- •Тема 9. Облікові регістри, техніка, форми та організація обліку на промислових підприємствах
- •1. Поняття реєстрів бухгалтерського обліку.
- •2. Види і форми облікових реєстрів.
- •Приклад журналу реєстрації касових ордерів
- •Головна книга
- •3. Обігові відомості.
- •Обігова відомість за синтетичними рахунками
- •Обігова відомість за рахунками аналітичного обліку до синтетичного рахунку 20 «Виробничі запаси» за субрахунком 201 «Сировина і матеріали»
- •6.4. Способи виправлення помилок в облікових реєстрах.
- •5. Фактори, що впливають на організацію бухгалтерського обліку. Способи організації облікового процесу на підприємствах України.
- •6. Формування облікової політики підприємства.
- •7. Складання, затвердження і подання фінансової звітності.
6. Формування облікової політики підприємства.
Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, що їх використовує підприємство для складання та подання фінансової звітності.
Оскільки фінансову звітність формують за даними бухгалтерського (фінансового) обліку, то облікова політика підприємства охоплює сукупність способів ведення бухгалтерського обліку (первинного нагромадження, вартісного вимірювання, поточного групування і підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності) відповідно до особливостей господарської діяльності цього підприємства. У сучасному бухгалтерському обліку допускається багатоваріантність вирішення питань щодо амортизації основних засобів і нематеріальних активів, порядку формування резерву сумнівних боргів, оцінки виробничих запасів, методів обліку і калькулювання витрат тощо. До способів ведення бухгалтерського обліку належать методи групування і оцінки фактів господарської діяльності, погашення вартості активів, прийоми організації документообігу, інвентаризації, способи застосування рахунків бухгалтерського обліку, системи облікових реєстрів, опрацювання інформації тощо, що їх може застосовувати підприємство в межах чинної нормативної бази.
Елементи облікової політики підприємства стосуються практично всіх складових активів, забезпечень, доходів, витрат та інших об’єктів обліку. Основні елементи, які згідно з чинними нормативними документами України, підприємство може використовувати формуючи свою облікову політику, наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Об’єкти та елементи облікової політики підприємства
Об’єкти облікової політики |
Елементи облікової політики |
Основні засоби та нематеріальні активи |
Терміни корисного використання; методи нарахування амортизації; порядок переоцінювання основних засобів; порядок обліку витрат на обслуговування основних засобів та їх ремонт |
Довготермінові фінансові інвестиції |
Порядок зарахування на баланс; методи обліку, оцінювання, амортизації (дисконту, премії) |
Запаси |
Порядок розподілу транспортно-заготівельних витрат; методи оцінювання вартості запасів, які вибувають; порядок оцінювання товарів у торгових організаціях |
Дебіторська заборгованість |
Порядок оцінювання та відображення у балансі; метод створення резерву сумнівних боргів |
Поточні фінансові інвестиції |
Первісне оцінювання та відображення в балансі |
Забезпечення |
Склад, порядок формування та використання забезпечень майбутніх витрат і платежів |
Доходи і витрати звітного періоду |
Об’єкти обліку витрат на виробництво продукції: склад витрат, які формують собівартість виробництва продукції; оцінювання витрат, що їх враховують за об’єктом обліку; метод обліку витрат на виробництво; розподіл витрат на постійні та змінні, за економічними елементами, за статтями калькуляції; система оплати праці працівників; порядок обліку та розподілу загально виробничих витрат; метод оцінювання виконаних робіт у розрахунках із замовником; метод розподілу витрат виробництва продукції на її реалізовану частину і частину в незавершеному виробництві; метод оцінювання незавершеного виробництва; склад витрат майбутніх періодів і порядок їх списання на витрати виробництва чи витрати періоду; метод оцінювання зобов’язань; метод визначення виторгу та фінансового результату від реалізації, зокрема й для визначення податкової бази |
Облікова політика, розроблена фахівцями підприємства, має бути затверджена наказом керівника підприємства до початку фінансового року і змінюватись протягом цього року не може.
Облікову політику підприємства доцільно розробляти за двома основними розділами:
Розділ 1. Облікова політика стосовно методики облікових робіт;
Розділ 2. Облікова політика стосовно організації облікових робіт.
Зміст облікової політики має бути неодмінно розкритий у пояснювальній записці до річного фінансового звіту підприємства. Розкриття облікової політики дає змогу зіставляти фінансові звіти одного підприємства за різні звітні періоди та фінансові звіти різних підприємств.
Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається і у звітності через коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року та повторне подання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
Класифікацію основних чинників, які слід ураховувати при виборі облікової політики підприємства, та їхню характеристику подано в таблиці 6.
Таблиця 6
Класифікація основних чинників впливу на облікову політику підприємства
Напрям класифікації факторів |
Назва групи факторів |
Складові групи факторів та їхня характеристика |
1. За місцем виникнення |
Зовнішні стосовно підприємства |
Рівень підприємницької незалежності (можливість самостійного прийняття рішень щодо вибору ділових партнерів, ціноутворення). Ринкова кон’юнктура. Система оподаткування (об’єкти оподаткування, податкові ставки, податкові пільги) |
Внутрішні стосовно підприємства |
Організаційно-правова форма та форма власності (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, спільне підприємство, приватне підприємство тощо). Вид діяльності, обсяги виробництва, середньоспискова чисельність працівників, собівартість продукції, рентабельність тощо. Наявність матеріальної бази для ведення облікових робіт. Система інформаційного забезпечення підприємства. Рівень кваліфікації працівників бухгалтерії, ініціативності керівників |
|
2. За часом дії |
Перспективні |
Стратегія фінансово-економічного розвитку (мета і завдання економічного розвитку підприємства, очікувані напрями інвестицій, вихід на нові ринки, захоплення додаткового сегмента ринку, зміна виду діяльності) |
Поточні |
Зниження витрат. Підвищення рентабельності виробництва. Підвищення якості облікової інформації (точність, оперативність, аналітичність). Підвищення матеріального стимулювання працівників. Зміцнення розрахункової дисципліни |
|
3. За змістом |
Виробничо-організаційні |
Галузева приналежність або вид діяльності підприємства (промисловість, будівництво, торгівля, сільське господарство, транспорт тощо). Організаційно-правова форма (державне підприємство, приватне підприємство, акціонерне товариство тощо) |
Фінансово-економічні |
Обсяги виробництва (реалізації). Витрати. Прибуток і рентабельність. Фондовіддача. Обсяги інвестицій. Продуктивність праці |
Варіантність вибору елементів облікової політики, а відповідно й ведення бухгалтерського (фінансового) обліку, дає можливість підприємству оптимізувати як результати фінансово-господарської діяльності, так і суму сплачувальних податків, зокрема тих, для яких базою оподаткування є прибуток.
Прийняття підприємством конкретної облікової політики на поточний фінансовий рік забезпечує організацію бухгалтерського (особливо аналітичного) обліку відповідно до показників форм річної фінансової звітності, зменшує трудомісткість і тривалість формування фінансової звітності, забезпечує використання оптимальних методів облікових робіт для отримання очікуваних результатів фінансово-економічної діяльності підприємства.