Економічна діяльність держави

Економіка – тобто закони, правила ведення домашнього господарства.

Економіка політична – це поведінка держави у сфері економіки країни. Це сукупність державних заходів впливу на економічні процеси. Від правильного і збалансованого взаємозвязку економіки та політики залежить економічний потенціал суспільства, добробут населення а в цілому життєздатність суспільно-політичної та економічної системи.

Неправильне розуміння співвідношення економіки та політики призводить до економічної кризи. Призводить до зниження життєвого рівня населення, до інфляції. Економічна політика – це свідома цілеспрямована діяльність державних органів політичних партій, та суспільних організацій в економічній сфері, що здійснюється в інтересах суспільства.

І. економічна політика має кілька завдань:

1. здійснювати регулювання економіки в інтересах суспільних груп, які мають політичну владу.

2. зрівноважувати економічні інтереси тих які мають політичну владу, і які її не мають.

3. забезпечувати функціонування всієї соціально-економічної системи в цілому (енергетика, інфраструктура – комплекс заходів що обслуговують виробництво).

4. установлювати і розвивати взаємовигідні зв’язки з іншими країнами.

ІІ. Сферою економічної політики є взаємодія економіки і політики

Суб’єктом економічної політики виступає економічна влада, різні політичні структури, об’єднання.

Об’єктом економічної політики є економічна система в цілому, або окремі її ланки.

ІІІ. Структура економічної політики. Поняття економічної політики вбирає в себе: фінансово-кредитну політику; інвестиційну політику, податкову політику, бюджетну, зовнішньоекономічну і науково-технічну.

IV. Призначення економічної політики – сприяти, природному, економічному розвитку. Запобігати зловживанням економічною владою. Запобігати кризовим явищам в економіці. Можна сформулювати кілька загальних бажаних цілей політики – це економічне зростання, ефективна зайнятість, стабільний рівень цін, захист і підтримка принципів економічної свободи, соціальна безпека і стабільність.

5. Економічна політика буває 3 видів: по перше вона може відповідати об’єктивному процесу функціонування та розвитку економіки а тому стимулювати її. По-друге, економічна політика може діяти в супереч об’єктивним процесам розвитку економіки, перешкоджати, гальмувати її і навіть створювати кризову ситуацію. Економічна політика визначаючи основні напрямки розвитку економіки може стимулювати одні методи розвитку або обмежувати, блокувати інші. Така політика є найбільш гнучкою.

6. Основним фактором успіху реформ є політична послідовність владних структур. Тобто мова йде про соціально орієнтовану змішану економіку при значному ступені державного регулювання.

Причини нинішнього економічного становища України:

1. Спадок СРСР;

Соціальне становище людини в суспільстві котре визначається рівнем соціальної свободи і самореалізації. Наявність соц. захищеності в особи; задоволення життєвих потреб, умови праці, побуту охорони дозвілля, здоровя, відносини між класами.

Нерівність призводить до виродження вищого класу, вульгаризації середнього класу і озвіріння нижчого класу.

Рівні соціально політики – загальнодержавний, регіональний, місцевий, локальний.