Тема 6 Плюралізм політичних концепцій та течій 19-20 ст.

1. Консерватизм та лібералізм, як напрями у політології.

2. Методи радикалізму у вирішенні політичної теорії та практики. Екстремізм, анархізм, тероризм.

3. Формування та розвиток марксистської теорії політики і політичної діяльності. Соціалізм.

Політика, як практична діяльність, щодо завоювання, використання та утримання державної влади завжди має ідеологічне обґрунтування, тобто здійснюється під певною сукупністю поглядів та ідей, що виражають інтереси тих чи інших спільностей людей, передусім суспільних класів.

Консерватизм, лібералізм, радикалізм, анархізм, фашизм, соціалізм, комунізм, клерикалізм і соціал-демократія.

Політична течія – цілеспрямована політична діяльність певних політичних сил, які мають сформовану систему політичних поглядів, що базуються на певній ідеології.

Політична ідеологія – це форма відображення у думках явищ об’єктивної реальності, це сукупність ідейних поглядів що виражають чи захищають інтереси певної соціальної групи.

1. Основні політичні течії склались і набули розвитку в 19 ст.

1. Консерватизм – суспільно-політична течія, що характеризується прихильністю до установлених суспільних порядків, певним ставленням до традицій і звичаїв, стриманістю у здійсненні певних соціальних змін, протистоянням поспішним рішенням, утвердженням поступового розвитку, щоб майбутнє не знищувало минулого.

2. Середина 70 р. 20 ст., почав набирати сили так званий неоконсерватизм. Основні ідеї: формування сильної влади, збереження сильної позиції держави, допуск до політичної влади лише представників елітних прошарків, сила державної влади в її професіоналізмі та моральності. На першому плані повинні бути національні інтереси, економічна доцільність.

3. Подібно до консерватизму історично сягає в минуле така політична течія як лібералізм. Лібералізм – традиційна політична течія, яка відстоює необмежену свободу підприємництва і торгівлі, плюралістичну демократію, широкі свободи для індивідів.

4. Ідеологія лібералізму змінилась з приходом до державно-монополістичного капіталізму і виникає новий лібералізм. Неолібералізм – різновид ідеології та політики, що сформувався як відображення розвитку суспільства від переваг вільного підприємства до державно-монополістичного регулювання економіки.

2.

1. радикалізм – політична течія, яка виступає за рішучі методи у вирішенні питань політичної практики, але без зміни соціально-економічних засад суспільного ладу.

2. Політичний екстремізм – це схильність до крайніх форм та методів у політиці та ідеології. Особливостями вияву екстремізму є: ігнорування аналізу політичної ситуації, прагнення прискорення подій, нерозуміння законів виходу суспільства з кризи, прагнення підкорити політичний процес Волі без урахування відношення політичних сил, ставка на силові методи. Лівий екстремізм: анархізм, троцькізм, маоїзм. Анархізм – соціально-політична течія, спрямована на звільнення від усіх форм політичної, економічної і духовної влади. Заперечення держави, як форми організації суспільства, утвердження нічим не обмеженої свободи людини. Основоположники: Годвін, Щірнір, Прудон, Бакунін, Кропоткін. Фашизм – найбільш реакційна політична течія, яка виражає інтереси агресивних сил. Це відкрита терористична диктатура. Риси: тоталітаризм, крайні методи досягнення політичної мети, зрощення партії з державним апаратом, правовий нігілізм, антидемократизм, максимальний контроль за життям людей, расизм, геноцид і шовінізм. Неофашизм має 2 основні напрямки: 1. Традиційний рух; 2. Прагнення поєднати нелегальні та напівлегальні форми діяльності.

3. Найбільш крайнім вираженням політичного екстремізму є тероризм. Тероризм – політика залякування, насильства, розправа з політичними супротивниками аж до їх знищення. Тероризм буває: державний, не державний, внутрішній, зовнішній, соціальний, кримінальний, релігійний, культурний. Біотероризм – спрямований на викликання наростаючої паніки серед людей.

4. Клерикалізм – суспільно-політична течія, представники якої виступають за посилення позицій впливу церкві в політиці і духовному житті суспільства.

3. Комунізм – суспільно-політична течія, яка має за мету встановлення суспільства заснованого на єдиній загальнонародній власності на засоби виробництва, заборону приватної власності на засоби виробництва. Планування з боку держави процесів виробництва, здійснення самоврядування, досягнення рівноправ’я, розподіл матеріальних та соціальних благ за потребами.

Соціалізм – суспільно-політична течія, спрямована на те, щоб робити все те, що не завдає шкоди іншим людям. Марксисти розглядають соціалізм як фазу комунізму, а соціал-демократи вважають що це суспільний лад, який створюється шляхом переростання капіталізму в соціалізм.