1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.

2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.

3 Мікропроцесорні системи на універсальних мікропроцесорах та їх програмування.

4 Мікропроцесорні системи на мікроконтролерах та DSP та їх програмування.

За вивченням першого модуля студенти отримують такі знання та уміння:

Подавати та трактувати вхідні та вихідні чисельні дані для подальшої цифрової обробки. Співвідносити логічні змінні та функції з цифровими сигналами, що їх реалізують. Синтезувати цифрові пристрої, використовуючи типові цифрові блоки, вузли та елементи. Ставити та вирішувати задачі, пов’язані з вибором засобів обчислювальної техніки, мікропроцесорів та мікроконтролерів за їх технічними, експлуатаційними та економічними характеристиками для систем телекомунікацій.

За вивченням другого модуля студенти отримують такі знання та уміння:

Створювати та налагоджувати програмне забезпечення для мікропроцесорів.

За вивченням третього модуля студенти отримують такі знання та уміння:

Ставити та вирішувати задачі, пов’язані з аналізом, розробкою та експлуатацією мікропроцесорних систем у складі інформаційних та телекомунікаційних систем та мереж, створенням та налагодженням програмного забезпечення до них. Аналізувати та розробляти окремі вузли систем телекомунікацій, які використовують засоби обчислювальної техніки, мікропроцесори та мікроконтролери.

За вивченням четвертого модуля студенти отримують такі знання та уміння:

Створювати та налагоджувати програмне забезпечення для пристроїв управління, комутації, обробки цифрових сигналів у системах телекомунікацій на мовах конкретних мікропроцесорів та мікроконтролерів.

Підручник відрізняється від вже виданих тим, що вміщує розділи, присвячені застосуванню мікропроцесорів у обладнанні телекомунікацій, створенню програмного забезпечення для пристроїв та систем телекомунікацій.

Знання архітектури сучасних мікропроцесорів та їх основних характеристик дасть можливість майбутнім фахівцям вибирати апаратуру інформаційних мереж та систем з урахуванням можливостей застосовуваних у ній засобів обчислювальної техніки та мікропроцесорів, а також проектувати цю апаратуру на сучасному рівні.

Для розуміння викладаваного у підручнику матеріалу студенти повинні знати такі теми з попередньо вивчених дисциплін:

І з дисципліни “Основи схемотехніки”:

1 Всі розділи цифрової техніки: логічні елементи, таблиці істинності, що описують їх роботу, шифратори, дешифратори, мультиплексори, демультиплексори, перемикальні функції, що описують їх роботу, регістри, лічильники імпульсів та таблиці переходів, що їх описують.

2 Інтегральна схемотехніка, технологія МОП та КМОП, великі (ВІС) та надвеликі (НВІС) інтегральні схеми, конструктивна реалізація.

3 Класифікація систем пам’яті: постійні запам’ятовувальні пристрої, ОЗП (статичний та динамічний), принципи зберігання інформації, ПЛІС, ВІС пам’яті, адресні, інформаційні та керувальні сигнали, що подаються на ВІС пам’яті, доступ до пам’яті, ємність ВІС пам’яті.

ІІ з дисципліни “Інформатика”:

1 Призначення обчислювальних систем, задачі, які можуть вирішувати обчислювальні системи.

2 Подання даних, які обробляються у обчислювальних системах: подання даних у різних системах числення, подання даних з плавучою та фіксованою крапкою, подання даних зі знаком.

3 Алгоритмізація задач, які вирішуються обчислювальними системами, складання структурних схем алгоритмів вирішуваних задач.

4 Мови високого рівня Delphi, C⁺⁺.

5 Мати навички складання та налагодження програм, які мають розгалуження та цикли, написаних мовами високого рівня.

ІІІ з дисципліни “Дискретна математика”:

1 Позиційні системи числення — двійкова, десяткова, шістнадцятькова, двійкова-десяткова, — перехід від одної системи числення до іншої.

2 Алгебра логіки — поняття логічної змінної та логічної функції, закони алгебри логіки, мінімізація логічних функцій методом Квайна та методами координатних діаграм.