Завданнями судово-бухгалтерської експертизи є:

— дослідження документів з метою перевірки та виявлення фактів і обсягів нестачі чи залишків товарно-матеріальних цінностей, грошових ресурсів, а також визначення

часу і місця виникнення нестачі чи залишку;

— вивчення та аналіз змісту документів для експертного висновку щодо обґрунтованості списання на виробництво сировини й матеріалів та законності руху готової продукції;

— визначення дотримання законності у здійсненні бухгалтерських операцій і виявлення реального стану розрахунків між підприємствами, організаціями;

— встановлення негативних економічних наслідків зловживань службових осіб, матеріальної шкоди, тяжкості цих наслідків для виробничих процесів та причин зловживань;

— встановлення причин відхилень від запроваджених норм в обліку та звітності;

— з’ясування в межах своєї компетенції умов, що сприяють вчиненню зловживань та інших противоправних дій працівниками облікового апарату підприємства;

— розробка пропозицій, спрямованих на запобігання зловживань та порушень законів і виявлення їхніх причин у господарській діяльності.

22. Розрізняють чотири види змін балансу у зв’язку з господарськими операціями: активні, пасивні, активнопасивнів бік збільшення й активнопасивні в бік зменшення.

Активні зміни призводять до збільшення суми за однієюстаттею активу балансу і до зменшення — за іншою. Прицьому пасив і загальний підсумок балансу не змінюються.

Цей вид змін балансу може бути зображено формулою:

А + С – С = П, деА — актив балансу, П — пасив балансу, С — сума змін застаттями балансу.Пасивні зміни зумовлюють збільшення суми за однієюстаттею пасиву балансу і відповідно зменшення за іншою;актив і загальний підсумок балансу не змінюються. Цим

змінам відповідає формула: А = П + С – С.

Активнопасивні зміни балансу в бік збільшення передбачають одночасне збільшення суми за однією статтею тавідповідно за статтею пасиву і, як наслідок цього, — зростання загального підсумку балансу. Формула цих змін маєтакий вигляд: А + СП + С.Активнопасивні зміни в бік зменшення тягнуть за собою зменшення суми за статтею активу і таке саме зменшення суми за статтею пасиву, що призводить до зменшення загального підсумку балансу.Цей вид змін може бути зображено формулою:А – С = П – С.

23.Судово-бухгалтерську експертизу на стадії попереднього слідства призначають тоді, коли перед слідчим післяпроведення ним слідчих дій виникають конкретні запитання, вирішувати які може лише фахівець, і коли у справі єдосить матеріалів, необхідних бухгалтеруексперту.

Судово-бухгалтерська експертиза, як правило, проводиться в приміщенні експертної установи, а в разі потребимісце її проведення встановлюється експертом за домовленістю з органом, що призначив експертизу. Експертбухгалтер досліджує тільки матеріали, надані йому слідчим. Самостійно добирати матеріали для дослідження експерт не

має права.

Проведення експертиз доручається, як правило, установам судово-бухгалтерської експертизи підпорядкованим Міністерствуюстиції України.

Слідчий бере активну участь у здійсненні судово-бухгалтерської експертизи і, контролюючи роботу експертабухгалтера, слідчий організовує в разі потреби зустрічі

обвинуваченого з експертомбухгалтером; документальнооформлює заяву і пояснення обвинуваченого; забезпечує збирання додаткових матеріалів;

Слідчий не має права впливати на зміст висновку експерта.

24. Оцінка балансу дає уявлення про реальне майнове іфінансове становище підприємства та ефективність використання власного й залученого капіталу, відіграє велику рольу процесі управління й керівництва підприємством.

У діяльності правоохоронних органів показники балансу використовуються для виявлення різних порушеньфінансової (витрачання коштів не за цільовим призначенням) та розрахункової дисциплін; встановлення фінансовихнаслідків порушень і зловживань, що мали місце. Показники балансу можуть мати вагу доказів у справах слідствата судочинства.

25.Після того як документи складено на місцях або прийнято від сторонніх організацій, вони потрапляють до бухгалтерії у порядку й строки, встановлені керівником підприємства.

Документи, що надійшли до бухгалтерії, підлягають арифметичній перевірці, формальній та юридичній і за суттю, тобто з погляду законності й доцільності господарської операції.

При цьому забороняється приймати до виконання та оформлення первинні документи за операціями, які суперечать законодавству і встановленому порядку приймання, зберігання та використання активів і зобов’язань. Такі документи передаються безпосередньо головному бухгалтеру для прийняття відповідних рішень. Первинні документи можуть бути прийняті до обліку в тому разі, якщо вони складені за формою та підписані особою, на це уповноваженою.

