1. Прогнозування — розроблення можливих напрямів фінансової діяльності підприємства на тривалу перспективу, прогнозу змін його фінансового стану.

2. Фінансове планування – діяльність зі складання планів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів спрямована на досягнення поставлених цілей і вирішення певних завдань.

ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ ПЛАНУВАННЯМ ТА ПРОГНОЗУВАННЯМ?

Якщо мета планування — втілити у життя заплановані заходи, то для прогнозування характерним є передбачення відповідних змін фінансового розвитку підприємства [18].

Фінансове планування - це науковий процес обгрунтування на певний період руху фінансових ресурсів і відповідних фінансових відносин.

Види фінансових планів бюджети різних рівнів, баланс фінансових ресурсів і витрат держави, баланс доходів і видат-ків; платіжний

3. Стимулювання як елемент механізму фінансового менеджменту передбачає спонукання і мотивацію працівників фінансової служби до ефективної та продуктивної роботи з метою виконання поставлених завдань фінансового розвитку підприємства[18].

4. Облік і контроль як елементи механізму фінансового менеджменту здійснюються в процесі прогнозування, регулювання, стимулювання. Вони дають змогу виявити відхилення фактичного використання фінансових ресурсів від передбачуваного планами, виявити резерви до зростання фінансових ресурсів, спрямувати їхнє використання в найраціональнішому напряму [44].

Фінансовий механізм це своєрідна система, за допомогою якої суб’єкт здійснює вплив на об’єкт фінансового менеджменту, тому доцільним є розгляд функцій фінансового менеджменту залежно від суб’єкта та об’єкта.

3.Функції фінансового менеджменту залежно від суб’єкта та об’єкта.

Якщо розглядати функції фінансового менеджменту, базуючись на функціях фінансів (в широкому їх розумінні фінанси виконують три функції: створення доходів (нагромадження капіталу); здійснення витрат (розподільча); контроль (ефективності), то на практиці перша функція виявляється у роботі фінансового менеджера через своєчасну та повну концентрацію фінансових ресурсів у фондах грошових коштів. Ще одним її проявом є стимулювання зростання фінансових ресурсів, зокрема грошових нагромаджень.

Друга функція – здійснення витрат, чи розподільча – виявляється в межах підприємства через розподіл і перерозподіл усіх грошових надходжень, насамперед виручки від реалізації продукції, товарів, робіт чи послуг. Ця розподільча діяльність потребує від фінансового менеджера перманентних інвестиційних рішень; він повинен залучати всі тимчасово вільні ресурси та вкладати їх в пріоритетні, ефективні сфери.

Третя функція фінансів – контрольна – тісно пов’язана з попередніми та виявляється через: аналіз фінансових показників; заходи фінансового впливу – ключові рішення фінансового менеджера[15].

Розрізняють два основні типи функцій фінансового менеджменту:

• функції об'єкта управління

• функції суб'єкта управління.

Функції об’єкта управління полягають у організуванні грошового обігу, забезпеченні фінансовими коштами та інвестиційними інструментами, забезпеченні основними і обіговими фондами, організації фінансової роботи [16,12].

Функції суб’єкта управління охоплюють збирання, систематизування, передавання, зберігання інформації, прийняття рішень та перетворення його на команду. До цих функцій також належать планування, прогнозування, організовування, регулювання, координування, стимулювання, контролювання [16,12].

Розглянемо класифікацію функцій фінансового менеджменту, запропоновану Коваленком

Функції фінансового менеджменту

Функції об’єкта

Функції суб’єкта

Організація

Планування

Контроль

Мотивація

Відтворювальна

Розподільча

Рис. 3.2. Класифікація функцій фінансового менеджменту [12,18]

Розглянемо функції об’єкта фінансового менеджменту:

1. Відтворювальна - полягає у забезпеченні збалансування матеріальних і фінансових ресурсів на всіх стадіях кругообігу капіталу в процесі простого і розширеного відтворення. На перший план виступає формування централізованих та децентралізованих фінансових ресурсів для вирішення довгострокових інвестиційних проблем. Тобто реалізація цієї функції фінансового менеджменту дає змогу знайти оптимальну пропорцію між авансованими грошовими коштами, які відшкодовуються протягом одного кругообігу, й інвестиційними грошовими коштами, які надовго вибувають з обігу і повертаються частинами.

2. Розподільча - полягає у формуванні й використанні грошових фондів, підтриманні ефективної структури капіталу. Результатом розподільчих процесів є створення фондів грошових коштів (формування бюджетів усіх рівнів, здійснення видатків Державного та Місцевого бюджету, розподіл за кошторисами-тих підприємств, які знаходяться на бюджетному фінансуванні, дотації для регіонів, територій, певних галузей, підприємств.)[12,20].

Функції суб'єкта фінансового менеджменту — це конкретні види управлінської діяльності, направлені на реалізацію цілей і завдань управління фінансами підприємства.