- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •4 Модуль
- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметико-логічний пристрій
- •4.4 Програмовні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудування модуля запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Організація послідовних інтерфейсів введення-виведення
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Організація 8-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •Інтерпретація даних у мп к580вм80а
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •Формат команд мп к580вм80а
- •Способи адресації операндів мп к580вм80а
- •Мікропроцесорна система кр580
- •Стекова пам’ять
- •Функціонування мпс
- •Виконання команди пересилання з регістра с у регістр в
- •Робота мпс при виконанні команди in n введення даних з порту n в акумулятор мп а
- •Реакція мпс на виконання команди зупину
- •Робота мпс у режимі переривань
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для поглибленого вивчення)
- •Співпроцесори мп і80386
- •7.3 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •7.3.1 Технічна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.2 Реальна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •8 Використання мп фірми intel у
- •Процесори Athlon та Duron фірми amd
- •Список рекомендованої літератури до 1 модулю
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel Регістрове адресування операндів
- •Безпосереднє адресування операндів
- •Пряме адресування
- •Непряме регістрове адресування
- •Пряме адресування з індексуванням
- •Адресування за базою з індексуванням
- •Непряме адресування з масштабуванням
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання на мові асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до 2 модулю
- •3 Модуль
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистем введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •11.4.4 Організація підсистеми введення/виведення
- •11.4.5 Підключення співпроцесора
- •12 Програмування універсальних мп
- •12.1 Мова Асемблер програмування мп фірми Motorola
- •Непряма регістрова адресація з постіндексуванням
- •Непряма регістрова адресація з преіндексуванням
- •Непряма відносна адресація з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилання
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою на мові Асемблер мп фірми Motorola
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до 3 модулю
1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
3 Мікропроцесорні системи на універсальних мікропроцесорах та їх програмування.
4 Мікропроцесорні системи на мікроконтролерах та DSP та їх програмування.
За вивченням першого модуля студенти отримують такі знання та уміння:
Подавати та трактувати вхідні та вихідні чисельні дані для подальшої цифрової обробки. Співвідносити логічні змінні та функції з цифровими сигналами, що їх реалізують. Синтезувати цифрові пристрої, використовуючи типові цифрові блоки, вузли та елементи. Ставити та вирішувати задачі, пов’язані з вибором засобів обчислювальної техніки, мікропроцесорів та мікроконтролерів за їх технічними, експлуатаційними та економічними характеристиками для систем телекомунікацій.
За вивченням другого модуля студенти отримують такі знання та уміння:
Створювати та налагоджувати програмне забезпечення для мікропроцесорів.
За вивченням третього модуля студенти отримують такі знання та уміння:
Ставити та вирішувати задачі, пов’язані з аналізом, розробкою та експлуатацією мікропроцесорних систем у складі інформаційних та телекомунікаційних систем та мереж, створенням та налагодженням програмного забезпечення до них. Аналізувати та розробляти окремі вузли систем телекомунікацій, які використовують засоби обчислювальної техніки, мікропроцесори та мікроконтролери.
За вивченням четвертого модуля студенти отримують такі знання та уміння:
Створювати та налагоджувати програмне забезпечення для пристроїв управління, комутації, обробки цифрових сигналів у системах телекомунікацій на мовах конкретних мікропроцесорів та мікроконтролерів.
Підручник відрізняється від вже виданих тим, що вміщує розділи, присвячені застосуванню мікропроцесорів у обладнанні телекомунікацій, створенню програмного забезпечення для пристроїв та систем телекомунікацій.
Знання архітектури сучасних мікропроцесорів та їх основних характеристик дасть можливість майбутнім фахівцям вибирати апаратуру інформаційних мереж та систем з урахуванням можливостей застосовуваних у ній засобів обчислювальної техніки та мікропроцесорів, а також проектувати цю апаратуру на сучасному рівні.
Для розуміння викладаваного у підручнику матеріалу студенти повинні знати такі теми з попередньо вивчених дисциплін:
І з дисципліни “Основи схемотехніки”:
1 Всі розділи цифрової техніки: логічні елементи, таблиці істинності, що описують їх роботу, шифратори, дешифратори, мультиплексори, демультиплексори, перемикальні функції, що описують їх роботу, регістри, лічильники імпульсів та таблиці переходів, що їх описують.
2 Інтегральна схемотехніка, технологія МОП та КМОП, великі (ВІС) та надвеликі (НВІС) інтегральні схеми, конструктивна реалізація.
3 Класифікація систем пам’яті: постійні запам’ятовувальні пристрої, ОЗП (статичний та динамічний), принципи зберігання інформації, ПЛІС, ВІС пам’яті, адресні, інформаційні та керувальні сигнали, що подаються на ВІС пам’яті, доступ до пам’яті, ємність ВІС пам’яті.
ІІ з дисципліни “Інформатика”:
1 Призначення обчислювальних систем, задачі, які можуть вирішувати обчислювальні системи.
2 Подання даних, які обробляються у обчислювальних системах: подання даних у різних системах числення, подання даних з плавучою та фіксованою крапкою, подання даних зі знаком.
3 Алгоритмізація задач, які вирішуються обчислювальними системами, складання структурних схем алгоритмів вирішуваних задач.
4 Мови високого рівня Delphi, C++.
5 Мати навички складання та налагодження програм, які мають розгалуження та цикли, написаних мовами високого рівня.
ІІІ з дисципліни “Дискретна математика”:
1 Позиційні системи числення — двійкова, десяткова, шістнадцятькова, двійкова-десяткова, — перехід від одної системи числення до іншої.
2 Алгебра логіки — поняття логічної змінної та логічної функції, закони алгебри логіки, мінімізація логічних функцій методом Квайна та методами координатних діаграм.
