Уявлення про владу в епоху середньовіччя

1. Основні риси політичної думки в епоху середньовіччя.

2. Політичні ідеї в епоху відродження та реформації.

3. Політична філософія Н. Макіавеллі.

4. Політичні ідеї утопічного соціалізму 16-17 ст.

1. Політична думка середньовічної Європи перебувала під владою теології. Догмати церкви виступали одночасно і політичними аксіомами і правовими нормами. Центральним пунктом середньовічних доктрин був принцип «нема влади не від Бога, існуюча влада Богом установлена». Найбільшого поширення в 11-13 ст. набула доктрина «двох мечів», якими володіла Церква. Один меч вона зберігала при собі, інший вона вручала володарям, щоб ті могли вершити земні діла і одночасно виконувати волю церкви.

   1. Одним із засновників християнської політичної теорії був Фома Аквінський. Праці «Про панування владик» «Сума теології». Аквінський стверджував, що влада є божественним законом і вона повинна нести людям добре, гарне і благе. Людина є політичною істотою.

   2. Подолання феодальної роздробленості та зміцнення королівської влади. Заперечували втручання Церкви державні справи. Найяскравіше інтереси бюргерства відобразив у своїй праці захисник миру Марсилій Падуанський. Покладав відповідальність за всі біди і нещастя на Церкву. Відокремити від держави церкву. Обґрунтував ідею розмежування законодавчої та виконавчої влади держави.

2. Буржуй – це громадянин власник. Виникає новий клас – буржуазія.

   1. З’являється гуманізм (людська природа). У центрі уваги потрібно ставити людину, потрібно олюднити суспільство. Людина здатна до саморозвитку і вдосконалення. Вимагали звільнення від засилля церкви; відстоювали свободу розуму; прославляли людську особистість, вірили в її творчий потенціал та безмежні здібності.

   2. Гуманісти стали вождями культурного руху під назвою «Відродження» (ренесанс). Відродження означає оновлення культури, підйом у літературі, розквіт у мистецтві, відродження науки після тривалого занепаду у середні віки. Тобто звернення до культури античності, її відродження. Гроші, ось що відкривало доступ до влади.

      1. Поняття відродження охоплює:

         1. Формування національної державності;

         2. Криза Римо-католицької церкви;

         3. Визнання унікальності кожного індивіда;

         4. Заклик до автономної особистості.

Починаючи з першої половини 16 століття в Західній, центральній Європі розгорівся досить широкий суспільний рух: антифеодальний, за своєю соціально-економічною природою, політичний, за змістом і релігійний, за своєю ідеологічною формою. Кульмінацією боротьби була велика селянська війна в Німеччині. Теоретиками реформації були теологи. Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Жан Кальвін. Зародився протестантизм. Лідером реформації був Лютер. Ідеї: необхідність всенародної боротьби проти папства, безумовний послух народу світській владі. Ідеалом була сильна та абсолютна влада. Світська влада не є ідеальною. Говорив про те, що необхідним є законний примус з боку держави. Стояв за право на опір.

3. Стояв за тим, щоб на землі встановити таку владу, яка б привела до соціальної рівності, де немає класових розбіжностей, приватної власності, державної влади.

4. Важливим напрямом був кальвінізм. Непокора застосовується тоді, коли вичерпуються усі законні способи. Ідеалом була теократія – тоді коли світська і духовна влада є в народних руках.

5. Ідеологом сильної централізованої держави був Жан Боден. Стояв за сильну державу. Говорив про державний суверенітет. Суттєвою ознакою держави Жан Боден розумів вищу абсолютну і постійну владу. Вищий характер влади означає верховенство, тобто те, що вона є джерелом усіх видів панування. Абсолютність влади полягає в її необмеженості і неподільності. І постійність означає – що державна влада не встановлюється на певний термін а існує за власним бажанням.

1. «Монарх» Макіавеллі. Розкриває як завоювати владу, як її втримати, як досягнути політичного успіху. Його девіз «Мета виправдовує засоби», відкидав моральність в політиці. В основі лежить цинізм і безпринципність.

2. Т. Мор «Утопія» 1516 р. засудив англійські соціально-політичні порядки. Головна причина бід – приватна власність. Був проти безробіття. Стояли за рівність та суспільну власність. Томасо Компонело «місто сонця» був за регламентацію особистого життя людини.