Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
прочитать до вторника.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
31.08.2019
Размер:
70.14 Кб
Скачать

Тема 5.2. Анімація об’єктів в Macromedia Flash. Способи анімації об'єктів

Анімація в Flash заснована на зміні властивостей використовуваних об'єктів. Наприклад, об'єкти можуть зникати, з'являтися, міняти кольори, форму, розмір і т.д.

В Flash передбачено 3 різних способи анимирования об'єктів.

1. Покадровая (класична) анімація. Коли автор сам створює або імпортує з інших додатків кожен кадр і встановлює послідовність їхнього перегляду.

2. Автоматичне анимирование (tweened-анімація). При использова-нии цього виду анімації автор створює тільки перший й останній кадри, а Flash автоматично генерує всі проміжні кадри.

Розрізняють 2 види tweened-анімації:

  • анімація, заснована на переміщенні об'єкта (motion-анімація)

  • анімація, заснована на трансформації й зміні форми або розміру (shape-анімація).

3. Анімація на основі сценарію. Сценарій являє собою опис поводження об'єкта власною мовою Flash - Action Script.

Tweened-анімація володіє двома достоїнствами:

  • автор урятований від необхідності створювати кожен кадр окремо;

  • для відтворення такого ролика Flash досить зберігати тільки перший й останній кадри, що значно зменшує розміри такого фільму.

Але tweened-анімація придатн лише для створення найбільш простих сюжетів, у яких властивості об'єктів змінюються рівномірно.

За допомогою сценаріїв на Action Script можна описати досить складне поводження об'єктів, однак треба вивчити мову Action Script.

Т.о. перш ніж приступитися до створення ролика варто визначитися з вибором механізму його реалізації.

Flash дозволяє створювати інтерактивні фільми, у ході відтворення яких відвідувач сайту може використати клавіатуру й виконувати ряд операцій.

Интерактивность Flash-фільмів реалізується шляхом опису відповідних дій послідовністю команд (інструкцій), написаних на Action Script. Дія виконується, коли відбувається пов'язане з ним подія (наприклад, перехід до певного кадру, або натискання кнопки на сторінці, або клавіші на клавіатурі).

Інтерактивними можуть бути фрагменти кадрів. При цьому багато стандартних дій можуть бути призначені тим або іншим без безпосереднього програмування на Action Script.

До стандартних дій ставляться: запуск, зупинка, включення, вимикання, звуковий супровід й ін.

Розділ 6. Робота з файлами та передача графічної інформації до Internet.

Тема 6.1. Використання файлів графічних зображень при створенні html-сторінок.

WWW й HTML

Сучасний етап розвитку Інтернет почався в нач. 90-х років з появою нового протоколу обміну інформацією HTTP (Hyper Text Transfer Protocol). Разом із цим з'явилася всесвітня павутина WWW (World Wide Web), що являє собою мережа передавальні файли через Інтернет. Основну частину цих файлів становлять web-сторінки, тобто спеціальні файли, написані на HTML (Hyper Text Marpup Language). Web-сторінки публікуються в Інтернет шляхом розміщення на вузол-вузол-web-вузлах.

Гіпертекст – це текст, що убудований у спеціальні коди, що управляють додатковими елементами, такими як ілюстрації, мультимедійні вставки, гіперпосилання на ін. документи, елементи.

Під розміткою розуміється вставка в текст цих кодів, що визначають те, як підсумковий гіпертекстовий документ повинен відображатися програмою перегляду.

Мова HTML не призначена для форматування документа, тому що тверде завдання оформлення й точне позиціювання елементів на сторінці приводить до обмежень, неприпустимим форматуванню документа в Інтернет.

Мова HTML не призначена для опису формату документа, а служить для функціональної розмітки, тобто дозволяє визначати призначення фрагментів тексту. Наприклад, якщо в тексті зустрічається заголовок, то код HTML просто вказує, що відповідний фрагмент є заголовком. Одержавши такий код браузер сам “вирішує”, що робити із заголовками (або відобразити більшим шрифтом, або вивести по центрі екрана). Або синтезатор мови використає код заголовка, щоб підвищити гучність і зробити необхідну паузу.

Коди мови HTML, за допомогою яких виконується розмітка вихідного тексту, називаються тегами. Всі теги полягають у кутові дужки <>. Після першої дужки < іде ключове слово, що визначає тег. Використаються парні теги - відкриваючий і закриваючий.

Відкриваючий тег створює ефект, а закриваючий - припиняє ця дія. Деякі теги, що відкриваються, можуть містити атрибути, що впливають на ефект, створюваний тегом. Деякі теги дають разовий ефект у місці своєї появи й не вимагають тегу, що закривається.

Атрибути – це додаткові ключові слова, відділені пробілами. Деякі атрибути вимагають вказівки значення атрибута, що відокремлюється від ключового слова знаком “=”. Значення атрибута бажано брати в лапки '' ''. Коментар полягає так: <! comment>.

Всі документи HTML мають строго задану структуру. Документ повинен починатися з тегу < HTML> і закінчуватися тегом </ HTML>. Документ складається з розділів: заголовок і тіло документа.

Заголовок <HEAD> </HEAD> містить інформацію про документ у цілому. Зокрема цей розділ може містити теги <TITLE> </TITLE>, між якими полягає заголовок документа.

Сам текст документа розташовується в тілі документа <BODY> </BODY>.