- •Київський національний університет технологій та дизайну
- •Склад курсового проекту
- •1.Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок привода
- •2.Розрахунок клинопасової передачі
- •3.Розрахунок закритої циліндричної прямозубої передачі одноступінчастого редуктора
- •4.Геометричний розрахунок валів циліндричного прямозубого редуктора
- •4.1.Розрахунок ведучого валу циліндричного прямозубого редуктора
- •4.2.Розрахунок веденого валу циліндричного прямозубого редуктора
- •5.Вибір і перевірний розрахунок підшипників
- •6.Вибір та перевірнийрозрахунок шпоночних з΄єднань
- •6.1.Ведучий вал:
- •6.2.Ведений вал:
- •Список літератури
2.Розрахунок клинопасової передачі
Розрахувати клинопасову передачу від асинхронного двигуна потужністю Р1 = 4,56 кВт з частотою обертання п1 = 1444,5 об/хв, на вал стрічкового транспортера з частотою обертання п2 = 279,9 об/хв. Робота в одну зміну, навантаження близьке до постійного.
Обираємо переріз клинового пасу, завчасно вивчивши кутову швидкість та номінальний обертальний момент Т1 ведучого валу:
ω1 = 151.19 рад/с
Т1 = 30,16 Н∙м.
При такому значенні моменту обираємо переріз А з площею поперечного перерізу
A=81 мм2 .
Обираємо діаметр d2 ведучого шківа.
dmin=112 мм.
З розділу 1 передаточне число передачі без врахування ковзання:
Uк.п. = 5,16.
Знаходимо діаметр d2 веденого шківа, приймаю відносне ковзання пасу εγ=0,02:
d3=Uкп∙d2(1- εγ)=5,16∙112(1-0,02)=566,36 мм,
найближче стантартне значення d3=560 мм.
Уточнюючи передаточне число з урахуванням відносного ковзання пасу.
.
Перераховуємо з урахуванням Uкп=5,1:
.
Розбіжність з заданим значенням n2
.
Приймаємо d1=112мм, d2=560мм.
Міжосьова відстань в клинопасовій передачі може бути обрана дуже малою. Найменше значення:
amin=0,55∙(d1+d2)+h=0,55∙(112+560)+8=377,6мм.
Найбільша міжосьова відстань:
аmах=2(d1+d2)=2∙(112+560)=1344мм.
Приймаємо близьке до середнього значення: а=860мм.
Згідно прийнятому розрахунковому значенню міжосьової відстані визначаємо розрахунково необхідну довжину пасу:
;
.
Найближча за стандартним значенням довжина l=2800мм.
З урахуванням стандартної довжину пасу уточнюємо міжосьову відстань:
;
.
При монтажі передачі необхідно забезпечити можливість зменшення а на 0,011 для того, щоб полекшити одягання пасів на шків;для забезпечення натягу пасів необхідно передбачити можливість збільшення а на 0,0251; для розгляду приладу необхідні переміщення складуть:
в менший бік 0,01∙2800=28мм, а більший – 0,025∙2800=70мм.
Кут охоплення паса меншого шківа:
- цілком задовільно.
При великих передаточних числах і малих міжосьових відстанях для збільшення кута застосовують натяжний ролик.
Швидкість пасу: v=0,5∙w1∙d1=0,5∙151,19∙112∙103=8,5 м/с.
Кількість пасів: ;
де Kg – коефіцієнт динамічного навантаження і режиму роботи переда; P1 – потужність на робочому шківі; Р0 – допустима потужність на один пас; - коефіцієнт, що враховує вплив кута охоплення меншого шківа, =0,96; Кl – коефіцієнт, що враховує вплив довжини пасу на його довговічність, зазначений в залежності від співвідношення розрахункової довжини пасу l до початкової l0; Kz - коефіцієнт, який враховує нерівномірність розподілу навантаження між пасами.
Kg=1
P1=4,56 кВт
P0(8,5)=P0(5)+P0(3,5)=1,05+3,5 кВт
(148 = 0,92-2
l/l0 =
Kl=1,1
Kz=0,95
Розрахункова к-сть пасів:
.
Перевіряємо паси на довговічність за частотою пробігу за 1с:
, що цілком допустимо.
Визначаємо зусилля в пасовій передачі, прийнявши напруження від попереднього натягу .
Попереднє початкове напруження кожної гілки паву:
;
робоче напруження ведучої гілки:
,
де Ft – колове зусилля:
.
Робочий натяг веденої гілки:
.
Зусилля на вали:
;
.