Неживі вакцини
Вбиті вакцини представляють собою вирощену культуру бактерій або вірусів збудника, вбиту тим чи іншим способом. Для інактивації культури збудника використовують фізичні (нагрівання, ультрафіолетове опромінення, іонізуюча радіація) або хімічні (формалін, спирт, фенол) методи. В результаті інактивації бактерії і віруси повністю втрачають життєздатність, але зберігають антигенні та імуногенні властивості.
Вбиті вакцини можна поділити на дві великі групи:
Корпускулярні вакцини, діючим началом яких являються або інактивовані цільні клітини бактерій і частинки вірусів (цільноклітинні, цільновіріонні вакцини), або структурні елементи мікробів, які несуть специфічні проективні антигени (субклітинні, субвіріонні вакцини).
До цільноклітинних корпускулярних вакцин відносяться коклюшна вакцина, а до цільновіріонних – вакцини проти грипу, сказу, кліщового енцефаліту, герпесу.
Для отримання субклітинних або субвіріонних вакцин із бактерій або вірусів вилучають проективні антигени, які являються білковими, ліпополісахаридно-білковими комплексами. Вакцини із проективних антигенів розроблені проти багатьох бактерійних та вірусних інфекцій (черевнотифозна, дизентерійна, грипозна, бруцельозна тощо).
Молекулярні вакцини – це препарати, в яких антиген знаходиться в молекулярній формі. Антигени в молекулярному вигляді отримують:
в процесі біосинтезу при вирощуванні природних, а також рекомбінантних штамів бактерій і вірусів;
хімічним синтезом.
Типовим прикладом молекулярних антигенів, які утворюються біосинтезом природними штамами, являються анатоксини, які являють собою знешкоджені токсини, синтезовані при культивуванні бактерій на штучних поживних середовищах.
Таким способом отримані і застосовуються в практиці анатоксини проти правця, дифтерії, ботулізму, газової гангрени, стафілококових інфекцій. Анатоксини відносяться до найбільш ефективних імунобіологічних препаратів.
Ад’ювантами називають групу речовин, які володіють здатністю підвищувати імуногенність при додаванні їх до антигенів або вакцин.
Механізм дії ад’ювантів зводиться до:
створення «депо» антигену в місці введення вакцин, в результаті чого пролонгується дія антигену, і він тривало діє на імунну систему;
запальної реакції, яка активує імунокомпетентні клітини;
активації процесу захоплення антигену і його переробки фагоцитуючими клітинами.
Ад’юванти підвищують імуногенність вакцин в десятки разів і більше, особливо молекулярних білкових антигенів, наприклад, анатоксинів, які без ад’ювантів швидко розщеплюються ферментами організму, у зв’язку з чим володіють короткочасною дією.
Рекомбінантні вакцини – це препарати, отримані біосинтезом при культивуванні рекомбінантних штамів бактерій і вірусів. При культивуванні рекомбінантних штамів вони у відповідності до заданої генетичної програми синтезують антигени збудників, які потім виділяються з культуральної рідини та на їх основі конструюють молекулярні вакцини.
Методом хімічного синтезу можна отримати вакцини лише в тому випадку, коли розшифрована хімічна структура природного специфічного протективного антигену. Таким методом отримані антигени ВІЛ.
Асоційовані вакцини
Організм здатний формувати повноцінний імунітет при одночасному введенні декількох антигенів. Це стало основою для створення єдиних комплексних, так званих асоційованих вакцин для одночасної імунізації проти декількох інфекцій. Такі вакцини на відміну від моно вакцин називають полівакцинами. Асоційовані вакцини широко застосовуються в практиці для імунізації проти коклюшу, дифтерії та правця; проти правця, газової гангрени і ботулізму тощо.
Бактеріофаги
Бактеріофаги відносяться до імунобіологічних препаратів, в яких в якості активного начала використовуються фаги, тобто віруси, які уражують бактерії шляхом лізису та інактивації.
Препарати бактеріофагів отримують шляхом інфікування фагом вирощеної в промислових умовах культури бактерій, чутливої до даного фагу. Потім їх виділяють із культуральної рідини фільтрату фага, концентрують, проводять очистку та сушку.
Бактеріофаги застосовують для профілактики і лікування ряду бактеріальних, найчастіше кишкових інфекцій (холера, черевний тиф, дизентерія).
Лікувальний і профілактичний ефект фагів помірний, тому їх застосовують в комплексі з іншими лікувальними і профілактичними заходами.