Прийняті документи підлягають перевірці перед рознесенням їхніх даних на рахунки бухгалтерського обліку.

26. Головним завданням документальної ревізії є здійснення контролю за використанням засобів і матеріальнихцінностей, їхнім зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах та іншихорганах виконавчої влади, державних комітетах, державних фондах, бюджетних організаціях, на підприємствах і в

організаціях, що використовують кошти з бюджетів усіхрівнів та державних валютних фондів, а також розробкапропозицій щодо усунення виявлених хиб і порушень та запобігання їм надалі.

27.Стаття 197. Права обвинуваченого при призначенні і проведенні експертизи

При призначенні і проведенні експертизи обвинувачений має право:

1) заявити відвід експертові;

2) просити про призначення експерта з числа вказаних ним осіб;

3) просити про постановку перед експертизою додаткових питань;

4) давати пояснення експертові;

5) пред'являти додаткові документи;

6) ознайомлюватися з матеріалами експертизи і висновком експерта після закінчення експертизи;

7) заявляти клопотання про призначення нової або додаткової експертизи.

Обвинуваченому за його клопотанням слідчий може дозволити бути присутнім при проведенні експертом окремих досліджень і давати пояснення. Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз'яснити йому його права, про що складається протокол

28. 3 способи виправлення помилок в бухгалтерському обліку

1. коректура вик-ся у випадку якщо в документі допущена помилка закреслюється в цьому випадку неправильний запис тонкою лінією, а потім пишеться правильний запис. Поряд з виправленням ставиться підпис відповідальної особи, яка допустила помилку і печатка.

2. додатковий запис вик-ся якщо ви зробили правильний запис, а суму вказали меншою ніж потрібно. В цьому випадку робиться додатковий запис на недостатню суму.

3. негативний запис або червоне сторно в цьому випадку допущена помилка або в кореспонденції рахунків або в сумі у бік збільшення. У документі пишеться ще раз неправильний запис червоним чорнилом або звичайним чорнилом і при цьому сума береться в коло. Після цього пишеться правильний запис звичайним чорнилом. Вкінці звітного періоду т.ч. вирівнюється різниця і помилка.

Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

У документах, якими оформлені касові і банківські операції та операції з цінними паперами, виправлення не допускається.Виправлення помилок у документах і регістрах, що створені у формі електронного документа, здійснюється відповідно до законодавства.

29. Ревізори мають право:

— робити перевірку в міністерствах, держкомітетах таінших органах виконавчої влади, на підприємствах, в об’єднаннях, організаціях грошових й бухгалтерських документів, звітів, кошторисів тощо;

— безперешкодно мати доступ до складів, сховищ, виробничих та інших приміщень для їх обстеження і з’ясуванняпитань, пов’язаних із ревізією;

— зупиняти на поточних та інших рахунках у банкахоперації у разі, якщо керівництво об’єкта перешкоджаєспівробітникам ДКРС виконувати свої службові обов’язки;

— залучати на договірних засадах кваліфікованихфахівців для проведення контрольних обмірів будівельних,монтажних, ремонтних робіт, контрольних запусків сировини у виробництво, контрольних аналізів готової продукції;

— одержувати від посадових осіб письмові пояснення зпитань, які виникають у ході ревізії;

— стягувати на користь держави кошти, які без законних підстав отримані міністерствами, органами виконавчоївлади, комітетами, держфондами, підприємствами за незаконними угодами;

— вилучати на термін тривалості ревізії необхідні оригінали документів, якщо їхнє зберігання в ревізованійорганізації не гарантується, а також виявлені фіктивні документи.

Головними обов’язками ревізора є:

— здійснювати державний контроль, розробляти пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та їхпопередження;

— строго додержуватися Конституції України, законівУкраїни, у разі виявлення зловживань і порушень подавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також сповіщати про виявлені порушення держоргани та органи,уповноважені розпоряджатися держмайном;

— у разі вилучення документів у зв’язку з їхньою підробкою сповіщати про це правоохоронні органи; не розголошувати відомості, що містять службову і комерційну таємницю; виконувати свою роботу відповідно до встановленогоплану або отриманих завдань та в їхніх межах; перед проведенням ревізії пред’явити керівнику підприємства посвідчення на право проведення ревізії, а в разі виявленняфактів порушень законів вимагати письмових пояснень відпосадових осіб, встановлювати розмір заподіяних збитків,причини і обставини їх виникнення.