
- •Київський національний університет технологій та дизайну
- •Склад курсового проекту
- •1.Вибір електродвигуна і кінематичний розрахунок привода
- •2.Розрахунок клинопасової передачі
- •3.Розрахунок закритої циліндричної прямозубої передачі одноступінчастого редуктора
- •4.Геометричний розрахунок валів циліндричного прямозубого редуктора
- •4.1.Розрахунок ведучого валу циліндричного прямозубого редуктора
- •4.2.Розрахунок веденого валу циліндричного прямозубого редуктора
- •5.Вибір і перевірний розрахунок підшипників
- •6.Вибір та перевірнийрозрахунок шпоночних з΄єднань
- •6.1.Ведучий вал:
- •6.2.Ведений вал:
- •Список літератури
2.Розрахунок клинопасової передачі
Розрахувати
клинопасову передачу від асинхронного
двигуна потужністю Р1
= 4,56 кВт з частотою обертання п1
= 1444,5 об/хв, на вал стрічкового транспортера
з частотою обертання п2
= 279,9 об/хв. Робота в одну зміну, навантаження
близьке до постійного.
Обираємо переріз клинового пасу, завчасно вивчивши кутову швидкість та номінальний обертальний момент Т1 ведучого валу:
ω1 = 151.19 рад/с
Т1 = 30,16 Н∙м.
При такому значенні моменту обираємо переріз А з площею поперечного перерізу
A=81 мм2 .
Обираємо діаметр d2 ведучого шківа.
dmin=112 мм.
З розділу 1 передаточне число передачі без врахування ковзання:
Uк.п. = 5,16.
Знаходимо діаметр d2 веденого шківа, приймаю відносне ковзання пасу εγ=0,02:
d3=Uкп∙d2(1- εγ)=5,16∙112(1-0,02)=566,36 мм,
найближче стантартне значення d3=560 мм.
Уточнюючи передаточне число з урахуванням відносного ковзання пасу.
.
Перераховуємо з урахуванням Uкп=5,1:
.
Розбіжність з заданим значенням n2
.
Приймаємо d1=112мм, d2=560мм.
Міжосьова відстань в клинопасовій передачі може бути обрана дуже малою. Найменше значення:
amin=0,55∙(d1+d2)+h=0,55∙(112+560)+8=377,6мм.
Найбільша міжосьова відстань:
аmах=2(d1+d2)=2∙(112+560)=1344мм.
Приймаємо близьке до середнього значення: а=860мм.
Згідно прийнятому розрахунковому значенню міжосьової відстані визначаємо розрахунково необхідну довжину пасу:
;
.
Найближча за стандартним значенням довжина l=2800мм.
З урахуванням стандартної довжину пасу уточнюємо міжосьову відстань:
;
.
При монтажі передачі необхідно забезпечити можливість зменшення а на 0,011 для того, щоб полекшити одягання пасів на шків;для забезпечення натягу пасів необхідно передбачити можливість збільшення а на 0,0251; для розгляду приладу необхідні переміщення складуть:
в менший бік 0,01∙2800=28мм, а більший – 0,025∙2800=70мм.
Кут охоплення паса меншого шківа:
- цілком задовільно.
При
великих передаточних числах і малих
міжосьових відстанях для збільшення
кута
застосовують натяжний ролик.
Швидкість пасу: v=0,5∙w1∙d1=0,5∙151,19∙112∙103=8,5 м/с.
Кількість пасів:
;
де Kg
– коефіцієнт динамічного навантаження
і режиму роботи переда;
P1
– потужність на робочому шківі; Р0
– допустима потужність на один пас;
-
коефіцієнт, що враховує вплив кута
охоплення меншого шківа,
=0,96;
Кl –
коефіцієнт, що враховує вплив довжини
пасу на його довговічність, зазначений
в залежності від співвідношення
розрахункової довжини пасу l
до початкової l0;
Kz
- коефіцієнт, який
враховує нерівномірність розподілу
навантаження між пасами.
Kg=1
P1=4,56 кВт
P0(8,5)=P0(5)+P0(3,5)=1,05+3,5
кВт
(148
=
0,92-2
l/l0
=
Kl=1,1
Kz=0,95
Розрахункова к-сть пасів:
.
Перевіряємо паси на довговічність за частотою пробігу за 1с:
,
що цілком допустимо.
Визначаємо зусилля в пасовій
передачі, прийнявши напруження від
попереднього натягу
.
Попереднє початкове напруження кожної гілки паву:
;
робоче напруження ведучої гілки:
,
де Ft – колове зусилля:
.
Робочий натяг веденої гілки:
.
Зусилля
на вали:
;
.