4. Виведення дактилоскопічної формули

Із попередніх питань ми знаємо, що основою систематизації дактилоскопічного дссятинальцевого обліку є дактилоскопічна формула, що виступає своєрідним дактилоскопічним кодом.

Дактилоскопічна формула має дві частини: головну й додат­кову.

Під час виведення головної частини формули враховуються лише завиткові візерунки та їх належність певному пальцю рук.

Починаючи з великого пальця правої руки і закінчуючи мі­зинцем лівої руки всі пальці нумерують від 1 до 10, а також поділяють на п'ять груп за їх розташуванням на картці.

Кожній групі надають умовні позначки: попарно - великий і вказівний палець правої руки - перша пара; середній та без­іменний пальці правої руки - друга пара; мізинець правої та ве­ликий палець лівої руки - третя пара; вказівний і середній пальці лівої руки - четверта пара; безіменний і мізинець лівої руки - п'ята пара.

За наявності завиткових візерунків у першій парі пальців во­ни позначаються цифрою 16, у другій - 8, у третій - 4, а в чет­вертій - 2, у п'ятій - 1.

Потім із отриманих значень складається дріб, у чисельнику якого додаються умовні значення парних пальців (2, 4, 6, 8, 10), а в знаменнику - непарних.

Після цього до сум умовних позначень чисельника і знамен­ника додається по «1», оскільки трапляються випадки відсут­ності па пальцях завиткових візерунків.

Тоді головна частина формули буде позначатись як 1/1.

Коли ж па всіх десяти пальцях є завиткові візерунки, форму­ла матиме вигляд дробу 32/32.

Головна частина формули - це дріб у його математичному розумінні, тому його перетворення робити не можна.

Додаткова частина дактилоформули утворюється з урахуван­ням цифрових індексів усіх типів і видів папілярних візерунків.

На відміну від головної частини формули, в чисельник до­даткової її частини записують усі умовні індекси візерунків правої руки, а в знаменник - лівої руки.

Цифрові позначення тут не сумуються, а пишуться поспіль і послідовно (у чисельнику з 1-го по 5-й палець, а в знаменнику з 6-го по 10-й).

У криміналістиці запроваджено таку умовну індексацію:

• всі різновиди дугових візерунків позначаються цифрою «1»;

• якщо петлевий тип візерунка, тоді всі радіальні петлі по­значаються «2»;

• ульнарні петлі індексуються залежно від кількості папіляр­них ліній, що містяться між пунктом розгалуження гілок дель­ти і центром візерунка (вершиною внутрішньої петлі):

• якщо цих ліній не більше 9 - позначається цифрою «З»;

• якщо від 10 до 13 - тоді цифрою «4»;

• від 14 до 16 нетля індексується цифрою «5»;

• якщо ліній більше 17 - цифрою «6».

• завиткові візерунки індексуються трьома умовними циф­рами:

• «7» за внутрішнього положення лівої дельти;

• «8» - за середнього її положення;

• «9» - за зовнішнього положення.

Для зручності практичного використання, швидкого пошуку і знаходження дактилокарти перевірювапої особи передбачено чітку систематизацію десятипальцевої дактилокартотєки.

Спершу дактилокарти розкладаються па групи за чисельни­ком основної (головної) частини формули у висхідному поряд­ку (від 1 да 32).

Потім кожна зі сформованих груп розкладається на 32 під­групи за знаменником головної частини формули у висхідному порядку (від 1 до 32). Тож після другої розбивки у картотеці максимально може бути 1024 підгрупи (32 х 32).

Кожна з цих підгруп, своєю чергою, розкладається за число­вим позначенням чисельника додаткової формули у зростаючо­му порядку.

Якщо є дактилокарти з однаковими чисельниками, вони роз­кладаються у зростаючому порядку за цифровим позначенням знаменника додаткової формули, наприклад:

Дактилокарти на чоловіків і жінок розмежовують між собою, тобто ведуться окремим розділом картотеки.

Часто на практиці бувають випадки, коли пальцьовим візе­рункам однієї й тієї ж особи через певні причини надається різ­не цифрове позначення.

Тому під час обчислення дактилоформули перевірюваної особи треба з урахуванням можливості такої ситуації визначи­ти можливі такі ймовірні формули.

Можливі формули вираховуються у випадках відсутності од­ного чи декількох пальців перевірюваної особи або коли по­шкодження пальців не дозволяють точно визначити тип візерунка.

Вирахування ймовірної формули будується на припущенні, що на відсутніх пальцях був той чи інший візерунок: тут корис­туються спеціальними таблицями для обчислення ймовірних формул.

10