4. Стаття 196. Порядок призначення експертизи

При необхідності проведення експертизи слідчий складає мотивовану постанову, в якій,зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обгрунтування прийнятого рішення, а також

Стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення,вказує підстави для проведення експертизи, прізвище експерта або назву установи, експертам якої доручається провести

експертизу, питання, з яких експерт повинен дати висновок, об'єкти, які мають бути досліджені, а також перелічує матеріали, що пред'являються експертові для ознайомлення.

Коли експертиза проводиться не в експертній установі, слідчий, упевнившись в особі експерта, вручає йому копію постанови про призначення експертизи, роз'яснює обов'язки і права, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов'язків, а також про відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку. Про виконання цих дій слідчий складає протокол, в якому, зазначає також відомості про особу експерта, його компетентність у певній галузі знань і зроблені ним заяви. Коли експертиза проводиться в експертній установі, експерт зазначає у вступній частині висновку, що він попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, і стверджує це своїм підписом.

5.Загальний порядок бухгалтерського обліку основних засобів визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

До основних засобів належать матеріальні активи, що утримуються підприємством з метою їхнього використання впроцесі виробництва чи постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціокультурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного

року (або операційного циклу, якщо він перевищує рік).

Основні засоби відображуються в бухгалтерському облікуза первісною вартістю. Первісна вартість об’єкта основнихзасобів обраховується за його собівартістю, яку становлять:

— ціна придбання за відрахуванням будьяких наданихторговельних скидок;

— мито;

— інші податки, які не відшкодовуються підприємству;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з їх придбанням (створенням) і приведенням до робочого стану.

Первинні документи з обліку руху основних засобів.

Для зарахування на склад основних засобів окремихоб’єктів, обліку введення їх в експлуатацію складається актприйманняпередавання за формою 031 (Ф. № 031). Йогозаповнює приймальна комісія, призначувана керівникомпідприємства, по одному примірнику на кожний об’єкт.

Акт є єдиним первинним бухгалтерським документом, в якому вказується склад комісії, вид об’єкта, його назва, рік побудови або випуску підприємством; додаєтьсякоротка технічна документація щодо певного об’єкта.

Цей акт разом з технічною документацією передається вбухгалтерію підприємства, яка на підставі цих документіввиписує інвентарні картки.

З основними засобами можливі такі зміни: переміщенняв інші цехи, підрозділи; безоплатна передача (благодійнадіяльність, рішення Уряду тощо); вибуття внаслідок

ліквідації (злам, пошкодження, що не підлягає відновленню, тощо); реалізація іншим суб’єктам підприємницькоїдіяльності.

Первинні документи з обліку амортизації основних засобів. Амортизація обчислюється згідно з Положенням(стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Фактичний розмір амортизаційних відрахувань обчислюється для віднесення нарахованої амортизації на витрати. В рахунку діючі основні засоби за даними інвентарнихкарток на 1 січня звітного року групуються в точній відповідності до типової класифікації. В рахунку вказуються:група основних засобів, норма амортизації, місячна нормаамортизації, код рахунків, на яких обліковується амортизація.

Синтетичний облік основних засобів. Синтетичнийоблік основних засобів обчислюється для обліку наявностій руху основних засобів; з цією метою передбачено рахунок

10 «Основні засоби».

Облік амортизації та зношення основних засобів. Всіпідприємства щомісячно обліковують амортизацію навласні засоби та орендоване майно відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

6. Після проведення необхідних досліджень експерт складає висновок. Висновок підписується експертом.

У вступній частині висновку подається така інформація:назва експертизи, її номер, характер (додаткова, комплексна чи щомісячна); назва органу, що призначив експертизу;свідчення про експерта (прізвище, ім’я, по батькові, посада,освіта, фах (загальний та експертний, учене звання); датанадходження матеріалів на експертизу, дата підписання висновку, підстави для здійснення експертизи (коли і ким винесені), назви направлених на експертизу матеріалів, обставини справи та початкові дані, що мають значення для висновку; подання про пред’явлення додаткових матеріалів,заявлених експертом, і результати їхнього розгляду; свідчення про осіб, присутніх під час здійснення експертизи (прізвище, ініціали, процесуальне становище), місце здійсненняекспертизи; питання, поставлені на розгляд експерта.

У дослідницькій частині висновку описується процес дослідження та його результати, а також дається наукове обґрунтування встановлених фактів: викладаються методи і

прийоми дослідження у формі, зрозумілій особам, які немають бухгалтерських знань, обґрунтовуються і пояснюються отримані після розрахунків показники, а також виявлені

розбіжності в облікових даних з посиланням на документи,що підтверджують неузгодженість досліджувальних величин;

У разі повторної експертизи вказуються причини і характер розбіжностей.

Висновок складається у двох примірниках і підписується експертом, який несе за нього персональну відповідальність. Перший примірник передається органові, щопризначив експертизу; другий залишається в експертнійустанові.

Якщо експерт не зміг повністю або частково завершити дослідження, він складає акт (письмове повідомлення)про неможливість дати висновок, що має три частини: вступ

ну, мотиваційну, заключну.

У вступній частині викладаються ті самі відомості, що йу вступній частині висновку експертабухгалтера; в мотивованій частині детально розглядаються причини неможливості надання висновку; в заключній — вказується на неможливість дати відповідь на кожне поставлене перед експертом питання.

Однією з процесуальних вимог у оцінці висновку експертабухгалтера є використання у експертних дослідженняхдостовірних матеріалів (первинних документів, облікових

реєстрів, документів звітності).

7.З У « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні » від 16.07.1999 р.визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Він складається з 5 розділів – загальні положення(1-5 ст.), державне регулювання б.о. та фін. Звітності(6,7 ст.), організація та ведення б.о.(8-10 ст.), фінансова звітність(11, 12, 12-1, 13, 14, 15ст.), прикінцеві положення.

8. Судово-бухгалтерську експертизу призначає слідчий у таких випадках:

— висновки ревізії суперечать матеріалам справи;

— ревізором не прийнято пред’явлені матеріально відповідальними особами документи — акти про нестачу і псування товарів, накладні, розписки на відпуск товарів через

невчасне їх пред’явлення та неправильне оформлення;

— заявлено обґрунтоване клопотання обвинуваченого про призначення судово-бухгалтерської експертизи;

— висновки первинної і повторної ревізій суперечать один одному;

— застосовані ревізором методи визначення матеріальних збитків є сумнівними;

— необхідність експертизи випливає з висновку експерта іншого фаху;

— виникає потреба дослідження питань, що вимагають застосування фахових знань бухгалтера експерта, зокрема питання про правильність використання підприємством

одержаної ним з банку короткотермінової позички;

— необхідно визначити обсяг матеріальних збитків;

— виникає потреба вирішити питання про можливість заліку товарів різного ґатунку.