
Напівпряме (змішане) наведення - застосовується по цілях, які спосте-рігаються з танка, коли дальності до цілей перевищують нарізку дистанційних шкал оптичних приладів. В цьому випадку горизонтальне наведення здійснюється за допомогою прицілу, а вертикальне за допомогою таблиць стрільби та бокового рівня.
Непряме наведення - застосовується по цілях, які не спостерігаються з танка: в умовах обмеженої видимості (туман, снігопад, ніч) чи з закритих вогневих позицій. При цьому горизонтальне наведення виконується за допомогою азимутального покажчика (баштового кутоміра), а вертикальне за допомогою таблиць стрільби і бокового рівня.
Вогонь прямим наведенням є основним для танків, він застосовується в усіх видах бою і ведеться з місця, з зупинок, з коротких зупинок, а також з ходу.
Вогонь напівпрямим (змішаним) і непрямим наведенням ведеться тільки з місця.
Місце, яке займає танк (підрозділ) для ведення вогню з зупинки або з місця, називається вогневою позицією.
Заняття 5. Виявлення, вибір цілі і цілевказання. Визначення відстані до цілі.